Фінансовий ринок - Еш С.М. - 1. Становлення національної та світової валютних систем

1. Становлення національної та світової валютних систем.

2. Поняття, функції та суб'єкти валютного ринку.

3. Валютні операції.

4. Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку.

Ключові поняття: валютна система, валютний механізм, валютні відносини, валюта, валютний курс, конвертованість, котирування, валютний ринок, валютні операції, міжбанківський валютний ринок, валютний арбітраж, валютне регулювання

1. Становлення національної та світової валютних систем

Ефективність будь-якої національної економіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі в світових економічних відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство. Результати зовнішньоекономічної діяльності кожної країни пов'язані з поняттями валюти, валютного ринку, валютних курсів, валютної системи тощо.

Міжнародні валютні відносини - одна з головних складових міжнародних економічних відносин. Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система. Розрізняють національну та світову валютні системи. Остання розвивається на регіональному та глобально-світовому рівнях. У свою чергу регіональні, світові та національні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин.

Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський - із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський - із центрами в Токіо ь Гонконзі, Сингапурі; Американський - із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі. На регіональних валютних ринках здійснюється торгівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного, національні - відрізняються:

o ступенем конвертованості національної валюти;

o обсягом зовнішньоторговельних та валютно-обмінних операцій;

o ступенем інтегрованості у світове співтовариство;

o рівнем стійкості й відкритості економіки;

o рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою валютних операцій.

Національна валютна система - це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави. Основні елементи національної валютної системи визначаються національним законодавством. Складовими національної валютної системи є:

- національна валюта - грошова одиниця держави;

- валютний паритет як основа валютного курсу;

- режим курсу національної валюти;

- організація валютного ринку;

- національні органи, що регулюють валютні відносини країни;

- умови обміну національної валюти на золото та інші валюти - конвертованість валюти.

Чим вищий ступінь конвертації національної валюти, тим більшою мірою національний валютний ринок інтегрується в міжнародний. Для країн з вільно конвертованою валютою визначальним є міжнародний валютний ринок, на якому резиденти можуть здійснювати будь-які операції з валютою. Для нашої країни, як для країни з перехідним типом економіки та неповністю конвертованою валютою, характерним є жорстко регульований національний валютний ринок.

До складу національної валютної системи входять відповідні інфраструктурні ланки - банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та приватні інститути.

Світова валютна система - це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у межах світового господарства.

Елементи світової валютної системи представлені на рис. 6.1.

Елементи світової валютної системи

Рис. 6.1. Елементи світової валютної системи

Світовий грошовий товар є носієм міжнародних валютно-грошових відносин. Історично першим міжнародним грошовим товаром було золото, пізніше в міжнародних розрахунках стали використовувати кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки та депозити, у 70-х роках XX ст. - спеціальні міжнародні та регіональні платіжні одиниці - СДР та ЕКЮ).

Валютний курс - це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Валютні ринки є третім елементом світової валютної системи. Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де золото продавалось на основі офіційної ціни, що була закріплена міжнародним договором. Цей ринок проіснував до серпня 1971 року, коли офіційна ціна на золото була ліквідована. Нині ціна на золото складається під впливом попиту і пропозиції, а ринок золота функціонує як звичайний товарний ринок. Розширення кредитних відносин привело до необхідності формування власне валютних ринків, які існують на основі розгалуженої системи банківських взаємозв'язків провідних країн розвинутої ринкової економіки та міжнародних і регіональних валютно-фінансових установ. На основі поєднання спеціальних рахунків приватних банків провідних країн світу виник і розвивається євровалютний ринок - автономний і незалежний оптовий ринок, де оперують, як правило, великими сумами. Він майже не піддається регулюванню, не підлягає національному законодавству, майже не оподатковується. Найбільшими міжнародними валютно-фінансовими центрами на європейському ринку виступають Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Париж; у Північній Америці - Нью-Йорк, Бостон, Чикаго, Сан-Франциско; в Азії - Токіо, Сингапур, Гонконг.

Національні валютні ринки працюють, як правило, 8-9 годин. Зручне розташування України в середньому часовому поясі дає змогу українським банкам у звичайні робочі години зв'язуватись майже з усіма валютно-фінансовими центрами: з ранку до півдня можна зв'язатись з Токійським центром, Лондонський ринок починає працювати приблизно з 10.00 за київським часом, а після 15.00 починаються операції в Нью-Йорку.

Міжнародні валютно-фінансові організації, як елемент світової валютної системи, представлені Міжнародним валютним фондом (МВФ); Міжнародним банком реконструкції і розвитку (МБРР), який разом зі своїми філіями - Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР), Багатостороннім агентством з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародним центром із урегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) - утворює групу Світового банку; банком міжнародних розрахунків у Базелі; регіональними банками розвитку та ін.

Головне завдання світової валютної системи - ефективне опосередкування платежів за експорт й імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва. Через світову валютну систему здійснюється переливання економічних ресурсів з однієї країни в іншу, розширюється або звужується ступінь національної самостійності країни, а також переміщуються економічні труднощі (інфляція, безробіття) з одних країн до інших. Отже, світова валютна система виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, або навпаки, обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

2. Поняття, функції та суб'єкти валютного ринку
3. Валютні операції
4. Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку
Тема 7. РИНОК КАПІТАЛІВ
1. Основи організації ринку капіталів
2. Кредитний ринок як складова ринку капіталів
3. Основні форми кредитних відносин
4. Кредитні рейтинги
Тема 8. ринок похідних фінансових інструментів
1. Особливості розвитку ринку похідних цінних паперів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru