Фінанси підприємств - Славюк P.А. - Методика якісного аналізу В. В. Ковальова

Орієнтація на якийсь один критерій, навіть дуже привабливий з позиції теорії, на практиці не завжди виправдана. Тому багато аудиторських фірм та інших компаній, що здійснюють аналітичні огляди, прогнозування та консультування, використовують для аналітичних оцінок системи критеріїв, тобто різноманітні порівняльні, якісні методики оцінки банкрутства. Використання цих методик для такого дослідження містить у собі як переваги, так і недоліки. Основною перевагою є те, що за допомогою цих методик можна аналізувати ті процеси, які неможливо описати методами, що працюють з однією оцінкою. Але в цьому є і свої мінуси: набагато легше прийняти рішення в умовах однокритеріальної задачі, ніж за умов багатокритеріальної задачі. Разом з тим будь-яке прогнозне рішення подібного роду, незалежно від числа критеріїв, є суб'єктивним, а розраховані значення критеріїв мають швидше характер інформації для роздуму, ніж спонукальних стимулів для прийняття негайних рішень. Розглянемо деякі якісні прогнозні методики:

1. Методика В. В. Ковальова.

2. Метод Аргенті (А-рахунки).

3. Методика компанії ERNST & WHJNNEY.

4. Метод Скоуна.

Методика якісного аналізу В. В. Ковальова

Як приклад можна навести рекомендації Комітету з узагальнення практики аудитування (Великобританія), що містять перелік критичних показників для оцінки можливого банкрутства підприємства. В. В. Ковальов, базуючись на розробках західних аудиторських фірм і адаптуючи ці розробки до вітчизняної специфіки бізнесу, запропонував свою дворівневу систему показників.

До першої групи він відніс критерії і показники, несприятливі поточні значення або динаміка зміни яких свідчать про можливі в майбутньому зніачні фінансові ускладнення, у тому числі й банкрутство. До них належать:

• істотні втрати, що повторюються в основній виробничій діяльності;

• перевищення деякого критичного рівня простроченої кредиторської заборгованості;

• надмірне використання короткострокових позикових коштів як джерела фінансування довгострокових вкладень;

• стійко низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

• хронічна нестача обігових коштів;

• стійка частка позикових коштів, яка збільшується до небезпечної межі в загальній сумі джерел коштів;

• неправильна реінвестиційна політика;

• перевищення розмірів позикових коштів над установленими лімітами;

• хронічне невиконання зобов'язань перед інвесторами, кредиторами та акціонерами (відносно своєчасності повернення позик, виплати процентів і дивідендів);

• висока питома вага простроченої дебіторської заборгованості;

• наявність наднормативних товарних та виробничих запасів;

• погіршення відносин з установами банківської системи;

• використання (вимушене) нових джерел фінансових ресурсів на відносно невигідних умовах;

• застосування у виробничому процесі обладнання, терміни експлуатації якого вже вийшли;

• потенційні втрати довгострокових контрактів;

• несприятливі зміни в портфелі замовлень.

У другу групу входять критерії та показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан як критичний. Разом з тим вони вказують, що за певних умов або неприйняття дійових заходів ситуація може різко погіршитися. До них належать:

• втрата ключових працівників апарату управління;

• вимушені зупинки, а також порушення виробничо-технологічного процесу;

• недостатня диверсифікація діяльності підприємства, тобто надмірна залежність фінансових результатів від якогось одного конкретного проекту, типу обладнання, форми активів та ін.;

• зайва ставка на успішність, що прогнозується, і прибутковість нового проекту;

• участь підприємства в судових розглядах із непередбачуваним результатом;

• втрата ключових контрагентів;

• недооцінка технічного та технологічного оновлення підприємства;

• неефективні довгострокові угоди;

• політичний ризик, пов'язаний із підприємством загалом або його ключовими підрозділами.

Що стосується критичних значень цих критеріїв, то вони мають бути деталізовані за галузями, а їх розробка може бути виконана після накопичення певних статистичних даних.