Аваль (від фр. - вексельне поручительство): 1) відповідальність перед власником векселя; 2) банківська гарантія, яка передається у формі підпису на лицьовій стороні векселя або на прикріпленому до нього аркуші.
Авізо (від італ. - повідомлення) - у банківській, комерційній практиці офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції. Надсилається одним контрагентом іншому. За допомогою авізо банки повідомляють своїх клієнтів про дебетові і кредитні записи у рахунках, про виплати переказів, виставлення чека, відкриття акредитива та про інші операції.
Агент (від лат. - діючий) - комерційний посередник; представник установи, який виконує ділове доручення.
Акредитив (від лат. - довірчий) - платіжний документ, за яким одна кредитна установа (банк, ощадна каса) дає розпорядження іншій згідно із заявою клієнта і за його рахунок сплатити певну суму грошей пред'явникові.
Активи (від лат. - діяльний, дійовий): 1) частина бухгалтерського балансу, що відображає на певну дату всі наявні на поданому підприємстві чи в установі матеріальні цінності та кошти; 2) сукупність майнових прав, які належать юридичній чи фізичній особі.
Акцепт (від лат. - прийнятий): а) згода про оплату або гарантування оплати грошових, розрахункових, товарних документів чи товару; б) згода укласти договір на запропонованих умовах. Акцепт широко застосовують як форму розрахунків за товари, що поставляються, і надані послуги у внутрішньому та міжнародному товарно-грошовому обороті; в) форма розрахунків за векселями, чеками та іншими паперами, а також за товарними документами. Здійснюється з допомогою кредитно-банківських установ.
Акціонерне товариство - організаційна форма об'єднання фінансових коштів підприємства, організацій та окремих осіб (акціонерів) шляхом випуску в обіг і продажу акцій. Акціонерне товариство визнається юридичною особою і відповідає за зобов'язання у межах належного йому майна.
Акція (від лат. - дія, дозвіл) - цінний папір, який засвідчує внесення певного паю у фонд акціонерного товариства. Дає власнику право на одержання частини прибутку у формі дивіденду, а також на участь в управлінні справами акціонерного товариства.
Анулювання (від лат. - знищую) - скасування, оголошення недійсним якого-небудь акта, договору або прав.
Арбітр (від лат. - посередник, член третейського суду, арбітражу): а) посередник, якого обирають сторони за взаємною згодою або в передбаченому законом порядку з метою вирішення спору; б) службова особа, котра вирішує майнові спори між підприємствами, установами, організаціями, кооперативами, малими підприємствами.
Арбітраж (від фр.) - орган, який вирішує господарські суперечки між державними підприємствами.
Арбітрування - участь сторін у процесі вирішення спору.
Аукціон (від лат. - продаж з публічного торгу) - спосіб продажу товарів на основі конкурсу покупців, за якого товар (або його зразки) попередньо виставляються для огляду. У формі аукціону проводиться примусовий продаж майна не-платоздатного боржника. Найбільшого поширення набув у зовнішній торгівлі.
Банк (від італ. - лава, конторка, стіл міняйла) - установа, створена для залучення коштів і розміщення їх від свого імені за умов повернення, платності і строковості.
Банкрутство (від фр. з італ. - розбитий банк) - ситуація, що виникає за відсутності коштів у громадянина або підприємства, і відмова у зв'язку із цим платити за своїми борговими зобов'язаннями.
Бізнес (від англ. - справа, угода, біржова операція, комерція) - господарська діяльність (справа), що приносить доход або дає іншу вигоду.
Біржа (від гол., нім.): 1) організаційна форма оптової, в тому числі міжнародної, торгівлі товарами масового виробництва, які мають стійкі й чіткі якісні параметри; 2) систематичні операції з купівлі-продажу цінних паперів, золота, валюти.
Біржа товарна - оптовий, регулярно діючий ринок, на якому відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність).
Біржа фондова - організований ринок з купівлі-продажу цінних паперів (державних облігацій, акцій і облігацій підприємств, банківських кредитних білетів, комерційних векселів тощо), який функціонує регулярно.
Брокер (від англ. - займатись маклерством) - посередник, який сприяє здійсненню операцій між заінтересованими сторонами-клієнтами. Як правило, укладає угоди за дорученнями і за рахунок клієнтів, одержуючи за свої послуги винагороду. Спеціалізується на окремих видах товарів і послуг, виступає посередником у здійсненні біржових операцій з товарами і цінними паперами, у фрахтуванні суден і страхуванні. Роль брокерів можуть виконувати юридичні і фізичні особи, багато з яких є великими компаніями,
Брутто (від італ. - букв, грубий): а) валовий доход без вирахування затрат; б) маса товару з упаковкою.
Бюджет (від англ. - букв, сумка) - план доходів і видатків установ, підприємств на певний строк.
Вексель (від нім. - букв, зміна, розмін) - цінний папір (боргова розписка, заставна), що містить безумовне грошове зобов'язання про сплату певній особі або пред'явникові векселя певної суми у певний строк.
Виручка підприємства - кошти, одержані підприємством від продажу товарів, реалізації послуг і виконання робіт.
Вклад - рахунок до запитання, тобто банківський депозит, який може бути вилучено вкладником за першою його вимогою.
Грошовий обіг - безперервний рух грошей у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. Грошовий обіг здійснюється в рамках грошової системи кожної країни.
Дебет (від лат. - він винен): а) ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції; б) рахунок надходжень і боргів певній уставові.
Дебітор (лат. - зобов'язаний) - боржник, юридична або фізична особа, яка має грошову заборгованість підприємству, організації, установі.
Депозит (від лат. - річ, віддана на схов): а) гроші або цінні папери, які вносять до кредитних установ (банків, ощадних кас) для зберігання; б) депозитом називають також вклади в банках і в ощадних касах.
Депозитор (лат.) - особа або організація, яка є власником депозиту.
Депонент (від лат. - той, що відкладає): а) юридична або фізична особа, яка внесла цінності в депозит державної установи; б) особа, яка має вільні суми на рахунках у комісіонерів, у кореспондентів банку; в) працівник, який не одержав вчасно заробітної плати.
Державний бюджет - основний фінансовий план утворення і використання централізованого грошового фонду держави.
Договірна ціна - ціна на продукцію, яка встановлюється за згодою між виробником і споживачем.
Документ (свідоцтво) - матеріальний носій інформації, призначеної для її обробки і передачі в часі і просторі. Відомості, що містяться в документі, мають бути зручні для обробки людиною або машиною і мати згідно з діючим законодавством правове значення.
Завдаток - сума, яка сплачується заздалегідь для забезпечення виконання усіх зобов'язань.
Застава - форма виконання зобов'язань. Предметом застави може бути як рухоме, так і нерухоме майно, яке передається кредитору.
Збалансованість - таке становище економіки, коли всі народногосподарські пропорції перебувають у рівновазі. Слід розрізняти матеріально-речову і ціннісну збалансованість.
Інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій держави, юридичних осіб і громадян з реалізації інвестицій.
Інвестиція (від лат. - одягаю) - довгострокове вкладання капіталу (коштів) у галузі економіки, переважно за межами країни.
Інвестор (від лат. - одягаю, наділяю) - суб'єкт інвестиційної діяльності, який прийняв рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей.
Індексація вкладів - зміна рівня процентної ставки, що виплачується вкладнику, коли змінюється загальний рівень цін у державі.
Індосат (від нім.) - особа, якій передаються цінні папери (чеки, векселі тощо) за передплатним написом.
Інкасація (від італ. - виручка, виторг) - збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученнями клієнтів.
Інкасо (від італ. - виручка, виторг) - операція одержання банком грошей за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів.
Інновація (нововведення): 1) вкладання коштів і технологій; 2) нова техніка, технологія, які є результатом досягнень науково-технічного прогресу. Розвиток винахідництва, поява піонерських і великих винаходів є істотним фактором інновації.
Інфляція (від лат. - роздмухування, розбухання) - збільшення кількості паперових грошей, що є в обігу в державі, понад потреби господарського обігу, процес знецінення грошей.
Інфраструктура (від лат. - нижче, під + структура) - комплекс виробничих і невиробничих галузей, які забезпечують умови відтворення: шляхи, зв'язок, транспорт, освіта, охорона здоров'я. Основна виробнича інфраструктура - мережа енергопостачання, транспорту і зв'язку.
Іпотека (від грец. - застава) - застава нерухомості (землі, будівель, споруд тощо) як засобу забезпечення позики, іпотечного кредиту.
Капітал (від лат. - головний)- спочатку головне майно, головна сума, економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини способу виробництва. Також: кошти для розвитку підприємницької діяльності.
Капіталовкладення (капітальні затрати) - вклад інвестицій у відтворення основних фондів шляхом будівництва нових і реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих підприємств промисловості, сільського господарства та галузей невиробничої сфери.
Карго (від ісп. - навантаження, тягар, обов'язок): а) судновий вантаж; б) страхування вантажів, які транспортують.
Квота (від лат. - скільки): 1) частка у загальному виробництві або збуті, що встановлюється в рамках угоди для кожного учасника; 2) величина пайового внеску, податкова квота - величина податку, що стягується з певної одиниці обкладення; 3) квота імпортна - один із способів введення кількісних обмежень імпорту з протекціоністською метою.
Комівояжер (від фр. - службовець і мандрівний) - роз'їзний агент із збуту товарів, що діє за дорученням певного підприємства.
Компанія (від лат. - разом, хліб): а) група осіб, об'єднаних певними інтересами (наприклад, виробничими); б) підприємство, засноване на пайовій участі окремих підприємців.
Конверсія (від лат. - перетворення, зміна): а) заміна раніше випущеної державної позики новою, щоб продовжити строки кредиту й змінити умови позики; б) обмін валюти даної країни на іноземну. Також: зміна пропорцій розподілу всіх видів ресурсів між цивільною і воєнною сферами.
Кондиція (від лат. - умова, вимога): а) умови договору; б) норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за умовами договору.
Конкурент (від лат. - той, що біжить разом із кимось) - особа, яка суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою.
Консенсус (лат. - згода, одностайність) - збіг думок. Консенсусний принцип - одноголосне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо.
Консорціум (від лат. - співучасть, спільність) - угода кількох банків або великих підприємств з метою спільного здійснення певних операцій.
Контрагент (від лат. - той, хто домовляється) - сторона у договорі.
Контракт (від лат. - угода) - договір, письмова угода сторін.
Контрактант (від фр. - той, що домовляється) - особа або організація, яка бере на себе певні обов'язки за контрактом.
Концепція (від лат. - сприйняття) - система поглядів на певне явище, його розуміння і тлумачення.
Концерн (англ. - букв, об'єднання) - об'єднання підприємств, які здійснюють спільну діяльність на основі добровільної централізації функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, природоохоронної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.
Кон'юнктура (від лат. - з'єдную) - сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу в певній галузі діяльності.
Кооператив (від нім., лат. - той, що співробітничає) - організація громадян, котрі добровільно об'єдналися на основі членства для спільного ведення господарської та іншої діяльності на базі власного, орендованого або наданого у безкоштовне користування майна. Є юридичною особою, має самостійний баланс. Самостійно планує свою виробничо-фінансову діяльність і соціальний розвиток колективу. Є самоокупним підприємством.
Кооперація (від лат. - співробітничаю): а) форма організації праці" за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому самому або в різних, але пов'язаних між собою, виробничих процесах; б) добровільні об'єднання людей для спільної господарської діяльності.
Кореспондент (від лат. - той, що відповідає, повідомляє) банку - особа, яка користується послугами банку.
Корупція (від лат. - підкуп) - підкуп посадової особи.
Кредит (лат. - позика; вірю, довіряю): а) особлива форма руху вартості, продаж товарів з відстрочкою платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою повернення їх. За надання кредиту стягується процент; б) сума, внесена до кошторису, в межах якої дозволяються витрати на певні потреби; в) переносно - довір'я.
Кредитоздатність - наявність передумов для одержання кредиту, здатність повернути його.
Лізинг (від англ. - здача в оренду) - придбання банком за дорученням підприємств і організацій обладнання, транспортних засобів, іншого майна і передання їх в оренду.
Ліквідність (від лат. - рідкий, текучий) - здатність вчасно погашати боргові обов'язки.
Ліміт (від лат. - межа) - встановлена сума коштів, матеріальних засобів, які господарські органи не мають права перевищувати.
Ліцензія (від лат. - свобода, право) - дозвіл, що видається державними органами на право ввезення (вивезення) товарів із-за кордону (за кордон). У комерційній практиці трапляються: патентна ліцензія на ведення будь-якого виду діяльності (наприклад, торгівлі, на відстріл тварин тощо); ліцензії на експорт і на імпорт; ліцензії на проведення банківських операцій, на проведення операцій в іноземній валюті (для комерційних банків).
Мандат (лат. - доручаю) - документ, який стверджує повноваження певної особи.
Менеджер (від англ. - керувати) - управляючий, керівник, директор, завідувач, адміністратор, найманий професійний управляючий, котрий не є власником компанії.
Менеджмент (англ. - управління, планування, регулювання, контроль) - керівництво, організація виробництва. Сукупність методів, форм, засобів управління виробництвом для досягнення поставленої мети (підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку).
Неліквід - майно, яке не можна використати на конкретному підприємстві.
Нетто (від італ. - чистий): а) вага товару без упаковки (тари); б) ціна товару за вирахуванням знижок; в) чистий прибуток або доход бюджету після вирахування витрат.
Неустойка - сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неякісного виконання зобов'язання.
Номінал (від лат. - іменний): а) вартість, що вказується на грошових знаках, акціях та на облігаціях, - номінальна вартість; б) зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна - номінальна ціна.
Нотаріат (від слова нотаріус) - державний орган, який посвідчує права і факти, що мають юридичне значення, зокрема засвідчують вірність копій і витягів з документів, факту і часу пред'явлення документа тощо.
Ордер (від нім., фр., лат. - ряд, порядок) - бухгалтерський документ, який містить наказ на вчинення певної операції з коштами, матеріальними цінностями.
Оренда (від лат. - здаю в найм, наймаю) - майнова позика, договір про надання майна, земельної ділянки і т. ін. в тимчасове користування (строк обумовлюється договором оренди) за плату. Нині в оренду можуть передаватися земля, будівлі, споруди, підприємства, засоби виробництва тощо. Оренда не тягне за собою зміни права власності. Власником залишається орендодавець - особа або організація, яка надала своє майно в оренду. У випадку оренди державної власності орендодавець визначається законодавством держави.
Орендне підприємство - підприємство, яке утворюється після укладення договору оренди між державним органом і організацією орендарів, що формується за рішенням трудового колективу. Діє на підставі статуту, затвердженого спільними зборами. З переходом на оренду підприємство зобов'язане взяти на себе виконання прийнятих на рік його здачі в оренду державного замовлення і замовлень на реалізацію продукції в обсязі, що не перевищує замовлення. В організації своєї господарської діяльності орендне підприємство повністю самостійне. Контроль за його діяльністю, а також бухгалтерська І статистична звітність ведуться в порядку, встановленому для кооперативів.
Доходи орендного підприємства, одержувані із виручки після відшкодування матеріальних затрат, оплати праці, сплати податків, орендної плати, страхових платежів за природні і трудові ресурси, надходять в його повне розпорядження. Орендне підприємство самостійно визначає порядок надання вихідних днів і відпусток, порядок прийняття і звільнення працівників, форми і системи оплати праці.
Патент (від лат. - відкритий, очевидний) - документ, який видається на певний строк компетентним державним органом винахіднику або його правонаступнику, котрий засвідчує авторство і виключне право на винахід.
Підприємство - самостійний господарський суб'єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних проблем і одержання прибутку. Можуть створюватися і діяти підприємства, які перебувають у приватній, державній, муніципальній власності, у власності громадських організацій, а також підприємств змішаної форми власності.
Податки - форма платежу, що стягується з доходів або майна юридичних і фізичних осіб, яка характеризується обов'язковістю, що регламентує розміри і строки внесення.
Податки державні - стягуються центральним урядом на основі державного законодавства і направляються в державний бюджет.
Податки місцеві - стягуються місцевими органами управління на відповідній території і надходять до місцевого бюджету.
Податки непрямі - податки на товари і послуги, які виплачуються за ціною товару або включені в тариф. Акциз - непрямий податок на предмети першої необхідності (сіль, тютюн тощо) з метою поновлення державної скарбниці.
Податки прогресивні - підвищуються із зростанням доходу.
Податки пропорційні - стягуються за єдиною ставкою при будь-якому розмірі доходу. Величина платежу пропорційна сумі доходу.
Позавиробничі затрати - затрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції.
Позика - надання грошей у позику за певну плату, яка встановлюється, як правило, в процентах до суми виданої позики.
Позиковий процент - плата, одержувана кредитором від позичальника за використання грошової позики.
Поліс (від фр., італ. - розписка, квитанція) - страховий документ, який засвідчує укладення договору особистого або майнового страхування і його умови.
Претензія (від польськ., фр., від лат. - виправдовуючись) --пред'явлення права на щось; вимога, скарга, позов.
Прибуток - форма чистого доходу підприємства, є узагальнюючим показником його діяльності. Визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і затратами на виробництво.
Прибуток балансовий - результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Являє собою спільну суму прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями.
Прибуток розрахунковий - прибуток, який утворюється на підприємстві після відрахування з балансового прибутку сум, призначених для виконання зобов'язань перед бюджетом, перед банками і вищими органами.
Прибуток чистий - прибуток, який залишається у підприємств після сплати податків та інших платежів у бюджет. Надходить в їхнє повне розпорядження. Підприємство самостійно визначає напрями використання чистого прибутку, якщо інше не передбачено статутом.
Процент (від лат. - на сто) - плата, яку сплачує позичальник кредитору за користування позикою. Розмір процента залежить від виду кредиту, його строку, від вчасності погашення одержаних позик.
Резервні фонди - матеріальні і фінансові ресурси, тимчасово вилучені з обігу.
Рейтинг - короткострокова (до одного року) оренда машин і обладнання без права наступного придбання їх орендарем.
Рипкова вартість - поточна ціна на товар, на цінні папери, на валюту, а також рівень ціни, за якою вони можуть бути куплені або продані.
Ринок - сфера товарного обміну, в якій виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, та конкретна господарська діяльність з приводу просування товарів і послуг від їхніх виробників до споживачів.
Сальдо (від італ. - розрахунок) - різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу. За підрахунками, застосовуваними в бухгалтерському обліку, сальдо визначається щомісяця за станом на перше число. Розраховують різницю підсумкових сум за дебетом і кредитом, за активом і пасивом. Зміст сальдо залежить від призначення рахунка, наприклад, сальдо рахунка каси - залишок готівки в касі підприємства.
Самофінансування - фінансування простого і розширеного (крім нового будівництва) відтворення підприємств за рахунок власних доходів від реалізації продукції.
Статутний фонд - сума основних і оборотних коштів, які надаються підприємству в постійне користування, що фіксується в його статуті. Для державних підприємств виділяється з державних ресурсів і є основою забезпечення виробничої діяльності підприємства.
Субсидія (від лат. - допомога), переважно в грошовій формі, яка надається державою за рахунок коштів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам, іншим державам.
Тариф (від італ.) - плата за послуги виробничого і невиробничого характеру, що надаються підприємствам, організаціям, населенню. Тариф - різновид ціни.
Товар - продукт діяльності, призначений для продажу (реалізації), включаючи роботи і послуги.
Факс - засіб факсимільного абонентського зв'язку, який дає можливість передавати графічну інформацію: тексти, таблиці, схеми тощо.
Фактура (від лат. - оброблення, побудова) - рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості і вартості.
Фонди підприємства - сукупність матеріальних цінностей і коштів, використовуваних для забезпечення виробничо-громадської діяльності й економічного стимулювання працівників.
Циркуляр (від лат, - круговий) - письмове розпорядження директивного характеру, яке надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам.
Цінні папери - грошові документи, які визначають взаємовідносини між особою, котра випустила ці документи, та їхніми власниками і передбачають, як правило, виплату доходу у формі дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. До цінних паперів відносять акції, облігації, скарбницькі зобов'язання держави, ощадні сертифікати і векселі.
Чек - письмове розпорядження покупців або замовників своїм банкам виплатити зазначену в чеку суму пред'явнику (конкретній особі, підприємцю) або за їхнім наказом іншим юридичним чи фізичним особам.
Юридична особа - підприємство (організація), яке володіє відособленим майном, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, в арбітражі або в третейському суді. Має розрахунковий рахунок у банку, веде самостійний баланс.