Управління фінансами здійснюється через існуючу систему відносин, які зумовлені історичними, економічними й політичними умовами та підпорядковані фінансовій політиці держави. Відповідно до неї визначається обсяг розподілу й перерозподілу національного доходу через окремі ланки фінансової системи.
Міра перерозподілу залежить від ролі держави у процесі фінансування соціальних витрат, стимулюванні заощадження й нагромадження як джерел виробничого інвестування та науково-технічного прогресу. Економічний устрій визначає коло фінансових відносин, які формують сферу управлінських функцій безпосередньо держави та її органів. У країнах з розвинутою ринковою економікою більша частина фінансових відносин знаходиться поза управлінням державою, оскільки фінансові ресурси, переважно, формуються й використовується їх власниками на власний розсуд.
В умовах розвинутих товарно-грошових відносин кругообіг фондів корпорацій матеріалізується у формі грошового капіталу в різних грошових фондах. Держава здійснює вплив на цю сферу фінансових відносин лише через податкову політику, регламентацію кредитних відносин, регулювання фінансового ринку, формування амортизаційного фонду та систему державної підтримки. Тобто здійснюється не управління фінансами з боку держави, а вплив через фінанси - реалізація фінансової політики. Залежно від концептуальних передумов держава або посилює або послаблює своє втручання в регулювання тих чи інших сторін економічних та соціальних процесів.
До сфери безпосереднього державного управління належать лише державні фінанси. Це відносини з приводу формування лише тієї частини фінансових ресурсів, які мобілізуються державою в державному та місцевих бюджетах, спеціальних урядових фондах і державних підприємствах.
Управління державними фінансами в економічно розвинутих країнах здійснюється вищими законодавчими органами шляхом прийняття фінансового законодавства, затвердження державного бюджету і звіту про його виконання, затвердження або ліквідації окремих видів податків та інших фінансових параметрів.
Залежно від державного устрою та політичної системи такими законодавчими органами є, наприклад, Парламент у Великобританії, Національні збори у Франції, Конгрес в США, Бундестаг у ФРН, Верховна Рада в Україні.
Організація оперативного управління фінансами здійснюється через державний фінансовий апарат, склад і структура якого теж визначаються згідно з державним устроєм країни.
Управління фінансами в економічно розвинутих країнах здійснюється кількома державними органами. У США, наприклад це Міністерство фінансів та Адміністративно-бюджетне управління при Президентові країни.
Міністерство фінансів США є представником уряду, розробляє фінансову й податкову політику, здійснює емісію грошей, займається питаннями внутрішніх позик та управлінням державних боргів, контролює дотримання фінансового законодавства, оподаткування внутрішніх доходів, контроль за грошовим обігом.
Адміністративно-бюджетне управління при Президентові становить витратну частину федерального бюджету й розробляє фінансові програми, є основним органом виконавчої влади.
У Великобританії органом державного управління є Казначейство. Воно керує розробленням, складанням та виконанням державного бюджету, визначенням податкової політики, фінансово-економічним прогнозуванням, міжнародними фінансовими відносинами, здійснює контроль за використанням коштів державними підприємствами.
У ФРН органом державного управління фінансами є Міністерство фінансів, яке визначає основи фінансової, податкової, валютної та кредитної політики, складає проект бюджету та середньострокового фінансового плану, здійснює касове обслуговування бюджету, контроль за виконанням бюджету й розробляє основи розподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи. В управлінні фінансами беруть участь Федеральне відомство з фінансів та Федеральне управління державним боргом, яке підпорядковане Федеральному міністерству фінансів. Федеральне відомство здійснює податкову перевірку підприємств, займається оподаткуванням іноземних капіталовкладень, проблемами усунення подвійного оподаткування.
Федеральне управління державним боргом займається операціями з випуску і погашення позик та фінансуванням бюджетного дефіциту.
У Франції управління фінансами здійснює Міністерство економіки, фінансів та бюджету, яке розробляє державний бюджет і контролює його виконання, касове обслуговування бюджету, фінансові операції, забезпечує зв' язок держави з підприємствами як акціонер або гарант.
В Італії управління фінансів покладено на чотири державних органи:
- державними витратами і фінансовим контролем - Казначейство;
- доходами - Міністерство фінансів;
- складанням державного бюджету і координуванням фінансових ресурсів - Міністерство бюджету і планування;
- місцевими фінансами - Міністерство внутрішніх справ.
В Україні управління фінансами здійснює Міністерство фінансів, Міністерством економіки, Державне Казначейство, Національний банк, Державна податкова адміністрація.
Рахункова палата, Контрольно-ревізійна служба, Комітет із нагляду за страховою діяльністю, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Пенсійний фонд і фонди соціального страхування, чиї функції та повноваження були висвітлені в попередніх темах підручника
13.6. Особливості інвестування АПК України
Тема 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
14.1. Поняття, призначення та функції міжнародних фінансів
Контрольна функція
14.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку
14.3. Характеристика структури світового фінансового ринку
14.3.1. Валютний ринок
14.3.2. Міжнародний кредитний ринок
14.3.3. Міжнародний ринок цінних паперів