Нумізматика - Шуст P.M. - §2. Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

Захоплені гітлерівською Німеччиною у 1939 р. польські землі було включено до різних територіально-адміністративних одиниць. Найбільш економічно розвинуті західні та північні землі ввійшли до складу Райху. З решти територій у жовтні 1939 р. було створено Генерал-губернаторство з центром у Кракові, що складалося з варшавського, радомського, люблінського та краківського округів, а також частини етнічних українських земель— Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Генерал-губернатором призначено одного з керівників нацистської партії Ганса Франка. Хоча керівні посади у Генерал-губернаторстві обіймали німецькі чиновники, воно було наділене певними автономними правами, зокрема, тут було запроваджено власну валюту — так званий краківський злотий. Вже 11 вересня 1939 р. головнокомандувач німецькими сухопутними військами генерал фон Браухич видав наказ про введення в обіг на окупованій території німецької марки як законного засобу обігу. її курс щодо польського злотого встановлено на рівні 1 німецька марка = 2 польським злотим. Окупаційну валюту німецькі власті запроваджували в кілька етапів. Першими на ринку з'явилися асигнації Кредитних Кас Німецького Райху, які функціонували від 2 жовтня 1939 р. до 8 квітня 1940 р. Кредитні каси, які були філіями німецького імперського банку, випустили цих асигнацій на суму близько 45 млн марок.

15 грудня 1939 р. генерал-губернатор Ганс Франк видав розпорядження про створення нової емісійної інституції — Емісійного банку в Польщі з керівництвом у Кракові. Населення повинно було в обов'язковому порядку до кінця січня 1940 р. здати до банківського депозиту довоєнні банкноти номіналом 100 та 500 злотих. Замість них в обіг запроваджувалися банкноти вартістю 100 злотих емісії 1932 та 1934 pp. з наддруком "General gouvernement fur die besetzten polnischen Gebiete11. Однак уже 7 травня 1940 p. всі польські банкноти міжвоєнного періоду перестали бути законним засобом обігу і обмінювалися на нові банкноти, випущені Емісійним банком. Ним було здійснено дві емісії окупаційних грошових знаків з позначенням вартості у злотих: першу — 1 березня 1940 р. — 1, 2, б, 10, 20, 60, 100 та 500 злотих; другу — 1, 2, 5, 50 та 100 злотих. Автором їх проектів був Леонард Совінський, який значною мірою використав елементи довоєнних польських банкнот. Ці грошові знаки перебували в обігу на західноукраїнських землях до січня 1945 р. Впродовж всього часу їх курс залишався незмінним — 1 злотий 991/2 німецької рейхсмарки. Грошові знаки першої емісії було видрукувано у Берліні, другої — у Варшаві. На їх аверсі вміщено підписи президента Емісійного банку в Польщі Фелікса Млинарського та його заступника Фелікса Єнджейовського, через що в народі ці купюри називали "млинарками".

У 1945 р. планувалось випустити 1000-злотові купюри, але через стрімкий наступ радянських військ справа закінчилась на стадії проекту. Крім паперових грошових знаків, на території Генерал-губернаторства карбувалися окупаційні монети. З цією метою у 1941 р. було відновлено діяльність Варшавського монетного двору, який функціонував до 1944 р. За цей час тут емітували розмінну монету номіналом 1, 5, 10 та 20 грошів. Випускалися вони з цинку, якого було використано понад 270 тонн. Кількість відкарбованих монет була доволі значною: 1 гріш — 33 900 тис. шт., 5 грошів— 15 324 тис. шт., 10 грошів— 42175 тис. шт., 20 грошів — 40 025 тис. шт. Для емісії використовувалась значна кількість штемпелів довоєнного виготовлення з датою "1923", лише на одногрошовій монеті вказана нова дата емісії — 1939 р. Повністю змінився дизайн 5 грошів — вони стали меншими, з отвором у середині монети.

Частина окупованих німецькими військами влітку 1941 р. українських земель ввійшла до складу створеного окупантами Райхскомісаріату "Україна", що складався з семи генеральних округів: Волинь, Житомир, Київ, Миколаїв, Таврія, Дніпропетровськ, Чернігів. Адміністративним центром цього адміністративно-територіального утворення стало м. Рівне, райхскомісаром було призначено Еріха Коха. Спочатку на окупованій території запроваджувалися так звані окупаційні марки — білети імперських кредитних кас номіналом 50 райхспфенігів, 1, 2, 5, 20 та 50 рейхсмарок. Одночасно з ними використовувалися радянські рублі та червінці, які

Емісійний банк у Польщі. 50 злотих. 1940 р.

продовжували залишатися законними платіжними засобами, але для них було встановлено явно занижений курс: 10 рублів = 1 окупаційній марці, тоді як до війни курс утримувався на рівні 2 радянські рублі = 1 німецькій марці. Окупаційними марками виплачувалась заробітна плата військовослужбовцям. Поширювались вони також через відділення колишнього Державного банку СРСР, перетворені у господарські банки, які займалися скуповуванням радянської валюти.

Перша спроба запровадити окупаційні грошові знаки на Україні була здійснена вже у 1941 р. Саме тоді виготовлені пробні купюри Емісійного банку, який передбачалось відкрити у Києві. Номінал цих грошових знаків позначався у звичних для населення рублях та червінцях. Зараз відомі лише пробні зразки вартістю 1, 3, 5 рублів, 1, 3, 5 та 10 червінців. Більшість написів на купюрах виконана російською мовою, лише позначення номіналу, вміщене на звороті, дане десятьма мовами народів СРСР. Припускають, що ці пробні зразки грошових знаків для окупованих українських земель надруковано у Берліні, однак через допущені у їх оформленні помилки масова емісія здійснена не була.

Продовження війни вимагало дедалі більшого залучення до економічної системи Третього Райху сировинних ресурсів, сільськогосподарської продукції, робочої сили з окупованих територій. Для полегшення економічної експлуатації українських земель навесні 1942 р. було створено так званий Центральний емісійний банк України, який мав філії у великих містах Райхскомісаріату. З 1 червня 1942 р. в обіг ввійшли випущені ним банкноти номіналом 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців. 1 окупаційний карбованець дорівнював 1 радянському рублю. На купюрах вказувалась дата емісії — 10 березня 1942 р. Крім того, було виготовлено грошовий знак вартістю 2 карбованці, який не ввели в обіг. Усі купюри цієї серії були віддруковані у Берліні на високоякісному папері з водяними знаками. Всі написи на лицевому боці купюр виконані німецькою мовою. На звороті позначення номінальної вартості та застереження від підробки грошових знаків видрукувані українською мовою. У проектах карбованців рівненської емісії використано окремі національні мотиви — зображення жінки на тлі снопів, голови дівчинки з квітками тощо.

Центральний емісійний банк України. 5 карбованців. 1942 р.

Обсяги емісії окупаційних карбованців були доволі значними. Всього до 1 січня 1944 р. їх видрукувано на загальну суму 1195 млн карбованців. З метою витіснення з обігу радянських рублів та заміни їх окупаційними карбованцями було видано розпорядження про обмін до 25 липня 1942 р. радянських грошових знаків вартістю 5 рублів, 1, 3, 5 та 10 червінців. На ринку залишилися радянські казначейські білети номіналом 1 та 3 рублі, окупаційні карбованці та марки. Крім них, паралельно використовувалися повновартісні німецькі рентенмарки емісії 1923—1937 рр. вартістю 1, 2, 5, 10, 50, 100, 500 та 1000 рентенмарок; державні банкноти (райхсбанкноти) випуску 1924—1942 рр. номіналом 5, 10, 20, 50,100 та 1000 райхсмарок, а також монети у 1, 2, 5, 10 та 50 пфенігів, 1, 2 та 5 марок. На територіях, котрі перебували під безпосереднім управлінням військової адміністрації (північно-східні, східні області України, Крим), використовувалися спеціально випущені у 1940—1942 рр. допоміжні платіжні засоби для німецького вермахту вартістю 1, 5, 10 та 50 райхспфенігів, 1 та 2 райхсмарки. У 1944 р. виготовлено розрахункові білети військового командування номіналом 1,5,10 та 50 райхсмарок, однак з огляду на стрімка вигнання окупантів з України ці грошові знаки потрапили на ринок в обмеженій кількості. Після відновлення Радянської влади всі німецькі та окупаційні гроші були анульовані.