Основи фінансового менеджменту - Рясних Є.Г. - Операційний леверидж як інструмент вимірювання виробничого ризику

В операційному аналізі досить чітко відстежується механізм впливу на операційний прибуток змін його основних складових, а саме: змінних і постійних витрат, натурального обсягу виробництва, ціни. Одним з інструментів цього механізму є леверидж (важіль). Існує три види левериджу* які визначаються шляхом перебудови і деталізації статей Звіту про фінансові результати: операційний, фінансовий і виробничо-фінансовий.

Операційний леверидж як інструмент вимірювання виробничого ризику

Дія операційного важеля (левериджа) полягає в тому, що будь-яка відносна (у відсотках) зміна виручки від продажу продукції завжди породжує більш значну відносну (у відсотках) зміну прибутку. Цей ефект зумовлено різницею ступенів впливу динаміки постійних і змінних затрат на формування фінансових результатів за кількісної зміни обсягу виробництва. За зростання (зменшення) обсягу реалізації пропорційно збільшуються (зменшуються) змінні витрати, а постійні залишаються незмінними, тому відносний приріст (зменшення) прибутку для певної зміни обсягу буде значнішим.

Виробничий (операційний) важіль (леверидж) - потенційна можливість впливати на операційний прибуток шляхом зміни структури собівартості та обсягів випуску.

Силу впливу операційного важеля (СВОВ) розраховують як відношення маржинального прибутку до операційного:

Чим вищий рівень постійних витрат, тим більша сила впливу операційного важеля і, відповідно, за сприятливої ринкової кон'юнктури кожному відсотку збільшення виручки відповідає вищий відсоток зростання прибутку. Однак найважливіше, що, вказуючи на темп падіння прибутку з кожним відсотком зменшення виручки, сила впливу операційного важеля інформує про рівень підприємницького ризику.

Приклад

Підприємство має намір збільшити обсяг реалізації продукції на 10%. Треба обчислити суму прибутку відповідно до нового обсягу виручки від реалізації продукції. Дані наведено в табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Вихідні дані для розрахунку прогнозованого прибутку

Знаючи, що в першому періоді СВОВ = 1,5, можна прогнозувати збільшення прибутку (П%) при зростанні виручки (В%) на 10%. Підрахунок здійснюють за формулою:

Отже, в другому періоді приріст прибутку становитиме:

10- 1,5 = 15%,

а прибуток: 80 o 1,15 = 92 тис. грн. Після цієї операції сила впливу операційного важеля буде дорівнювати:

СВОВ= 132/92 = 1,435.

Сила впливу операційного важеля залежить від відносної величини постійних витрат. Для підприємств, переобтяжених громіздкими виробничими фондами, високий рівень операційного важеля небезпечний: за економічної нестабільності, падіння купівельної спроможності клієнтів та великої інфляції кожен відсоток зниження виручки може призвести до катастрофічного падіння прибутку і збитків. Менеджмент втрачає більшу частину варіантів вибору продуктивних рішень.

Однак роль постійних витрат у формуванні сили впливу операційного важеля не варто абсолютизувати, оскільки цей показник формується у комплексі з низкою інших, що діють у різних напрямах. Велика питома вага постійних витрат не завжди означає більше значення СВОВ і, відповідно, вищий відсоток зростання прибутку. Так само можна спостерігати, що за малого значення СВОВ абсолютне значення приросту прибутку суттєво вище, ніж за високого рівня СВОВ.

Ще одна формула розрахунку СВОВ краще розкриває фактори впливу на його величину і характер дії:

Складова цієї суми - відношення постійних витрат до прибутку надає додаткову інформацію про характер впливу СВОВ на зростання прибутку.

Приклад

Наскільки зросте прибуток у варіантах у відсотках і в абсолютному значенні за припущення, що обсяг реалізації у всіх варіантах збільшується на 10% ?

Таблиця 4.5. Аналіз залежностей значення СВОВ, питомого значення постійних витрат і прибутку

Розрахунок проводять за формулами:

де Пб - базовий прибуток. 1 варіант: П% =15%:

2 варіант: П% -* 20%:

З варіант: П% = 13,3%:

Порівнюючи перший і другий варіанти, можна побачити, що за вищого рівня постійних витрат в операційних витратах сила впливу операційного важеля менша у першому варіанті, відповідно менший відсоток приросту прибутку (15% проти 20%), але абсолютне значення приросту операційного прибутку більше, ніж у другому варіанті (на 10 000 грн).

Порівнюючи перший варіант з третім, можна з'ясувати, що в обох випадках питома вага постійних витрат в операційних витратах однакова, а СВОВ у третьому варіанті значно нижча, ніж у першому. Відповідно нижчий і відсоток приросту операційного прибутку, але абсолютне значення цього приросту більше, ніж у першому варіанті.

В останньому рядку табл. 4.5 наведено співвідношення постійних витрат і операційного прибутку: чим воно менше, тим вище абсолютне значення приросту прибутку. Тому, коли кажуть, що із зростанням обсягу реалізації СВОВ знижується, це означає, що зменшується відсоток приросту прибутку, а абсолютне значення приросту прибутку зростає, точніше, кожен відсоток зростання прибутку дає більше значення абсолютного приросту прибутку.

СВОВ треба використовувати переважно як показник ризику, чутливості прибутку до змін фізичного обсягу виробництва. Однак його застосування не завжди дає змогу чітко з'ясувати ступінь загрози. Це зумовлено невизначеністю меж цього показника. Використовуючи всі варіанти, з огляду на формулу (4.7) можна описати ці межі так:

Економічні обчислення з використанням СВОВ мають суттєві обмеження. Вони будуть об'єктивні, коли:

1) підприємство виготовляє лише один вид продукції;

2) підприємство випускає кілька видів продукції і виручка для кожного виду зростає пропорційно. Тобто, якщо для першого виробу зростання виручки становить 5%, то і для другого, і для третього виробів теж має становити 5%. За непропорційного зростання виручки використання формул призводить до отримання викривлених результатів.

Маржинальний прибуток, який формує прибуток підприємства, різний для всіх видів продукції. Коли виручка за один вид продукції з великим маржинальний прибутком зменшиться більше, ніж за інші вироби із меншим маржинальним прибутком, прибуток буде меншим, ніж обчислений за наведеними формулами. Підприємств, які випускають один вид продукції, надто мало, виконання ж другої умови з погляду ринкової економіки не має сенсу. Крім того, може змінюватись і розмір витрат, і ціни на продукцію, чого у показнику СВОВ узагалі не можна врахувати.

Отже, СВОВ слід використовувати тільки для оцінювання чутливості і ризику за зміни обсягу реалізації. Конкретне значення зростання (зменшення) прибутку (збитків) вираховують на основі маржинального прибутку.