Теорія фінансів - Федосов В.М. - Тема 10. ФОНДИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Основні терміни та поняття

Державне соціальне страхування, соціальне забезпечення, економічні цільові фонди, компенсація, матеріальна допомога, заохочувальні виплати, добровільні внески, Пенсійний фонд, соціальні цільові фонди, фонд загаль-нообов 'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності; фонд Чорнобиля; цільові фонди.

10.1. Соціально-економічна роль фондів цільового призначення

Фонди цільового призначення є сукупністю коштів, що знаходяться в розпорядженні центральних або місцевих органів влади і мають цільове призначення. Вони є важливою ланкою фінансової системи. Порядок їх утворення і використання регламентуються фінансовим правом. Фонди цільового призначення - один із методів перерозподілу національного доходу на користь певних соціальних груп населення. Держава мобілізує частину доходів населення для фінансування своїх заходів. Кошти, усуспільнені фондами цільового призначення, використовуються для процесу відтворення.

Цільові фонди з'явилися раніше, ніж єдиний центральний фонд -державний бюджет - у вигляді спеціальних фондів і особливих рахунків. Із розширенням діяльності держава потребувала дедалі нових видатків. Кошти для їх відшкодування нагромаджувалися в особливих фондах і використовувалися для спеціальних цілей.

Такі фонди, зазвичай, мали тимчасовий характер. З виконанням державою запланованих заходів вони припиняли свої функції. З огляду на це, кількість спеціальних фондів постійно змінювалася: одні - зникали, а інші - з' являлися. Загалом спостерігалася тенденція до збільшення кількості й обсягу фондів.

Із зміцненням централізованої держави починається період уніфікації фондів. На основі об'єднання різних фондів створюється державний бюджет.

У сучасних умовах поряд із бюджетом знову зростає значення фондів цільового призначення. Збільшення кількості фондів й обсягу фінансових ресурсів, що акумулюється в них, пояснюється низкою причин.

По-перше, в органів державної влади з'являються додаткові кошти для регулювання господарського життя і надання фінансової підтримки підприємництву, особливо в умовах нестабільної економіки. По-друге, ці фонди призначені для розв'язання нових завдань, які потребують особливої уваги з боку держави. По-третє, за наявності активного сальдо фонди цільового призначення можуть використовуватися як одне з джерел покриття бюджетного дефіциту.

Головна причина створення фондів цільового призначення - необхідність виділення дуже важливих для суспільства витрат у спеціальні групи й забезпечення їх самостійними джерелами фінансування.

Матеріальною основою цільових фондів є національний дохід, у процесі розподілу якого здійснюється формування фондів.

Методами мобілізації національного доходу для формування фондів є:

- спеціальні податки та збори;

- кошти державного бюджету і кредит.

Основний метод - це спеціальні податки та збори, встановлені законодавством. Загалом, принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформувати так:

- відрахування до фондів централізовано визначається державною відповідними законами і є її власністю;

- відрахування до фондів є обов' язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

- витрати з фондів здійснюються лише на визначені потреби, передбачені законами України.

Цільові фонди мають виконувати важливі завдання. Необхідно забезпечити фінансовими ресурсами заходи щодо розвитку науки й техніки, науково-дослідних робіт, освоєння новітніх технологій та виробництва нових видів продукції для розвитку паливно-енергетичного комплексу, а також збільшити обсяги соціальної підтримки незаможних верств населення та забезпечити необхідний рівень життя.