Фінансовий ринок - Шелудько В.М. - 15.9. Регулювання банківської діяльності

Основна мета банківського регулювання і нагляду — безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. В Україні функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків та інших фінансово-кредитних установ покладено на Національний банк України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства, нормативних актів і економічних нормативів. Обов'язкові економічні нормативи встановлюються Національним банком з метою забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ, а також з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсай-дерам, наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за процентним та валютним ризиком.

Національним банком встановлено такі групи економічних нормативів: розміри обов'язкових резервів, що розміщуються в НБУ, нормативи достатності капіталу, нормативи ліквідності, нормативи кредитного ризику та нормативи відкритої валютної позиції.

Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів здійснюється щодня та щомісяця регіональними управліннями та Управлінням нагляду за великими банками Національного банку України. У разі невиконання у встановлений Національним банком термін вимог щодо усунення порушень економічних нормативів Національний банк має право застосовувати такі заходи:

1) накладати штраф на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ;

2) накладати на банки та інші фінансово-кредитні установи штрафи відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку;

3) усувати керівництво від управління банком та іншою фінансово-кредитною установою і призначати тимчасову адміністрацію;

4) припиняти дію ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на термін до одного року.

У разі порушення законів чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку або заподіяло істотну шкоду інтересам його клієнтів, Національний банк має право відкликати ліцензію на здійснення усіх банківських операцій, прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку та призначити ліквідатора.

Система нагляду за діяльністю комерційних банків включає як дистанційний нагляд, так і проведення інспекційних перевірок на місцях, оскільки дані фінансової звітності, що надсилаються до органів нагляду, не завжди адекватно відображають реальне фінансове становище банку.

Для того щоб співробітники органів банківського нагляду могли здійснювати постійний контроль за діяльністю банків, використовується система дистанційного нагляду. В більшості випадків вона забезпечує раннє виявлення проблемних банків та проведення порівняльного аналізу їх діяльності. Дистанційний нагляд, періодична перевірка банківської звітності дають змогу вчасно виявити проблемні банки, а перевірка на місцях забезпечує вжиття відповідних заходів, спрямованих на захист вкладників і поліпшення становища банківських установ. Проблемним банкам може бути заборонено створення нових філій, надання нових позик, обмежено чи заборонено доступ до грошового ринку. Дії нагляду контролюють доступ цих банків до фондів та обмежують збитки, які вони можуть спричинити вкладникам та іншим учасникам ринку.

Одним із основних завдань органів банківського нагляду є аналіз та оцінка фінансового становища комерційних банків, вчасне виявлення збитків та вжиття заходів щодо їх мінімізації. Чим раніше виявлені проблеми в діяльності конкретного банку, тим ефективнішим буде результат від здійснених заходів.

При оцінюванні фінансового становища комерційного банку особливо важливо отримати узагальнюючу оцінку (рейтинг) банку, яка б враховувала всі основні компоненти фінансового становища і давала змогу розглядати всі банки з єдиного погляду. Такою рейтингового системою, яка реалізувала комплексний стандартизований підхід до оцінки діяльності комерційного банку, стала система CAMEL, розроблена в США в 1978 р. Основні принципи, покладені в основу цієї системи, використовують у своїй діяльності органи банківського нагляду в багатьох країнах, у тому числі й в Україні.

Система рейтингу CAMEL визначає основні узагальнюючі показники діяльності комерційного банку та критерії для їх оцінки. На основі аналізу та оцінки основних показників система дає змогу визначити сукупний рейтинг банку. Для визначення узагальнюючої оцінки діяльності банку взято такі показники, початкові букви яких дали назву системі:

capital adequacy — адекватність (достатність) капіталу;

asset quality — якість активів;

management — управління (менеджмент);

earnings — надходження, рентабельність;

liquidity — ліквідність.

Наближена оцінка деяких компонентів системи може бути проведена за даними фінансової звітності, що надсилається до органів нагляду. Остаточна оцінка показників та визначення рейтингу банку потребує перевірки на місцях.

Оцінка розміру капіталу банку здійснюється з погляду його достатності для забезпечення стабільності банку та захисту інтересів вкладників і полягає переважно в обчисленні показників достатності капіталу з урахуванням ризиковості як балансових, так і позабалансових статей. Для оцінки достатності капіталу важливу роль відіграє встановлення реальної якості активів, яке впливає на визначення достатності сарормованих резервів та визначення достатності капіталу банку.

При проведенні оцінювання якості активів визначається ступінь повернення кредитів та вплив проблемних кредитів на загальне фінансове становище банку. Оцінювання якості активів, як правило, потребує проведення перевірки на місцях, протягом якої здійснюється переоцінка кредитів і перевірка відповідності створених резервів якості кредитів. У разі потреби, за результатами перевірки вносяться корективи до величини капіталу банку.

Оцінювання менеджменту полягає в оцінюванні методів управління банком, а також у перевірці дотримання банківською установою законодавчих актів, обов'язкових економічних нормативів та встановлених банківським менеджментом процедур і правил. З одного боку оцінка менеджменту є досить суб'єктивною, оскільки проводиться на основі якісного аналізу, з другого — вона здійснюється в останню чергу, спирається на результати аналізу активів, капіталу банку, його рентабельності та ліквідності, а отже, є досить об'єктивною. Банки із задовільною якістю менеджменту мають адекватний розмір капіталу, задовільну якість активів, достатні надходження та ліквідність.

Надходження банку оцінюються з погляду їх достатності для розширення діяльності банку та забезпечення його подальшого зростання. Для оцінювання надходжень аналізують величину та якість доходів банку, розраховують показники прибутковості.

Оцінка ліквідності проводиться виходячи з її достатності для виконання як поточних, так і непередбачених зобов'язань банку. Для цього аналізують політику банку щодо управління ліквідністю, показники ліквідності та джерела забезпечення ліквідності.

Рейтинги основних показників, як і узагальнюючий рейтинг банку, можуть мати значення від 1 до 5 з відповідними назвами: 1 — "сильний", 2 — "задовільний", 3 — "посередній", 4 — "граничний", 5 — "незадовільний". Для визначення узагальнюючого рейтингу бали по кожному з компонентів системи додаються, а результат ділиться на 5 та заокруглюється до цілих.

Систему CAMEL використовуть, як правило, тільки органи нагляду. Незважаючи на те, що оцінювання кожного з компонентів проводиться на основі визначених процедур та правил, ця система в цілому є досить суб'єктивною і потребує для отримання об'єктивної оцінки діяльності банку кваліфікованого підходу.

Система банківського нагляду в Україні функціонує у складі центрального апарату та регіональних управлінь НБУ і має такі рівні:

• відділ банківського нагляду регіонального управління;

• Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при регіональному управлінні;

• начальник регіонального управління;

• відповідні департаменти банківського нагляду НБУ;

• заступник Голови Правління НБУ;

• Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при НБУ. Система банківського нагляду на рівні відповідних департаментів

банківського нагляду НБУ складається з департаментів та управління відповідно до напрямів діяльності, а саме з департаментів:

• реєстрації та ліцензування банків (займається реєстрацією банків і ліцензуванням банківської діяльності);

• безвиїзного нагляду (здійснює економічний аналіз та розробляє нормативи регулювання діяльності банків);

• інспектування банків (проводить інспектування комерційних банків);

• з питань роботи з проблемними банками здійснює нагляд за проблемними банками, які мають сукупний рейтинг "граничний" чи "незадовільний*');

• управління координації з питань банківського нагляду (координує інформацію щодо банківського нагляду).

З метою усунення порушень у діяльності комерційних банків та виправлення їх фінансового становища банківський нагляд усіх рівнів має повноваження застосовувати до банків різні заходи впливу — від проведення з керівництвом банків спільних нарад з обговорення проблемних питань та надсилання банку попередження до припинення діяльності банку та вилучення його з Республіканської книги реєстрації банків.

Безпосередньо процес нагляду за діяльністю комерційних банків здійснюють регіональні управління НБУ, відділи банківського нагляду яких на підставі отриманої інформації та звітності здійснюють контроль як за фінансовим становищем комерційних банків, так і за дотриманням ними встановлених економічних нормативів, банківського законодавства та нормативних актів НБУ.

У разі порушення комерційним банком вимог банківського законодавства регіональне управління вирішує питання з керівництвом банку про проведення спільної наради з метою обговорення проблем діяльності банку або приймає рішення про здійснення інспекції безпосередньо в цьому банку. У разі виявлення недоліків у роботі банку начальник регіонального управління пропонує комерційному банку вжити заходів щодо їх усунення та надсилає листа із зобов'язаннями, а при невиконанні комерційним банком цих зобов'язань — надсилає попередження його керівництву.

Відповідні департаменти банківського нагляду НБУ здійснюють докладний аналіз матеріалів про наявність недоліків і порушень у діяльності комерційного банку та готують для Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків і Правління Національного банку України пропозиції щодо необхідності застосування певних заходів впливу, серед яких:

а) проведення інспекції у комерційному банку;

б) встановлення та скасування режиму фінансового оздоровлення;

в) усунення керівництва комерційного банку від управління;

г) призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком;

д) відкликання ліцензій на здійснення окремих або усіх видів банківських операцій;

е) припинення діяльності банку, його реорганізація чи ліквідація; є) вилучення банку з Республіканської книги реєстрації банків,

валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у зв'язку з його реорганізацією чи ліквідацією.

Рішення про вжиття адекватних заходів впливу приймаються на відповідних рівнях системи банківського нагляду та Правлінням Національного банку України.