Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М.І. - 23.3. План Дж. Сороса для Балкан

Оскільки демографічна ситуація складна (один пенсіонер умовно припадає на 1,65 працездатної особи), Словенія провела пенсійну реформу, яка передбачає підвищення пенсійного віку. 1 січня 2000 р. вихід на пенсію у Словенії був підвищений з 56,5 року до 63 років для чоловіків та 61 року для жінок. Нова пенсійна система впроваджувалася поступово, з урахуванням інтересів усіх соціальних груп.

У Словенії досить цікаво підійшли до реформування органів самоврядування і до визначення розмірів спільнот громадян, щоб оптимізувати місцеві фінанси.

Стосовно методики та підходу до визначення функціональних критеріїв можна згадати Закон Словенії від 1993 р. Згідно з ним спільнота повинна мати принаймні 5000 мешканців у разі, якщо вона не утворилася в результаті об'єднання або коли, виходячи з географічних, історичних чи інших умов, вона може мати меншу чисельність населення (ст. 13а). Передумовою створення цілковито нової спільноти є її життєздатність, що визначається наявністю на території спільноти комплексу установ з надання основних, комунальних (заклади початкової освіти, водопостачання, перша медична допомога тощо) чи приватних послуг (ощадний банк чи каса, підприємства, що забезпечують постачання основної сировини тощо) (ст. 13). Насправді, є (станом на 2003 р.) 192 спільноти, 96 з яких мають менше ніж 5000 мешканців і становлять менше, ніж 15 % загального населення. Незважаючи на те, що створення нових спільнот та їх територіальні межі вимагають ухвали парламенту, за ініціативою, виявленою населенням у створенні спільнот, було розпочато поділ: у 1994 р. було створено 147 спільнот замість 62, що існували раніше, до яких в 1998 р. було додано ще 45 спільнот. Зі 192 спільнот, 11 мають статус міських спільнот, який надається парламентом на основі критеріїв демографічного та соціально-економічного устрою (ст. 16 і 16а): наявність принаймні 20 000 мешканців (хоча чисельність населення одного з цих міст не досягає 17 000 мешканців) і 15 000 працівників, а також функції центру, що характеризується наявністю сектору послуг вищого рівня: зокрема, заклади середньої та вищої освіти, спеціалізовані бібліотеки, лікарня, мережа підприємств з надання комунальних послуг, культурні (театри, музеї тощо), спортивні заклади і заклади відпочинку.

На прикладі Словенії можна побачити, що питання адміністративної реформи, безумовно, вимагає політичного діалогу, проте, цей діалог може спрямовуватися за тим чи іншим напрямом через визначення функціональних критеріїв. Саме в цьому законодавство Словенії є показовим.

23.3. План Дж. Сороса для Балкан

Виходячи з досвіду реформування фінансово-економічної ситеми Словенії та для вирішення проблем Балканських країн, Європейський Союз мав, на думку Дж. Сороса, запропонувати Балканам план з такими трьома пунктами.

1. Митний союз із бажаним доступом до ринків ЄС протягом одного року. Наявний митний союз між ЄС і Туреччиною міг би стати такою моделлю. Як тільки всі ці країни досягнуть угоди з ЄС, на Балканах автоматично буде встановлено вільну торгівлю, хоча це і займе якийсь час. Але для початку ЄС мав дати сигнал одностороннім відкриттям своїх кордонів для імпорту з регіону. Це не привело б до пригнічення будь-яких інтересів ЄС, оскільки ці країни володіють менше ніж 1 % ринку ЄС.

2. Єдиний регіональний ПДВ замість митних зборів мав бути встановлений протягом двох років. Різниця в непрямих податках, зокрема ПДВ, є ще одним бар'єром для торгівлі. Регіональні ставки ПДВ можуть бути трохи збільшені, якщо отриманих доходів буде недостатньо для покриття втрачених тарифних зборів через введення митного союзу.

3. Тимчасова бюджетна підтримка — за схемою, що знижується протягом трьох років, як суб'єкт нагляду ЄС над бюджетними витратами. Оскільки збір прибутків від регіонального ПДВ займе якийсь час, ЄС має надати фінансову допомогу на цей перехідний період.

Регіон, що покривається цим планом, має, на думку Дж. Со-роса, включати Болгарію, Хорватію, Албанію, а також Сербію, Боснію, Македонію, Чорногорію і Косово. Участь Румунії та Молдови необов'язкова. Болгарію і Хорватію варто вмовити на участь у цьому союзі, якщо, звичайно, це не перешкодить їх вступу до ЄС. Залежно від країни величина бюджетної підтримки може варіювати (наприклад, Болгарія, можливо, не потребує компенсації завдяки великій кількості зборів, які вона вже ліквідувала).

Незважаючи на дискусійність, план Дж. Сороса для Балкан заслуговував, на думку експертів, на детальний аналіз, оскільки міг би посприяти стабілізації фінансових систем балкансь-ких країн.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Назвіть особливості реформування фінансово-економічної системи Словенії.

2. Назвіть основні результати реформування фінансово-економічної системи Словенії.

3. Які фінансові завдання ставилися в Словенії при приватизації державної власності?

4. У чому полягають особливості реформування пенсійної системи в Словенії?

5. Назвіть особливості реформування адміністративно-територіального устрою в Словенії.

6. Які вимоги до життєздатності територіальних громад у Словенії?