Вставні слова й словосполучення на письмі виділяються комами: Безперечно, осика відіграє вельми важливу роль у народній медицині (Г. Булашев); Нарешті, без належного знання дохристиянських вірувань годі зрозуміти історію української культури та літератури, як давньої так і нової... (Митрополит Іларіон).
Залежно від контексту деякі слова можуть уживатися то як вставні, то як невставні: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно. Пор.: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М. Рильський) і Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).
Примітка. Не є вставними й, отже, не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, навіть, між іншим, між тим, у кінцевому результаті, буквально, майже, зв традицією, зазвичай, при цьому, при тому, якраз, як-не-як, тим часом, до того ж та Ін.
Після сполучників перед вставним словом ставиться кома: Чи просто везе мені, щастить, чи, може, саме наше життя таке вже стало врожайне повноголосими видатними людьми? (О. Гончар).
П р и мі т к а. 1. Якщо сполучник стоїть напочатку речення і передує вставленому, то він від вставного переважно не відділяється: А може, сад дрімає в мені, в моїй просвітленій душі (Ю. Сердюк).
2. Якщо вставне слово стоїть після сполучника а, то кома після нього може ставитися і не ставитися: Коло творчих пошуків Володимира Івановича Вернадского таке, що з плином часу його ідеї не застарівають, а навпаки, стають ще актуальнішими (3 підручника).
Якщо в одному з двох вставних словосполучень, що повторюються, пропущене слово, тоді замість коми ставиться тире: Республіка повинна, з одного боку, задовольняти свої потреби в кадрах, а з другого -на договірних основах задовольняти прохання близьких і далеких сусідів (В. Русанівський).
Виділяються комами вставні речення різних типів, що приєднуються за допомоги сполучників і сполучних слів: Малишко, як мені здається, зумів осягнути саму душу народної поезії; внутрішні закони її розвитку (О. Гончар).
Вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення), які передають додаткову інформацію, зауваження, виділяються найчастіше
дужками: Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові (рамо вони зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур (О. Гончар).
Примітка. Інколи дужки заміняються комами й тире, якими зазвичай виділяються укладнені або складні вставлені компоненти: Зі скреготом і брязком у двір, - якщо те, що залишилося можна назвати двором,- в'їжджають два бульдозери (О. Довженко).
7. Вставлені конструкції, які граматично значно тісніше пов'язані з основним реченням, тобто нема потреби їх різко відмежовувати від основного речення, виділяються переважно тире: Позбавити людину рідної мови - чи то згідно з її волею, чи всупереч їй - аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності. (В. Русанівський).
Примітка. Якщо вставлене речення виділяється двома тире, то кома, яка повинна стояти на місці розриву, ставиться перед другим тире або вся вставлена конструкція виділяється комами з тире: Про літературу кажуть,-нехай не буде це прийнято як тривіальність, - що література є дзеркало життя (Ю. Смолич); Сьогодні устав рано, боявся проспати, - мама ще вдосвіта пішла на ферму,- похапцем зібрався і вже був рушив з двору, як згадав про квіти (І. Цюпа).
8. Якщо вставляється пряма мова без слів автора, то вона береться в лапки й виділяється дужками: Об "їздив батько далеких і близьких родичів, навіть вмостився в одну туристську групу ("Подивлюся, як там за морями-океанами люд живе,..") (В. Большак). Якщо, крім прямої мови, є й слова автора, то лапок може не бути: Виявляється, вони встають нерано (Валеріан пізно працює! - пояснила товаришка Підмогильна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити (Ю. Смолич).
§ 11. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ
§ 12. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ
§ 13. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ
§ 14. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ