Термін "карта" з'явився в епоху Відродження, до цього вживалися слова "tabula" чи "descriptionis" (зображення). Походить цей термін від латинського "ctarta" (лист, папір).
У Росії карта спочатку називалась "кресленням", що означало зображення місцевості рисами, кресленнями. Лише в часи Петра І з'явився термін "ландкарти", а згодом "карти". У Тлумачному словнику В. Даля (1881 р.) карта визначається саме як "креслення якої-небудь частини землі, моря, небесної цілини".
Міжнародний багатомовний словник технічних термінів картографії (1973 р.) дає визначення карти як "зменшеного, узагальненого зображення поверхні Землі, інших небесних тіл чи небесної сфери, побудованої згідно математичного закону про площини, і показує методом умовних знаків розміщення й властивості об'єктів, пов'язаних з цими поверхнями" [21].
Вітчизняні державні стандарти, енциклопедичні видання, довідники та підручники з картографії містять декілька інших трактувань, хоча часто вони різняться лише редакційно, акцентуючи увагу на тих чи інших властивостях картографічного зображення. Із виникненням нових видів карт, наприклад, електронних зображень на екранах моніторів, пропонується ввести нове визначення з урахуванням нових властивостей та особливостей даних документів.
Основні властивості карти як картографічного документа розкрито на схемі 6.3.
Схема 6.3 Основні властивості карти
Незважаючи на саме визначення карти, важливим фактором у дослідженні цього виду документа є безпосередньо самі його елементи.
Елементи карти - це її складові частини, уключаючи саме картографічне зображення, легенду" рамкове оформлення, допоміжне оснащення тощо.
Характеристика основних елементів карти, як основного виду картографічного документа, наведена в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3. Композиційні елементи карти
№ | Назва елементу | Загальна характеристика |
І. | Картографічне зображення | Зміст карти, сукупність відомостей про об'єкти і явища, їх розміщення, властивості, взаємозв'язки, динаміку |
2. | Легенда | Система використаних на карті умовних позначок і текстових пояснень до них |
3. | Рамкове оформлення | Взаємне розташування в межах рамки самого зображення території, назва карти, легенди додаткових карт та інших даних |
4. | Допоміжне оснащення | Різноманітні картометричні графіки (наприклад, на топографічній карті розміщують шкалу крутизни для визначення кутів нахилу схилів), схеми вивчення території й використання матеріалів, різноманітні довідкові відомості, карти-вирізки, фотографії, діаграми, графіки, профілі, текстові й цифрові дані |
Властивості та принципи класифікації карт
Для того, щоб орієнтуватись у величезному масиві карт будь-яких видів, типів і змісту, виданих в різні часи й у різних країнах світу, необхідно вміти їх класифікувати й упорядковувати.
Класифікації необхідні для інвентаризації та збереження карт, складання списків і каталогів, проведення наукової систематизації й пошуку карт, створення банків даних і картографічних інформаційно-довідкових систем.
У якості основи для класифікації припустимо обрати будь-яку властивість карти: масштаб, тематику, епоху створення, мову, метод графічного оформлення та видання карти тощо.
Традиційно карти класифікують за такими ознаками:
масштабом
просторовим охопленням
змістом
Характеристика основних видів карт подана в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4. Видова класифікація карт
№ | Ознака класифікації | Вид | Характеристика |
1. | За масштабом | Плани великомасштабні середньомасштабні дрібномасштабні | 1:5 000 і більше; І : 10 000 - 1:200 000; 1: 200 000 - 1:1 000 000; дрібніше 1:1 000 000 |
2. | За просторовим охопленням (по території) | Сонячної системи; Землі; півкуль; материків і океанів; країн, регіонів тощо | Класифікація карт за просторовим охопленням частіше використовується в картосховищах і бібліотеках |
3. | За змістом | Загально-географічні | Карти, які відображають сукупність елементів місцевості, мають універсальне багатоцільове застосування: для вивчення території, орієнтування на місцевості, вирішення науково-практичних задач тощо |
Тематичні | Найбільш широка й різноманітна категорія карт природних і суспільних (соціальних і економічних) явищ, їх комплексів. Зміст карт визначає ту чи іншу конкретну тему | ||
Спеціальні | Призначені для вирішення специфічних завдань чи розраховані на певних користувачів: карти навчальні, агітаційно-просвітницькі, екскурсійні, спортивні тощо |
Атлас - це цілісний кодексовий картографічний документ, який містить зображення різних об'єктів, що пропонуються для навчання та практичного використання. Подібно до карт, атласи класифікують;
- за просторовим охопленням (атласи планет, континентів, великих географічних регіонів, держав, республік, адміністративних районів, міст);
- за змістом (геологічні, кліматичні тощо);
- за призначенням (довідкові, комплексні нуково-довідкові, популярні, навчальні, туристичні, дорожні тощо);
- за форматом (великі, середні та малі або кишенькові).
Глобус (від лат. "giobus - шар") - об'ємний картографічний документ у вигляді кулі - моделі Землі з картографічним зображенням її поверхні. У глобусах, так само як і в картах, використовують картографічні знаки і генералізацію. Земна поверхня відображається в її ортогональній проекції на шар.
Класифікація глобусів також подібна до класифікації карт. їх поділяють на загальногеографічні та тематичні Масштаб глобусів досить дрібний:
1 : 3000000 - 1 : 30000000, але можливі екземпляри з розмірами до 1 : 100000000 та більше.
24. Музичні документи
Основні визначення та класифікація музичних документів
Класифікація музичних документів
Історія розвитку нотних друкованих документів
Реквізити сучасного музичного видання
25. Ізографічні документи
Ізографічне видання: основні поняття
Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками
Листівка як вид ізографічного документа