Фінанси - Лондар С.Л. - 5.5. Вирішення житлової проблеми

Ще одним важливим завданням, яке перманентно вирішують домогосподарства, е забезпечення членів домогосподарства житлом. Це може бути здійснено шляхом побудови, купівлі, отримання житла через участь у житлових програмах підприємств, держави. Все більше це завдання реалізується ринковими методами через участь членів домогосподарств в інвестиційних житлових програмах, через залучення іпотечних кредитів, через спільне з державою фінансування побудови житла.

Чинним законодавством України передбачено заходи щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян, зокрема молоді, індивідуальних сільських забудовників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суддів, інвалідів з слуху та зору, депортованих кримських татар та осіб інших національностей, що повернулися для проживання в Україну, вчених Національної академії наук. Запроваджено надання безвідсоткового кредиту для житлового будівництва (придбання) квартир чи індивідуальних житлових будинків державним службовцям, які потребують поліпшення житлових умов.

Разом з тим зазначені заходи не охоплюють усі категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

Протягом 2000-2007 років щороку житло одержували лише 1,4-1,6 відсотки сімей та одинаків, що перебували на квартирному обліку. У розрахунку на 1 тис. осіб в цілому в 2007 році введено в експлуатацію всього 220,9 кв. метрів житла. Саме тому низький рівень забезпечення житлом на сьогодні залишається однією з найгостріших соціальних проблем.

Виникнення житлової проблеми в Україні зумовлене такими основними причинами:

- комерційні житлові кредити внаслідок їх високої вартості недоступні для більшості громадян. Такі кредити надаються переважно для придбання житла на вторинному ринку, що не сприяє збільшенню обсягів житлового будівництва та зниженню його вартості, а отже, не дає можливості задовольнити попит на житло, який постійно зростає;

- зменшення обсягу державного фінансування житлового будівництва призвело до зменшення загального обсягу введення житла в експлуатацію. Найменшу кількість житла введено в експлуатацію в 2000 році - 5,6 мли кв. метрів. Починаючи з 2001 року обсяг житлового будівництва збільшується;

- затверджені Кабінетом Міністрів України програми забезпечення житлом окремих категорій громадян, які виконуються із застосуванням механізмів кредитування на пільгових умовах та залученням коштів державного бюджету, не охоплюють усі категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов;

- не запроваджено нові механізми вирішення житлових питань шляхом спільної участі громадянина та держави у фінансуванні будівництва (придбання) житла, зокрема, надання цільових житлових субсидій, запровадження системи заощадження коштів для будівництва (придбання) житла.

Відповідно до Концепції Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки в У крані, пропонується два варіанти розв'язання житлової проблеми.

Перший варіант розв'язання проблеми полягає у забезпеченні державної підтримки будівництва (придбання) житла для окремих категорій громадян шляхом використання існуючих і одночасного впровадження нових фінансово-інвестиційних механізмів для осіб, що потребують поліпшення житлових умов, не мають або втратили у зв'язку з підвищенням своїх доходів право на забезпечення соціальним житлом і не можуть користуватися зазначеною підтримкою. Новими фінансово-інвестиційними механізмами при цьому є заощадження коштів домогосподарств на депозитних рахунках для першого внеску на будівництво (придбання) житла. У свою чергу, кредитор повинен надати позичальникові іпотечний кредит за доступною відсотковою ставкою. З метою стимулювання запровадження такого механізму держава виплачує позичальникам премії у розмірі 20 відсотків суми першого внеску та індексує щороку заощадження з урахуванням рівня інфляції за минулий рік. Крім того, для забезпечення доступним житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, членів їх сімей, прирівняних до них осіб та інших службових осіб, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, додатково розробляється механізм надання субсидій на будівництво (придбання) доступного житла за рахунок коштів державного бюджету шляхом запровадження державних житлових сертифікатів.

Другий варіант полягає у поширенні дії існуючих фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) житла для окремих категорій громадян та інших осіб, що потребують поліпшення житлових умов, але не мають права на забезпечення соціальним житлом. Проте реалізація такого підходу є досить складною через неефективність існуючих фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки фінансування житла.

При реалізації концепції житлового реформування повинен забезпечуватись поступовий перехід від безоплатного отримання житла до паритетності фінансування за рахунок власних коштів громадян та надання їм державної підтримки. Крім того, при наданні службового житла особам, які мають на нього відповідне право, повинен визначатися строк користування таким житлом, який становить період їх роботи на відповідній службі. Після закінчення такого періоду, держава може надати службове житло для викупу цим громадянам на пільгових умовах.

Для успішного застосування механізму державної підтримки забезпечення житлом повинні бути врегульовані такі питання:

- посилення захисту прав власників іпотечних облігацій;

- зменшення обсягу витрат, пов'язаних з оформленням переходу права власності на житло;

- збільшення обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються на іпотечне житлове кредитування із застосуванням фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла;

- удосконалення порядку ведення Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень тощо.