Платіжні системи - Вовчак О.Д. - Ризики в системі чистих розрахунків.

Операційний ризик виникає через можливість порушень систем обробки даних, оскільки діяльність централізованих платіжних систем усе більше залежить від захищеності, безпеки та безперебійності функціонування систем обробки та передачі даних. Зростання автоматизації операцій призводить до зростання залежності від технологічного забезпечення та більш високого ступеня вразливості у випадках технічних порушень.

Технічні системи можуть вийти з ладу в будь-який момент процесу здійснення платежу. Готовності системи особливо загрожує вихід з ладу складових прикладної системи та системи зв'язку (апаратних засобів, програмного забезпечення, а також каналів зв'язку) або умисні дії, що порушують безпеку операцій.

Інша проблема може виникнути через особливості передачі повідомлень між відправником, центральним банком та отримувачем. Якщо ця передача організована таким чином, що інформація надходить до отримувача перш, ніж виконується остаточний розрахунок, то виникає проблема неправильного розуміння статусу платіжної інструкції. Адже отримувач може вважати платіж остаточним або практично остаточним і планувати використання відповідних коштів, виходячи з цього припущення.

На платіжні операції можуть також впливати стихійні лиха — повені, пожежі, землетруси тощо, які можуть порушити різним чином інфраструктуру платіжної системи, включаючи будівлі, обладнання, шляхи і, що має особливе значення, лінії електропередач та телекомунікацій.

Ризики в системі чистих розрахунків.

У країнах з ринковою економікою платіжні системи традиційно функціонували таким чином, щоб забезпечити на кінець дня виконання розрахунків за чистими позиціями учасників, що утворилися протягом дня в результаті обміну платіжними документами. При такому порядку розрахунків ризики у платіжній системі виходять на перший план.

Відповідне визначення витрат платіжних систем на чистій основі, пов'язаних із ризиком, обумовленим непрямим кредитуванням з боку учасників системи, а також втрат, викликаних невиконанням розрахунків, досить ускладнене. Отже, в системі існують приховані витрати.

У системах багатостороннього взаємозаліку загальні потреби учасників у ліквідних коштах скорочуються, але натомість зростає концентрація попиту на ці кошти наприкінці циклу обробки платежів, коли всі учасники системи, що є чистими боржниками, мають одночасно сплатити свої від'ємні позиції. Це збільшує ризик ліквідності.

Кредитний ризик, притаманний таким системам, випливає з наявності інтервалу в часі між моментом обміну платіжними документами й остаточним розрахунком у кінці циклу.

Ризики у системах валових розрахунків.

Завдяки своїй організації системи на валовій основі забезпечують одержувачу більш надійний захист від ризику. Однак ризик присутній і в цих системах, хоча й в інших проявах.

Зокрема, у системах валових розрахунків у режимі реального часу, на відміну від систем чистих розрахунків, кошти, що надходять, не використовуються для взаємозаліку за вихідними платежами. Тому учасники переважно мають більшу потребу в ліквідності, ніж у системі чистих розрахунків, оскільки кожен з них мусить мати достатньо коштів на рахунку в установі, що виконує роль агента з розрахунків (здебільшого ним є центральний банк) перш, ніж надіслати платіжну інструкцію до системи.

Отже, при дефіциті ліквідності деякі учасники можуть відкладати свої платіжні доручення, що може дозволити їм, кожному окремо, заощадити втрати, але це не пошириться на систему загалом. Така практика ускладнює нормальне функціонування системи і може, врешті, призвести до тих ризиків, яких намагалися уникнути. Цю проблему часто називають ризиком блокування системи.

Відповідає за кредитний ризик у таких системах агент з розрахунків, якщо він допускає утворення незабезпечених дебетових сальдо на рахунках протягом дня, як це робиться у системах з денним овердрафтом.

У процесі розробки та реалізації заходів боротьби з ризиком у платіжних системах бажано керуватися деякими загальними принципами. До них належать, зокрема, такі:

- рішення мають відповідати ринковим вимогам;

- ризиком повинні управляти ті, хто має найкращі можливості робити це з мінімальними витратами;

- потрібно виявляти гнучкість у визначенні шляхів досягнення поставленої мети;

- вирішення технічних питань, за винятком визначення стандартів та відносин із центральним банком, краще залишити на розсуд учасників. Технічні стандарти не можна нав'язувати;

- використані заходи повинні стимулювати найбільш економічні вирішення проблеми управління ризиком;

- бажані оприлюднення частоти помилок, їх характерних особливостей, випадків шахрайства, а також централізований аналіз параметрів та причин помилок;

- жодна окрема особа не повинна мати повноваження затверджувати (вводити) і надсилати платіжні інструкції;

- варто звести до мінімуму можливості вносити зміни в платіжні інструкції та платіжну інформацію;

- необхідна періодична перевірка заходів протидії шахрайству із внесенням необхідних змін у платіжний процес.

Банки, що обслуговують платника та отримувача, несуть перед ними відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та умов укладених між ними договорів.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У протилежному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 % суми переказу. Водночас банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми переказу. У разі помилкового переказу з рахунку неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну суму коштів з рахунку платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунку платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунку платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Банк платника не має права на списання з рахунку платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання. Якщо всупереч отриманому документу на відкликання сума переказу була списана з рахунку платника та переказана отримувачу, повернення отримувачем платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. В цьому разі банк, що не виконав документ на відкликання або прострочив його передачу банку платника, має сплатити платнику штраф у розмірі 1 % суми переказу. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Питання для самостійного вивчення

1. Характеристика платіжних інструментів, заснованих на дебетових та кредитових переказах коштів,

2. Суть, значення та коротка характеристика банківської пластикової картки як інструмента розрахунків і кредитування.

3. Порівняльний аналіз схем проведення розрахунків при використанні кредитових та дебетових платіжних інструментів.

4. Відображення процедури проведення міжбанківського переказу на валовій основі.

5. Відображення процедури проведення міжбанківського переказу на чистій основі при два- і багатосторонньому заліках.

Основна література: 3; 11; 12; 13; 15.

Додаткова: 17; 20; 22; 24; 25; 34; 42; 50.

Ризики у системах валових розрахунків.
Питання для самостійного вивчення
Тема 3. ТЕХНОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ
3.1. Схема проходження інформації електронною платіжною системою
3.2. Засоби обробки даних
3.3. Засоби телекомунікації
3.4. Обладнання системи масових платежів
3.5. Організація експлуатації електронних платіжних систем
Питання для самостійного вивчення
Тема 4. ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru