Загалом під терміном "ресурс" розуміють засоби, які, після певних перетворень і застосування, дозволяють отримати бажаний результат. Широко "фінансові ресурси" - це кошти, які можуть бути спрямовані на виконання визначених завдань відповідно до певного плану, і дозволяють отримати бажаний економічний результат.
Погляди українських вчених, які досліджували економічну сутність фінансових ресурсів, є різними.
У В.М. Опаріна та Ю.М. Воробйова фінансові ресурси ототожнюються з капіталом суб'єктів господарювання. Це ототожнення дещо дискусійне. Згідно з визначенням капіталу - це загальна величина коштів підприємства у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, що приносить дохід. Капітал складається з декількох частин: 1) фінансовий капітал (складова, виражена у формі фінансових інструментів); 2) виробничий капітал (складова, виражена у матеріальній майновій формі); 3) інтелектуальний капітал (складова, виражена у формі оформлених заявок, патентів, товарних знаків тощо). В умовах ринкової економіки не все зазначене приносить дохід і не все зазначене відображається у стандартній фінансовій звітності, отже не є фінансовим ресурсом.
А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк розглядають фінансові ресурси як сукупність централізованих і децентралізованих коштів у розпорядженні суб'єктів господарювання, які є джерелом виробничого і соціального розвитку.
О.Д. Василик, К.В. Павлюк фінансові ресурси характеризують як грошові нагромадження і доходи, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення неперервності розширеного відтворення й задоволення інших суспільних потреб.
В.Г. Бєлоліпецький подає визначення фінансових ресурсів як частини грошових коштів отриманих від доходів і зовнішніх надходжень, що призначені для здійснення фінансових зобов'язань та витрат з метою забезпечення розширеного виробництва. На наш погляд, це найбільш вдале визначення фінансових ресурсів, оскільки їх структура пов'язується із призначенням, створюється основа для управління і ефективного використання фінансових ресурсів з єдиних позицій.
Отже, під фінансовими ресурсами підприємств будемо розуміти сукупність коштів з фондів підприємств та від зовнішніх надходжень, що можуть бути спрямовані на формування основного та оборотного капіталу, необхідного для провадження підприємницької діяльності і забезпечення розширеного виробництва.
Існують певні особливості щодо формування фінансових ресурсів підприємства залежно від індивідуальних особливостей суб'єкта господарювання, який розглядається. Отже структура фінансових ресурсів, на підприємствах різноманітних форм власності, є досить різною.
Загальний обсяг фінансових ресурсів кожного підприємства формують такі складові: статутний капітал, резервний капітал, амортизаційний капітал, додатковий капітал (в тому числі створений у зв'язку з індексацією основних засобів), нерозподілений (тимчасово невикористаний) прибуток, кредиторська заборгованість - короткострокова заборгованість підприємства, що включає перехідну заборгованість із заробітної плати, відрахувань до бюджету та централізованих фондів, відрахувань на соціальне страхування, а також обсяг коштів за виданими векселями.
Фінансові ресурси підприємств за джерелами їх формування прийнято поділяти на дві групи: власні та позикові.
Власні фінансові ресурси - це базова частина фінансових ресурсів підприємства. Складовими власних фінансових ресурсів є статутний фонд або статутний капітал фірми, додатковий капітал, фонд амортизаційних відрахувань, резервний фонд, нерозподілений прибуток.
Статутний капітал - сплачена та зареєстрована початкова сума капіталу підприємства, виражена у грошовому еквіваленті, сформована для забезпечення старту діяльності підприємства як сукупність внесків засновників у майно підприємства при його утворенні та за рахунок випуску і подальшого продажу акцій. За час функціонування суб'єкта господарювання його статутний капітал може дробитися, зменшуватися і збільшуватися, в тому числі і за рахунок використання для капіталізації (збільшення обсягу активів підприємства) частини внутрішніх фінансових ресурсів підприємства. Особливості формування статутного капіталу для підприємств різних форм власності наведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Особливості формування статутного капіталу для підприємств різних форм власності
| Організаційно-правова форма підприємства | Джерела формування та розмір статутного капіталу | Участь в розподілі прибутку | Відповідальність за зобов'язаннями підприємства та участь у розподілі майна при ліквідації товариства |
| Державне підприємство | Статутний капітал державного підприємства формується за рахунок коштів державного бюджету. Розмір статутного капіталу на законодавчому рівні не обмежений. | Розподіляється Фондом державного майна, згідно із статутом підприємства. | Відповідають всім своїм майном, при ліквідації майно повертається власнику. Якщо майно на 100 % є власністю держави, то при ліквідації повертається державі. |
| Приватне підприємство | Статутний капітал приватного підприємства формується за рахунок внесків приватних осіб. Обсяг початкових внесків не обмежено. | Порядок розподілу прибутку визначається власником приватного підприємства. | Відповідають всім своїм майном. При ліквідації приватного підприємства майно повертається власнику. |
| Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) | Статутний капітал ЗАТ формується за рахунок продажу акцій лише серед засновників та працівників товариства. Статутний капітал ЗАТ не може бути менше, ніж сума, що еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам | Прибуток розподіляється залежно від виду акцій, якими володіє акціонер. Частина чистого прибутку, що залишається та розподіляється серед власників акцій у вигляді дивідендів. | Відповідають всім своїм майном у межах акцій, якими вони володіють. При ліквідації ЗАТ майно розподіляється серед засновників в порядку і на умовах, передбачених законодавством і статутом товариства. |
| Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) | Статутний капітал ВАТ формується за рахунок продажу акцій, як серед засновників та працівників товариства, так і шляхом відкритої купівлі на фондовій біржі. Статутний капітал ВАТ може бути менше, ніж сума, що еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам | Прибуток розподіляється залежно від виду акцій, якими ВОЛОДІЄ і акціонер. Частина чистого прибутку, що залишається, розподіляється серед власників акцій у вигляді | дивідендів. | Відповідають всім своїм майном у межах акцій, якими вони володіють. При ліквідації ЗАТ майно розподіляється серед засновників в порядку і на умовах, передбачених законодавством і статутом товариства. |
Продовження таблиці 4.1
| Організаційно-правова форма підприємства | Джерела формування та розмір статутного капіталу | Участь в розподілі прибутку | Відповідальність за зобов'язаннями підприємства та участь у розподілі майна при ліквідації товариства |
| Товариство з обмеженою відповідальністю (TOB) | Статутний капітал TOB формується за рахунок внесків і майна засновників. Статутний капітал TOB не може бути менше, ніж сума, що еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам | Прибуток розподіляється пропорційно внескам засновників. | Всі засновники несуть відповідальність в межах своїх внесків. У разі ліквідації TOB майно розподіляється пропорційно внескам засновників. |
| Командитне товариство | Статутний капітал командитного товариства формується за рахунок внесків засновників. Початкові внески не обмежені. | Прибуток розподіляється пропорційно внескам засновників. | Всі засновники несуть відповідальність всім своїм майном, яке їм належить. У разі ліквідації командитного товариства майно розподіляється пропорційно внескам засновників. |
Амортизація — це поступове перенесення вартості основних засобів на вартість виробленої продукції (товарів, робіт, послуг) протягом строку корисного використання об'єкту основних засобів. Водночас амортизація є елементом системи оподаткування прибутку підприємств. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначається: "Під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань". Це означає, що амортизація приводить до зменшення оподаткованого прибутку і, отже, до зменшення податкових виплат. Таким чином у підприємства залишаються додаткові кошти, які воно може витратити на оновлення виробничого капіталу.
Амортизаційні кошти надходять підприємству як складова виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичуються для подальшого використання вже як джерела відтворення вартості основних засобів. Деякий час вони є вільними, тому можуть перебувати на банківських рахунках і приносити дохід, або вкладаються підприємствами в оборотні засоби. Сума амортизаційних відрахувань від вартості основних засобів має покрити витрати підприємства на придбання нового обладнання і його монтаж, а також витрати на реконструкцію і модернізацію основних засобів. Виходячи з цього самим підприємством вибирається система нарахування амортизації. причому вона побудована за різними, несхожими між собою принципами в системі податкового обліку (для цілей оподаткування) та в системі бухгалтерського обліку (за П(С)БО 7).
Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", порядок нарахування амортизації диференційовано за групами основних засобів. Загальним для всіх груп є метод нарахування амортизації, а саме - від залишкової вартості основних засобів. Законодавством установлені такі норми амортизації у відсотках до балансової (тобто залишкової) вартості кожної з чотирьох груп основних засобів на початок звітного періоду (в розрахунку на квартал): перша група - 2 відсотка, друга група - 10 відсотків, третя група - 6 відсотків, четверта група - 15 відсотків.
Нарахування амортизації здійснюється за кожним інвентарним об'єктом основних засобів групи 1 (будівля, споруда тощо) і за сукупною балансовою вартістю відповідно групи 2 і групи 3 - незалежно від балансової вартості кожного об'єкта (верстат, машина, прилад тощо) і часу введення його в експлуатацію, група 4 — ЕОМ, комп'ютерна техніка, мобільний та стільниковий зв'язок.
Для правильного нарахування податкової амортизації підприємства мають насамперед додержуватися встановленого податковим законодавством порядку визначення балансової вартості групи основних засобів (а для першої групи - кожного інвентарного об'єкта) на початок звітного періоду (кварталу). Вона визначається такою формулою:
де: Бв - балансова вартість групи на початок звітного періоду;
балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;
Пв - сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій основних засобів протягом періоду, що передував звітному;
Вп - сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;
Ап - сума амортизаційних відрахувань за період, що передував звітному.
Резервний капітал - обсяг резервів, що створюються відповідно до чинного законодавства за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства (5 % суми чистого прибутку щорічно аж до досягнення величини резервного капіталу 25 % від розміру статутного капіталу).
Додатковий капітал складається з емісійного доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; безоплатно одержаних необоротних активів тощо.
Нерозподілений прибуток - це частина чистого прибутку, яка утворюється після вирахування із загальної суми прибутків обов'язкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини відсотків і інших обов'язкових виплат. Чистий прибуток знаходиться в розпорядженні фірми і розподіляється за рішеннями її керівних органів.
До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги), а також всі види поточних зобов'язань підприємства за розрахунками:
суму заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету;
- суму заборгованості за внесками в позабюджетні фонди;
- суму заборгованості підприємства з виплати дивідендів його засновникам;
- суму авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок подальшої поставки продукції, виконання робіт та надання послуг тощо.
Залучені позикові фінансові ресурси підприємства найчастіше зустрічаються в формі:
- банківських кредитів і позик;
- коштів від випуску і продажу облігацій фірми;
- позик від інших небанківських суб'єктів ринку.
4.4. Доходи суб'єктів господарювання. Витрати підприємства, їх класифікація
4.5. Фінансові результати та фінансові показники
Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
Розділ 5. Фінанси домогосподарств
5.1. Економічна сутність фінансів домогосподарств
5.2. Фінансове планування домогосподарств
5.3. Пенсійне забезпечення
5.4. Фінансування програм підтримання здоров'я
5.5. Вирішення житлової проблеми