Міжнародні фінанси - Рогач О.І - Кредитування МАР

Як і МБРР, МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються, у вигляді кредитування конкретних проектів. Рішення щодо того, яка з організацій — МБРР чи МАР — фінансуватиме проект, залежить від економічної ситуації в країні, а не від характеристики окремого проекту. Вимоги МАР щодо проектів, що фінансуються за рахунок її кредитів*, ідентичні критеріям оцінки проектів МБРР. Але кредитування через МАР здійснюється на фінансових умовах, відмінних від кредитування через МБРР.

МАР надає кредити винятково найбіднішим країнам світу — близько 90 % позик МАР спрямовано в країни, де доходи населення становлять у середньому менш ніж 2 дол. США на особу щоденно. Ці кредити надаються лише урядам країн-членів для наступного передання їх, у разі необхідності, організаціям, шо відповідають за виконання проекту. МАР-кредити надаються на концесійних умовах, утім, вони не є безоплатно наданими фондами, тобто грантами: термін їх погашення становить 35-40 років і має 10-річний пільговий період. Ресурси МАР надаються в кредит без вимоги сплати за ними будь-яких процентів, але потребують сплати комісійних зборів у розмірі 0,75 % річних. Пільгові умови МАР-кредитування роблять його менш обтяжливим для платіжних балансів країн-позичальниць, ніж позики МБРР. Водночас унаслідок цих полегшених умов МАР не має прибутків і не може залучати ресурси на міжнародних фінансових ринках подібно до МБРР.

Таблиця 28.2

Позики МБРР та кредити МАР найбіднішим країнам у 1983—2001 фінансових роках (млн дол. США)

Попит країн, що розвиваються, на пільгові кредити МАР є досить високим, але вона не надає кредити всім бажаючим. По-перше, кредитна політика МАР визначається цілями діяльності Асоціації: розподіл фінансових ресурсів між країнами залежить від ступеня вирішення ними проблем, пов'язаних із трьома головними завданнями МАР. По-друге, порядок розподілу кредитних ресурсів МАР між країнами базується на певних критеріях, таких як дохід на душу населення, показники економічної діяльності, кредитоспроможність країни-позичальника. Кредит МАР можуть отримати лише ті країни, де річний дохід на душу населення не перевищує певної офіційно встановленої межі*. Виняток допускається лише для невеликих острівних держав, а також при наданні тимчасової допомоги країнам з перехідною економікою, які здійснюють кардинальну структурну перебудову, і лише за умови, що їхня кредитоспроможність не дає змоги одержувати позики від МБРР. Загалом при наданні кредитів МАР роль такого чинника, як кредитоспроможність країни-позичальниці, значно підвищилася в 90-ті роки. МАР скорочує кредитування більш кредитоспроможних країн, постійно знижуючи частку змішаних кредитів МАР/МБРР у своїх загальних зобов'язаннях. Так, за першу половину 90-х років питома вага змішаних кредитів зменшилася з майже 40 % у період МАР—9 до 30—35 % у період МАР—10. Доступ до ресурсів Асоціації тісно пов'язаний і з мак-роекономічним станом країн, що розвиваються. МАР щорічно оцінює економічні показники країн-позичальниць. Оцінка враховує передовсім прогрес у сфері подолання бідності та створення надійної системи управління. Якщо країна-позичальниця має низькі економічні показники, то кредитування МАР може бути зменшене до мінімуму, необхідного для підтримки діалогу з країною щодо її економічної політики.

Кредитний портфель МАР

За час свого функціонування МАР значно збільшила обсяги кредитування найбідніших країн. Якщо з 1961 до 1982 р. МАР надала кредитів на 26,7 млрд дол. США, то протягом 1983 — 1993 pp. — 52,3 млрд дол. США, тобто майже вдвоє більше. Ця тенденція збереглася і надалі. Так, у 2001 фінансовому році сукупний обсяг кредитів МАР перевищив 6,7 млрд дол. США.

Переважна частка наданих Асоціацією кредитів спрямовується в найбідніші країни Африки. Кількість проектів, що фінансуються МАР у цих країнах, значно перевищує відповідний показник для інших регіонів: в 1993 р. — 72 зі 123 кредитів, у 1996 р. та в

1999 p. — відповідно 55 зі 127 і 55 зі 145. Але оскільки Африка — найбілніший континент світу, то метою Асоціації є подальше підвищення частки фінансування африканських країн до 50 % ресурсів МАР.

Протягом усього періоду діяльності МАР структура та якість кредитного портфеля МАР змінювалися. Спочатку кредити МАР спрямовувалися головним чином на розвиток економічної й соціальної інфраструктури. У 80-ті роки пріоритет у кредитній політиці МАР належав сільському господарству. У 90-ті роки зросло цільове інвестування проектів, спрямованих на подолання бідності, і проектів у соціальній сфері. Показовою у цьому відношенні є Програма цільового впливу на бідні верстви населення, на яку в 1992—1994 pp. припадало більш ніж 40 %, а в 1996 р. — вже 63 % інвестиційних кредитів МАР. Новою є тенденція до охоплення кредитними операціями МАР екологічних питань. Впроваджується екологічна оцінка проектів, що підлягають кредитуванню. З початку 90-х років усі країни, які отримують кредити МАР, повинні мати національні програми природоохоронних заходів.

Показником ефективності кредитної політики МАР є відхід країн, що розвиваються, від фінансування Асоціацією. Із 34 найбідніших країн, які отримували МАР-кредити протягом перших років її діяльності, понад 20 країн досягли певних економічних успіхів і тому вже не мають потреби вдаватися до пільгових МАР-кредитів. Але з 80-х років якість кредитного портфеля МАР почала погіршуватися: зменшилася частка успішних проектів (насамперед у країнах Африки, розташованих на південь від Сахари), що, як і у випадку МБРР, пояснюється передусім кризовим становищем найбідніших країн світу та зовнішніми економічними чинниками.