Фінанси підприємств - Славюк P.А. - 14.7. АНАЛІЗ ОБОРОТНОСТІ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ

Важливими показниками ефективності використання активів є оборотність запасів та тривалість одного обороту запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів () визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів.

Значення показує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного року.

Середня тривалість одного обороту запасів ) визначається аналогічно до показника чисельності оборотів активів:

. <14-24)

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити:

• про зростання виробничого потенціалу підприємства;

• прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

• нераціональність обраної господарської стратегії, унаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.

У разі значного збільшення запасів і затрат потрібно проаналізувати, чи немає необґрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.

14.8. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

Блок 1. Фінансовий аналіз майнового стану

1. Сума господарських засобів (валюта балансу).

2.

3.

4.

5.

Блок 2. Показники ліквідності

1.

Власний оборотний капітал свідчить про забезпеченість власними коштами.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Блок 3. Показники фінансової стійкості

1.

2.

3.

4.

Блок 4. Показники ділової активності

1. Виторг від реалізації.

2. Доходи від операційної діяльності.

3. Доходи від звичайної діяльності.

4. Фінансовий результат від операційної діяльності.

5. Фінансовий результат від звичайної діяльності.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Блок 5. Оцінка рентабельності

1. Чистий прибуток.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Блок 6. Оцінка становища підприємства на ринку цінних паперів

1.

2.

3.

4.

5.

Для того, щоб показати, як оцінюється вартість акцій, наведемо котирування акцій компанії IBM, що перебувають в обороті на Нью-Йоркській фондовій біржі, цитуючи Зві Боді і Роберта Мертона^*21 (табл. 14.6). У перших двох графах цього бюлетеня показані найвища і найнижча ціни акцій за останні 52 тижні. Наступні два стовпці містять назву акціонерної компанії й умовну позначку її акцій. Наступне значення - це сума виплачуваних дивідендів на одну акцію. Цифра 4,84 означає, що компанія в останньому кварталі виплатила акціонерам дивіденди в розмірі 4,84 дол. на одну акцію (у перерахунку на рік). Фактичні квартальні дивіденди становили 1,21 долара США.

*21: {Финансы: Учеб. пособие: Пер. с англ. - М.: Изд. дом "Вильяме", 2000. - С. 306.}

Таблиця 14.6

Котирування Нью-Йоркської фондової біржі

Далі зазначена дивідендна дохідність (dividend yield). Її розраховують так: дивіденди в річному численні, виплачувані на звичайну акцію, ділять на поточну ринкову ціну цієї акції і виражають у відсотках.

Далі наведено коефіцієнт P/E (pricelearnings multiple) - відношення поточної ринкової ціни акції до чистого прибутку, отриманого за останні чотири квартали (у розрахунку на одну акцію).

Наступна графа (Voll) показує денний обсяг продажів акцій на біржі. Акції звичайно продають стандартними лотами (round lots) по сто штук. Інвестори, що продають і купують невеликі кількості акцій, використовують нестандартні лоти (odd lots), і їм звичайно доводиться платити своїм біржовим брокерам вищі комісійні.

В інших чотирьох графах зазначені найвища і найнижча ціни за результатами поточного дня, ціна закриття і різниця між цінами закриття поточного і попереднього днів.

При визначенні вартості акцій метод дисконтування грошових потоків (метод ДГП) припускає дисконтування очікуваних грошових потоків, що являють собою дивіденди, виплачувані акціонерам, чи чисті грошові надходження від діяльності корпорації. Модель дисконтування дивідендів, чи МДД (discounted dividend model, DDM), ґрунтується на тому, що вартість акції розраховується як приведена (дисконтована) вартість очікуваних дивідендів.

Застосування МДД починається з розгляду очікуваного інвестором розміру доходу від вкладення у звичайні акції, що складається з виплачуваних грошових дивідендів і курсової різниці.

Розгляньмо, наприклад, річний період часу для інвестицій в акції і припустімо, що за акціями компанії ABC очікуваний розмір дивідендів на одну акцію становить 5 дол., а очікувана бездивідендна (ex-dividend - без права отримання оголошених дивідендів) ціна на кінець року - 110 доларів.

Ринкова дисконтна ставка (market capitalization rate), чи дисконтна ставка з поправкою на ризик (risk-adjusted discount rate), - це очікувана інвестором ставка прибутковості, необхідна для того, щоб він інвестував свої кошти в придбання даних акцій. Ми приймемо її як уже задане значення к. Припустімо, що в поточному році к становить 15% за рік.

Очікувана інвестором ставка прибутковості Е(r) дорівнює сумі очікуваних дивідендів на одну акцію D{ і очікуваного приросту цін акції (Р1 - Р0), поділеної на поточну ринкову ціну (Р0) акції. Підставивши зазначене значення очікуваної ставки прибутковості, ми одержимо:

; (14.25)

Це рівняння відображає найважливішу особливість МДД: очікувана інвестором ставка прибутковості протягом будь-якого періоду часу дорівнює ринковій дисконтній ставці (k). З цього рівняння можна вивести формулу для визначення поточної ціни акції, виходячи з її прогнозу на кінець року:

. (14.26)

Інакше кажучи, поточна ціна акції дорівнює сумі приведеної вартості дивідендів, очікуваних на кінець року й очікуваної бездивідендної ЦІНИ; дисконтованих за необхідною ставкою прибутковості (тобто за ринковою ставкою).

Ми бачимо, що розглянута модель ціноутворення цілком залежить від передбачуваної на кінець року ціни акції (). Але яким чином інвестори можуть прогнозувати цю ціну? Використовуючи той самий логічний ланцюжок, визначимо очікувану ціну акції на початок другого року:

. (14.27)

Методом підстановки виразимо через , і :

; (14.28)

. (14.29)

Повторюючи цей ланцюжок підстановок, ми дійдемо до загальної формули, використовуваної в моделі дисконтування дивідендів:

Іншими словами, ціна акції - це приведена вартість усіх очікуваних у майбутньому дивідендів на цю акцію, дисконтованих за ринковою дисконтною ставкою.

Логічним продовженням аналізу стану розрахунків на підприємстві є узагальнення та порівняння результатів проведеного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості. Потреба такого порівняння випливає з двостороннього відображення розрахунків підприємства, що досліджуються, у фінансовій звітності, - з одного боку, дебіторській та, з другого боку, кредиторській заборгованості. Суть запропонованої оцінки полягає в зіставленні загальної величини дебіторської і кредиторської заборгованості та в розрізі окремих її видів. Крім того, доцільно використати низку аналітичних фінансових коефіцієнтів, що характеризують взаємне співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості та їхній вплив на фінансовий стан підприємства.

Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості є важливим елементом контролю за раціональним співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства з огляду на дотримання стабільності його фінансового стану та поступального розвитку підприєм-

(14.30)