Ділова українська мова - Горбул О.Д. - Граматичний коментар

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ (БУКВИ)

З великої літери пишуть:

а) Перше слово рубрик тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою.

Сьогодні о вісімнадцятій годині відбудуться загальні збори колективу з порядком денним:

1. Про завдання колективу видавництва у світлі прийнятого Закону про мови.

2. Звіт голови правління Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

б) 3 малої літери пишуть перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою.

Біологічні механізми Землі вже давно не справляються з лавиноподібним техногенним забрудненням планети. Основні компоненти забруднення сьогодні такі:

- зміна клімату під впливом парникового ефекту;

- виснаження озонового шару Землі;

- забруднення Світового океану ("Вісник АН України").

в) Початкове слово виступу, постанови, протоколу, ухвали тощо після вступної (загальної) частини.

Дозвольте визначити суверенітет Республіки:

/. Земля та ЇЇ природні багатства, води й повітряний басейн у межах кордонів України є власністю народу України,

2. На території України закони, прийняті Верховною Радою України, мають пріоритет перед законами, прийнятими установами [колишнього] Союзу. (Із виступу на загальних зборах АН України).

г) 3 великої літери пишуть назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу: Президент Сполучених Штатів Америки, Прем'єр-міністр Канади та ін.

Примітка 1. Назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуть з малої літери: голова, декан, ректор, міністр, директор, президент НАН України, секретар, академік, заслужений діяч мистецтв, член-кореспондент, доктор наук, кандидат наук, народний артист України.

Примітка 2. Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можуть писатися з великої літери: Міністр освіти України, Президент Академії наук України.

д) У словосполученнях - назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як України, так і інших держав - з великої літери пишуть тільки перше слово, що входить до складу назви: Збройні сили України, Національна гвардія, Академія наук України, Державний музей українського образотворчого мистецтва, Український державний університет харчових технологій.

е) 3 великої літери пишуть назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Акт проголошення незалежності України, Конгрес захисту культури (у Парижі 1935 р.), Конституція України.

е) Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, організацій тощо, утворені з частини слів, пишуться двояко:

- з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одиничних: Укрінформ, Укрпрофспілка;

- з малої літери, якщо ці слова є родовими назвами: медінститут, облвиконком, райрада.

ж) Складноскорочені назви, утворені з початкових (ініціальних) букв, імен власних і загальних, пишуться великими літерами: УТН, АТС, КНР, СНД, УДУХТ.

Культура слова

ВСТУПАЄМО (а не поступаємо) до університету, академії, інституту, коледжу. Діючі норми передбачають розрізняти за значенням пароніми поступати//вступати. І коли йдеться про навчальні заклади, то усталився такий мовний ряд: вступник, вступні іспити, в який вписується дієслово вступати. У цьому разі мікроряд семантично споріднених слів формує префікс в-,

ВІДНОШЕННЯ, ВІДНОСИНИ, ВЗАЄМИНИ, СТОСУНКИ.

При вживанні цих слів часто нехтують усталеними в літературній мові нормами і роблять усне чи писемне мовлення штампованим. Запам'ятаймо:

1. Російські блоки отношение к делу, хорошее отношение к людям, во всех отношениях часто тільки калькують, говорячи: Я з ним у добрих відношеннях; Твоє відношення до справи і т. ін.; тут слово відношення не на своєму місці. Вживання нормативних висловів хороше ставлення до людей, моє ставлення до справи теж ще не засвідчує про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного в усіх відношеннях можна сказати: з усякого (кожного) погляду, з усіх боків, як не глянь, як не подивись, усебічно... Замість ненормативного поверхове відношення до такої важливої справи треба: поверхове ставлення або краще поверхово (недбало) ставляться до справи.

Слово відношення вживається у філософії, логіці, мовознавстві у значенні взаємозв'язок між предметами, явищами,

величинами, відношення мислення до буття, відношення до буття, а також у математиці: відношення двох чисел - а:Ь ^в - с:а. Слово відношення вживається у сполученні: відношення математичне, арифметичне, геометричне, граматичне, синтаксичне; причинові, обставинні, рівності, тотожності, еквівалентності; процентне, вартісне,

2. Слово відносини вживається щодо суспільства, держав, колективу. Функціонує у сполученні: відносини дружні, добрі, товариські, добросусідські, ворожі, сімейні, патріархальні, офіційні, ділові, господарські, ринкові, економічні, службові, майнові, товарні, дипломатичні, політичні, правові, міжнародні; тип відносин; відносини між учнями та вчителями; розвивати добросусідські відносини.

3. Слово стосунки вживається переважно у значенні особисті зв'язки між людьми, рідше - між суспільними групами, країнами. Неправомірне вживання в цьому значенні взаємовідношення, відношення.

4. Взаємини вживаємо тоді, коли говоримо про взаємні стосунки між кимось, чимось, про взаємозв'язок, взаємовплив між предметами, явищами.

Слова взаємини, стосунки часто вживають як синоніми: наші взаємини (стосунки), взаємини (стосунки) між людьми.