Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 5.5. Структура податкової служби Нідерландів

Структура податкової служби Нідерландів має функціонально-ієрархічний принцип побудови. Служба входить до складу Міністерства фінансів країни і представлена в ньому двома департаментами: департаментом податків і департаментом податкового розвитку.

Департамент податків безпосередньо реалізує фіскальну функцію. До його компетенції входить збирання податків і контроль за дотриманням податкового законодавства. Департамент складається з трьох основних підрозділів, що займаються оподаткуванням фізичних осіб, середніх і малих компаній, великих компаній, митниці.

Кожний підрозділ здійснює покладені на нього функції через місцеві податкові офіси. Так, оподаткуванням середніх і малих компаній займаються більше 40 місцевих податкових офісів: 20 — у північній частині країни; оподаткуванням великих компаній — 11 місцевих податкових офісів; митний контроль здійснюється 15 офісами.

Департамент податкового розвитку є аналітичним підрозділом. Його завданням є збір, аналіз поточної інформації в галузі оподаткування; прогнозування, включаючи оцінки за податковими надходженнями на перспективу; і найголовніше — розробка концепції оподаткування.

У податковій службі Нідерландів зайнято близько ЗО тис. співробітників (зазначимо, що населення країни в цілому становить 14,5 млн осіб).

Податковий офіс м. Вінтерсвяйк — один із 20 офісів на півночі країни. Загальна кількість службовців — 250 осіб. У штаті знаходиться адміністрація та 8 податкових підрозділів (бригад), орієнтованих на різні сфери ділової активності; допоміжний персонал. Кожна бригада складається з 20 осіб, 15 з яких — співробітники широкої спеціалізації (бухгалтери, аудитори, юристи); 5 — висококваліфіковані професіонали. Зазначимо, що основною сполучною ланкою всіх підрозділів податкової служби Голландії є контракт, у якому встановлюються мета, права та обов'язки сторін, закріплюються всі деталі відносин між ланками податкової служби.

Податковий офіс м. Вінтерсвяйк працює з 30 тис. платників податків, яких там називають клієнтами. Останніми роками змінилось саме значення служби. Воно полягає в тому, що платник податків перетворився на клієнта, а податкова служба — на податковий сервіс. Що це означає в реальності?

Насамперед змінився принцип побудови служби. Кілька років тому податкові офіси орієнтувалися не на групу (категорію) платників податків, а на групу (категорію) податків, тобто займалися збиранням якого-небудь податку або групи податків. Отже, підприємці (менеджери) компаній з приводу своїх податків мали справу з декількома податковими офісами, розташованими, як сказано, у різних місцях. За нинішньої системи, кожна компанія відповідно до своїх розмірів закріплена за одним податковим офісом і обслуговується протягом кількох років, як правило, постійними податковими службовцями.

Податковий офіс (сервіс) став відкритішим для співробітництва, значно покращився рівень обслуговування платників податків (клієнтів), включаючи широкий спектр консультацій з питань оподаткування. Так, наприклад, у податковому офісі можна одержати вичерпну інформацію щодо податкового законодавства і всі необхідні роз'яснення про порядок сплати податків та наявних пільг. Єдине питання, на яке вам не дадуть відповідь: як платити менше? У цьому випадку завжди відкриті двері приватних консультаційних фірм і бухгалтерів, Для податкових офісів останнім часом є нормою організовувати й проводити відкриті семінари з проблем оподаткування за участю бізнесменів, приватних бухгалтерів, аудиторів, юристів. Подібні заходи мають на меті насамперед інформаційне й логічне забезпечення платників податків. Отже, робиться досить багато для того, щоб формувати стосунки між податковими чиновниками й платниками податків із площини конфронтації у площину коректного партнерства. Крім того, робиться акцент на прискорення збирання податків настільки, наскільки це можливо. Суть цієї концепції зводиться до того, щоб збирати податки не за "останнє десятиліття", а за результатами. Незважаючи на спроби створення клімату довіри та співробітництва між основними учасниками податкового процесу, труднощі в цій сфері є досить значними. За оцінкою фахівців податкової служби Голландії, близько 70 % платників податків мають проблеми з податковою службою. В основному це пов'язано з "бажанням" платити менше, що на практиці часто виливається у спроби за всіляку ціну (не завжди законну) вислизнути з-під натиску податківців.

У зв'язку з цим всі клієнти податкової служби поділяються на групи, які, відповідно, розглядають різні процедури контролю:

— м'який (вибіркові, нерегулярні перевірки);

— гнучкий (часті глибокі перевірки);

— постійний.

Іншою, досить серйозною проблемою, є багатоваріантність тлумачення законодавства. Спроби спрощення податкової бази, запровадження яснішої та чіткішої форми окремих податкових положень зіштовхувались з опором достатньо сильних лобістських фракцій у парламенті, що відстоюють інтереси окремих соціальних груп, і не були до цього моменту успішними. Подібні "сірі плями" в законодавстві є передумовою для запровадження так званих податкових угод. Слід зазначити, що угода в цьому контексті не має ніякого кримінального відтінку. Це цілком легальна процедура, що має чіткі правові межі.

Податкова служба змушена йти на подібні компроміси у випадках, коли немає достатньої впевненості, що справа може бути виграна в суді або судові витрати можуть перекрити саму суму належного податку. Процедура переговорів і укладення податкової угоди чітко встановлена законодавством і внутрішніми правилами податкової служби. Право укладення подібних угод надано лише окремим співробітникам — керівникам податкових бригад, а в особливих випадках, коли йдеться про значні суми податку, це право є виключно компетенцією начальників податкових офісів.

Основними визначальними критеріями для податкових чиновників при запровадженні податкової угоди є:

— сума податку, що викликає розбіжності;

— категорія правового випадку (прецеденту), до якого можна віднести таку проблему;

— кваліфікація співробітників, що займаються цією проблемою;

— категорія клієнта (його репутація як податкового платника).