Загальне документознавство - Палеха Ю.І. - Патент та його характеристика

Патентна система в Україні почала функціонувати з 18 вересня 1992 р. після введення в дію "Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні". Систему патентування в Україні регулюють закони: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 1 червня 2000 р. №1771-111, "Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16 червня 1999 р. та "Про охорону прав інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р. №621/97.

Членство України в Паризькій конвенції дає можливість для безперервного використання міжнародних угод українськими фізичними та юридичними особами; створення найбільш привабливих умов для набуття, захисту та використання прав на об'єкти промислової власності іноземним заявникам.

Систему виконавчих органів у сфері охорони інтелектуальної власності репрезентують Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності при Кабінеті Міністрів України та Державний департамент інтелектуальної власності у складі МОНУ, які діють з 2000 р.

Перші в Україні патенти на винаходи були видані в грудні 1992 р., а з червня 1994 р. почато видачу охоронних документів на промислові зразки та знаки для товарів та послуг.

Винахід та його патентоспроможність

З-поміж об'єктів промислової власності центральне місце належить винаходам. Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології.

На сучасному етапі всі країни світу використовують поруч з національною Міжнародну класифікацію винаходів (МКВ) також Міжнародну класифікацію промислових зразків (МКПЗ) та Міжнародну класифікацію торговельних знаків та послуг (МКТЗ).

Для визначення патентоспроможності винаходу в Україні використовуються певні критерії, зазначені на схемі 4.20:

новизна винаходу

наявність винахідницького рівня

промислова придатність винаходу

Характеристика вищезазначених критеріїв зведена в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11. Характеристика критеріїв патентоспроможності винаходу

Патент та його характеристика

Патент (лат. patents - свідоцтво, грамота) - це техніко-юридичний документ, що засвідчує пріоритет винаходу, авторство винахідника, виняткове право власника патенту на використання винаходу, корисної моделі, що оберігається, протягом дії терміну охоронного документа.

Патентна документація - це сукупність первинних та вторинних документів, що складаються відповідно до патентного законодавства й надають офіційне визнання наявності винаходів, промислових зразків та корисних моделей.

Форма патенту та склад відомостей, що в ньому містяться, установлюються патентним відомством. Як правило, патент являє собою грамоту, що містить реквізити, наведені в таблиці 4.12.

Таблиця 4.12. Основні реквізити патенту

Розрізняють національний та регіональний види патентів, характеристика яких подана в таблиці 4.13.

Таблиця 4.13 Класифікаційна характеристика патентів

Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, до патентного відомства подає:

- заяву про видачу патенту;

- комплект фотографій із зображенням винаходу;

- опис промислового зразка;

- креслення, схему, карту (якщо необхідно).

Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за власним розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Взаємовідносини при використанні винаходу, патенту, який належить кільком особам, визначається угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл або видавати ліцензію на використання винаходу та передавати право власності на винахід іншій особі без згоди решти власників патенту.

Не визнається винаходом пропозиція, на яку уже подано заявку або видано патент. Причому не має значення, де видано патент - в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до заявки й роблять можливим використання винаходу третіми особами.