Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 2.8. Деякі особливості фінансів підприємств

2.8.1. Фінанси державних підприємств (на прикладі ДП "Московський метрополітен")

Державне підприємство "Московський метрополітен" - це комплекс споруд, земельних ділянок, підземних споруд і комунікацій, який оцінюється за бухгалтерською вартістю у 30 млрд руб., і має, як і будь-яка юридична особа, дебіторську і кредиторську заборгованість, заборгованість за позиками, виручку, собівартість та ін. Основну частину витрат (майже чверть) становлять витрати на електроенергію, що передбачає особливі відносини з Міністерством енергетики РФ.

Крім продажу квитків, метро має виручку від різних позареалізаційних операцій, а саме: розвитку комерційної діяльності (торгівля, реклама в метро), обслуговування кабельних трас сторонніх організацій, відпуску електроенергії стороннім організаціям, отриманих штрафів, операцій з векселями, відсотків банків, здавання в оренду основних фондів. На території, що належить метрополітену, розташовані гаражі кооперативу, що також дає дохід.

Фінансовий стан метрополітену нестабільний, більше того - метро збиткове. Це пов'язано з принциповою суперечністю, коли адміністрація метро проводить закупівлю (вагонів, електроенергії та ін.) в умовах ринкового ціноутворення, а отримує виручку, яка залежить не від якості зробленої роботи, а від директивних рішень органів влади. Крім того, розмір заробітної плати працівників також залежить не від якості роботи і кон'юнктури ринку, а від адміністративних рішень.

По-перше, розмір вартості проїзду затверджується урядом Москви, а не самою адміністрацією метрополітену, а по-друге, федеральні і московські органи влади надали великій кількості громадян право безплатного проїзду в транспорті. Наприклад, для Москви це приблизно 50 категорій громадян загальною кількістю майже 4,3 млн осіб, з яких тільки 2,5 млн пенсіонерів, які їздять безкоштовно за рішенням московської влади.

Метро звільнено від сплати багатьох податків, що можна вважати непрямим фінансуванням за рахунок коштів бюджету Москви. Наприклад, воно звільнене від податку на майно (орієнтовно на суму 600 млн руб.). У1997 р. державне підприємство було звільнене від податку на потреби освітніх закладів - це близько 6 млн руб. Низка юридично самостійних підрозділів метрополітену також мають податкові пільги, а крім того, мають право спрямувати на зменшення збитків метрополітену лише 60 % свого прибутку.

У сумі метрополітен отримує від влади компенсації (більше 2 млрд руб.) за безплатний проїзд у розмірі лише 1/8 від тієї суми, на яку він надав послуги владі, тобто перевезення "безплатних" пасажирів. Але й цих коштів недостатньо, щоб оплатити проїзд хоча б пенсіонерів. При цьому всі витрати бере не себе московський бюджет, а федеральний центр ніяк не компенсує наслідки своїх рішень, що призвели до зменшення виручки метрополітену. Разом з тим, враховуючи багатогранність відносин столичної влади з федеральною, можна припустити, що компенсація все ж має місце, але не грішми, а в іншому вигляді.

Фінансову ситуацію багатьох державних підприємств, у тому числі Московського метрополітену, має покращити процес монетизації соціальних пільг, який розпочався в Росії з 2005 р. Тобто замість частини пільг (раніше безплатних) населення (яке має на це право) отримує грошові виплати, якими і буде розраховуватися. На жаль ця ідея реалізується з великими труднощами. Багато регіонів повернулося до пільг, що раніше існували, оскільки не змогли в повному обсязі відшкодувати населенню належні йому пільги у грошовій формі.