Фінанси підприємств - Шило В.П. - Податок на рекламу

Платники - юридичні і фізичні особи за торговельні місця на ринках і павільйонах, на критих і відкритих столах за кожний день торгівлі. Розмір збору залежить від ринку, його територіального розміщення і виду продукції. Збір виплачується до початку реалізації. Граничний розмір збору не повинний перевищувати 20% мінімальної зарплати з громадян і 3-х мінімальних зарплат - з юридичних осіб.

Комунальний податок

Платники - юридичні особи усіх форм власності (за винятком бюджетних організацій, планово-дотаційних і сільськогосподарських підприємств). Об'єктом є фонд оплати праці (середньооблікова чисельність працівників помножений на мінімальний дохід за місяць, що не підлягає оподаткуванню). Граничний розмір ставки податку визначений у розмірі 10% від об'єкта оподаткування.

Податок на рекламу

Стягується з усіх видів комерційних оголошень і повідомлень через радіо, телебачення, пресу, афіші, плакати, рекламні щити, нанесені на спортивний одяг або майно. Об'єктом оподатковування є вартість послуг за рекламу. Ставки податку диференційовані в залежності від часу, вартості і виду розміщення реклами. Гранична ставка податку не повинна перевищувати 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5% за розміщення реклами на тривалий час. Рекламодавці повинні платити податок під час надання послуг.

Джерелом покриття податків на підприємстві виступають від основної та іншої операційної діяльності. Податки включаються яку собівартість продукції так і до адміністративних витрат. Місце основних податків і податкових платежів у витратах підприємства наведене у наступній таблиці, 5.1.

Таблиця 5А

МІСЦЕ ОСНОВНИХ ПОДАТКІВ ТА ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ У ВИТРАТАХ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ПОКРИТТЯ

Про реформи податкової системи

Про необхідність реформування вітчизняної податкової системи розмови в суспільстві точаться вже давно. Законодавці, урядовці, експерти, підприємці одностайні в оцінці існуючої системи формування державних доходів: маючи переважно фіскальний характер, вона не зорієнтована на стале економічне зростання. Значний податковий тиск на виробництво, з одного боку, а з іншого - недостатнє податкове навантаження за використання природних ресурсів негативно впливають на розвиток економіки. її перехід на ринкові рейки розвитку супроводжувався неодноразовими спробами удосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів. Однак вони виявились недостатньо адекватними стану економіки, характерними рисами якої є структурні диспропорції, значні обсяги тіньових оборотів, платіжна криза. Всі, від урядовців до дрібних підприємців, констатують: чинна нормативно-правова база оподаткування досить складна, неоднорідна і нестабільна. Окремі законодавчі норми недостатньо узгоджені, іноді - суперечливі. Питання оподаткування регулюються не лише законами, а й актами Кабінету Міністрів України, указами Президента України. Через наявність у них норм непрямої дії значна кількість питань у сфері оподаткування регулюється підзаконними актами. Фахівці вважають, що такий стан правової бази може бути виправданий на початку формування податкової системи, однак неприйнятний на нинішньому етапі економічного розвитку.

Поштовхом для більш динамічного соціально-економічного розвитку України має стати Податковий кодекс, проект якого розроблено Міністерством фінансів та винесено на суспільне обговорення.

Податковий кодекс - це центральний елемент податкової реформи в Україні, алгоритм проведення якої затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого цього року №56-р. Як кажуть розробники проекту Податкового кодексу, в ньому будуть чітко прописані правила гри для малого та середнього бізнесу. Експерти стверджують, що ці правила стимулюватимуть легалізацію тіньової економічної діяльності, сприятимуть формуванню сприятливого інвестиційно-інноваційного клімату. Зокрема, стимулюючу роль в інвестиційній діяльності може відіграти ставка з оподаткування дивідендів, яка пропонується в розмірі 5% замість нині діючих 15%.