Сировина для виготовлення папірусу зростала тільки в Єгипті, а технологія виготовлення була складною. Це зумовило його відносно високу вартість. Використовувати папірус для виготовлення документів, що містять швидко-старіючу оперативну інформацію, було невигідно. Вихід був знайдений шляхом використання для складання документів більш дешевого та доступного матеріалу.
Таким матеріалом, що отримав не менше, ніж папірус, розповсюдження стали черепки невеликого розміру, які мали назву "острака", а також вапняні пластинки, на які чорнила лягали досить задовільно.
Острака була різноманітної форми. Для письма, звичайно, використовували увігнуту сторону. Застосовувалась острака для складання податкових квитанцій, списків, розпоряджень, рахунків, приватних розписок, листів. Крім цього, и використовували для виконання господарських записів, обліку товарів, шкільних вправ тощо.
Писали до початку нашої ери єгиптяни чорнилами за допомогою довгих, тонких очеретинок, пом'якшених на кінці на зразок пензликів. Фарба, чорна та червона, уміщувалась у заглибленнях на прямокутній довгастій палітрі. Необхідним приладдям для письма була посудинка з водою, куди писар умочував очеретинку, перш ніж набрати на неї фарбу з палітри.
Чорна фарба виготовлялась із сажі та клейкої води, та нею писали весь текст чи його основну частину; червона фарба служила, в основному, для виділення частин тексту. Цей звичай запозичили грецькі та римські писарі, і звідси походить термін "рубрика", від латинського "рубер" - червоний, а також вираз "с красной строки".
У III ст. до н.е. в якості знаряддя для письма починають використовувати "калам" - особливим чином очищений очеретяний стрижень, на зразок гусячого пера, розщеплений на конус.
Використання воскових дощечок
Застосовувався ще один вид матеріалу для письма, який одержав потім широке розповсюдження - це були дубові, липові або берестяні дощечки, покриті шаром воску.
Дощечки, покриті шаром воску.
Використовувалися, як правило, дощечки розміром 12x14 см або 9x11 см головним чином для написання листів, але іноді на них писали художні і наукові тексти. У цьому випадку на дощечці, відступаючи від краю 1-2 см, робили заглиблення на 0,5-1 см, яке заповнювали воском. На такій дощечці мідною паличкою можна було видавлювати лінії і букви. Паличка була загострена з одного кінця, а з іншого вона мала форму лопатки, якою загладжували написане. Називалася ця паличка "стиль".
Дві таблички клали одна на одну воском всередину, збоку робили отвори і за допомогою шнурка з'єднували разом. Отриману книжку називали "диптихом", іноді з'єднували три таблички - виходив "триптих". Поєднання чотирьох і більше табличок давали "поліптих" або "кодекс" Використовувались вони для розрахунків, чернеток та інших записів. Оскільки при підвищенні температури віск міг розтанути, таблички зберігали в прохолодному, захищеному від сонячного проміння, приміщенні.
До нас дійшли як самі таблички, так і свідчення письменників про їх застосування. Цей спосіб письма одержав велике поширення в Римі й звідти проникнув у країни середньовічної Європи. У Парижі ще до XIII ст. існували майстерні з виготовлення воскових дощечок.
Збереглися також відомості про те, що деякі документи оформлювали на дерев'яних дощечках (дубових, липових), відбілених гіпсом.
Прикладом зібрання дерев'яних табличок-книг є "Велесова книга", що містить розповідь про події з життя людей, які проживали на території нинішньої України та сусідніх землях, їх побут, вірування та взаємини з іншими народами.
Незалежно від того, ким і в який спосіб було створене зібрання під назвою "Вересова книга", як зазначає історик Б.Сушинський, воно має самодостатню цінність саме як історико-пізнавальний твір [82].
Таблички з бересту.
Перші книги з бересту, нижнього шару кори берези, знайдені на території Стародавньої Русі в Новгороді, датовано XI-XV століттями.
Писали літери на бересті, продряпуючи їх кістяною або металевою паличкою (староруське писання).
Це були грамоти, привітальні листи, листи з протестами селян проти феодальної залежності, а також фінансові документи, заповіти, боргові розписки.
Шкіра як матеріал для письма
Винайдення паперу
Сучасні носії інформації
Модуль 2. Основи теорії про документ
5. Методологічні основи знань про документ
Об'єкт, мета й предмет загального документознавства
Завдання та особливості загального документознавства
Методи й принципи документознавчих досліджень
6. Визначення терміна "документ"