3.3.1. Іменник
Рід іменників
В офіційних документах іноді виникають труднощі під час вибору роду назв осіб за професією, посадою, званням. Орієнтуватися слід на такі правила:
1) офіційними назвами посад, професій, звань слугують іменники чоловічого роду: прокурор, адвокат, слідчий, суддя та ін. У такій формі вони вживаються незалежно від статі особи, позначуваної цим іменником: слідчий Оксана Іванівна, адвокат Юх-новська її. О.;
2) текст набуває офіційного характеру, коли слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду й тоді, коли мова йде про жінок: черговий інспектор Сікорська Т. Ф., судовий секретар Іванова К. М., досвідчений адвокат Васьківська М. Т.;
3) якщо у документі вказано прізвище жінки, яка обіймає названу посаду, то підпорядковане дієслово-присудок вживається у формі жіночого роду: старший уповноважений Каспрук Катерина повідомила, слідчий Глркуша Оксана з ясувала обставини.
Рід невідмінюваних іменників (слова іншомовного походження) визначається за такими правилами:
1) іменники - назви осіб за видом занять, званням - чоловічого роду і тоді, коли мова йде про жінку: рефері, рантьє, візаві, аташе, конферансьє;
2) іменннки-неістоти - здебільшого середнього роду: кашне, монпансьє, депо, бра. Іноді рід таких невідмінюваних іменників узгоджується з морфологічними характеристиками відповідних українських видових назв: авеню (вулиця) - жін. р., кольрабі (капуста) -жін.р., сулугуні (сир) - чол.р.;
3) іменники - назви тварин - чоловічого роду (якщо необхідно вказати, що це самка - іменник жіночого роду): какаду, поні, кенгуру,
4) іменники - географічні назви з кінцевим голосним - рід визначається за родовим поняттям: Токіо (місто) - серед, р., Міссісіпі (річка)-жін. р.;
5) рід абревіатур, утворених з початкових літер, визначається за стержневим словом: ХУУП (університет) - чол. р., ООН (організація) - жін. р.;
6) рід умовних назв-прикладок визначається за родовим поняттям: газета "Юманіте" - жін. р., футбольний клуб "Монреаль" -чол. р.
Число іменників
У ділових документах іноді спостерігаються випадки необгрунтованого вибору форми однини там, де повинні вживатися іменники у множині, і навпаки.
1. Однина на позначення множини вживається тоді, коли вона служить засобом узагальнення, вказує на цілісність, нерозчленованість низки однорідних предметів: Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується... Полювання на хутряного звіра заборонено. Незнання закону не звільняє від відповідальності. Стиль законодавчих актів передбачає надзвичайно високий рівень узагальнення. Саме тому використання однини на позначення множини в мові права г нормою: громадянин України не може бути позбавлений..,, людина в Україні є найвищою соціальною цінністю..., кредитор визнається таким.,., особа несе майнову відповідальність...
2. Якщо якась невизначена кількість однорідних предметів за* лишається внутрішньо розчленованою (кількість можна визначити), тоді вживаємо форму множини: Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Використано форму множини, оскільки мова йде не про усіх громадян, а лише про певні категорії.
3. Однину рекомендовано тоді, коли вона вказує на однотипність предметів. Пор.: Орденом Миколая Чудотворця були нагороджені кращі меценати України. Орденами Слави І та II ступеня були нагороджені відмінники бойової підготовки. Паспорт та приписне посвідчення допризовники надають особисто.
4. Коли іменник позначає не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи - рекомендовано форму множини: олімпійські ігри, машинні масла, мінеральні води, леговані сталі, високосортні сири.
5. Деякі іменники законодавчого, дипломатичного різновиду ділового стилю вживаються у множині, оскільки передбачають спеціальний експресивно-семантичний відтінок: сторони (дипломатичні, договірні), сили (миру, об 'єднані сили), позиції (економічні), свободи (політичні, соціальні), потреби (народу), кола (політичні, воєнні).
6. Абстрактні іменники мають форму однини: рух поїздів, приймання відвідувачів.
Рід іменників
Число іменників
Відмінювання іменників
3.3.2. Прикметник
3.3.3. ЧИСЛІВНИК
3.3.4. Займенник
3.3.5. Дієслово
3.3.6. Дієприкметник
3.3.7. Дієприслівник