Фінанси підприємств - Aзаренкова Г.М. - Тема 8. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

8.1. Склад і структура основних фондів підприємства. Показники стану й ефективності використання основних виробничих фондів

Підвищення ефективності використання основних фондів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні фонди — це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва за період більше 1 року, зберігаючи при цьому матеріальну форму і властивості, а також переносять свою вартість на готову продукцію частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Співвідношення окремих груп основних фондів (ОФ) становить їх структуру (рис. 8.1). Поліпшення структури основних виробничих фондів, насамперед підвищення частки активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.

Склад основних фондів підприємства

З 1 липня 2000 р. відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку в Україні запроваджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92.

До основних засобів згідно П(С)БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

У різних галузях економіки структура основних засобів значно відрізняється, оскільки вона відображає технічну структуру, особливості технології, спеціалізації та організації виробництва в цих галузях (рис. 8.2).

З тієї причини, що основні засоби функціонують протягом тривалого часу і частинами переносять свою вартість на вартість продукції (робіт, послуг), зберігаючи при цьому свою майнову вартість, вони мають кілька видів грошової оцінки.

У П(С)БО 7 визначено такі види оцінки основних засобів.

Первісна вартість основних засобів — визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.

Переоцінена вартість — вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість, що амортизується, — представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінченні передбаченого періоду використання за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкта.

Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на основі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дає змогу більш обґрунтовано визначити

Фактори, що впливають на структуру основних фондів

Рис. 8.2. Фактори, що впливають на структуру основних фондів

ту частину вартості об'єкта, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.

Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизацією).

У процесі господарської діяльності кругообіг основних виробничих фондів (ОВФ) проходить три стадії (рис. 8.3).

Відтворення ОВФ — це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють такі види відтворення:

просте відтворення, при якому відбувається створення ОВФ у попередніх обсягах та з однаковою якістю. Джерелом фінансування є нарахована сума амортизації;

розширене відтворення, при якому здійснюється кількісне і якісне зростання ОВФ. Джерелом фінансування є використання частини створеного додаткового продукту.

Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих фондів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Показники стану й ефективності використання основних фондів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними фондами;

2) стан основних фондів;

3) ефективність використання основних фондів (табл. 8.1).

Стадії обороту основних фондів

Рис. 8.3. Стадії обороту основних фондів

Таблиця 8.1. Показники стану та ефективності використання основних фондів підприємства

Показники стану та ефективності використання ос¬новних фондів підприємства

8.1. Склад і структура основних фондів підприємства. Показники стану й ефективності використання основних виробничих фондів
8.2. Знос і амортизація основних фондів
8.3. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела фінансування капітальних вкладень
8.4. Ремонт основних фондів і його фінансове забезпечення
Тема 9. ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
9.1. Оцінювання фінансового стану підприємств, його необхідність і значення. Показники фінансового стану підприємств
9.2. Ліквідність підприємства
9.3. Платоспроможність підприємства
9.4. Фінансова стійкість підприємства
9.5. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru