У наш час телефон - не лише один з найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, засіб підтримання приватних стосунків між людьми. За допомогою телефону здійснюють переговори, домовляються про важливі ділові зустрічі, вирішують численні оперативні питання, що виникають під час управлінської діяльності, надають консультації, звертаються з проханнями, висловлюють подяку, вибачаються.
Телефонна розмова - один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами:
o співрозмовники не бачать один одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомогою міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очей тощо;
o обмеженість у часі - телефонна бесіда не може бути надто тривалою;
o наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, погана чутність).
Отже, якщо Ви - людина ділова й цілеспрямована, передбачлива, якщо Ви турбуєтеся про свій авторитет та престиж своєї установи й звикли вираховувати все до найменших подробиць, то вироблення певних принципів поведінки у телефонному спілкуванні є необхідним і незамінним.
Фахівці з проблем усного професійного спілкування пропонують дотримуватися таких правил ведення телефонної розмови.
Якщо телефонуєте Ви:
o Насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові.
o Якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. Повідомте, з ким саме Ви хотіли б поговорити.
o Якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого співрозмовника досить часу для бесіди.
o Попередньо напишіть перелік питань, які необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди.
o Завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся. Нетактовно класти трубку, не дочекавшись останніх слів співрозмовника.
o У разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням.
Якщо телефонують Вам:
o Спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть організацію, яку Ви представляєте.
o За потреби занотуйте ім'я, прізвище й контактний телефон співрозмовника.
o Розмовляйте тактовно, ввічливо; демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує.
o Не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова нецікава, нудна та надто довго триває.
o Якщо Ви даєте обіцянку, намагайтесь дотримати слова й виконати ЇЇ якомога швидше. У разі виникнення складних питань запропонуйте співрозмовникові зустріч для детального обговорення проблеми.
o Завжди стисло підсумовуйте бесіду, перерахуйте ще раз домовленості, яких досягли.
Незалежно від того, хто телефонує;
o Будьте доброзичливим, у жодному разі не виявляйте невдоволення.
o Ставте запитання та уважно вислуховуйте відповіді на них.
o Залишайтеся стриманими, навіть якщо розмова неприємна для Вас.
o Наголошуйте на найсуттєвішому. Якщо під час бесіди Ви називаєте числа, повторіть їх ще раз, аби уникнути непорозумінь.
o Намагайтесь якомога ширше використовувати лексичні можливості літературної мови, але при цьому висловлюйтеся стисло й точно. Стежте за логікою своїх думок.
o Говоріть середнім за силою голосом.
Телефонна розмова композиційно складається з таких елементів:
o момент установлення контакту;
o висвітлення суті справи;
o закінчення розмови.
Момент установлення контакту. На початку й під час телефонної розмови не слід забувати про формули ввічливості. Перші фрази слугують засобом представлення сторін. Особа, яка знімає трубку, називає себе чи установу відразу: Галузинська біля телефону; Головний бухгалтер Удод; Деканат енергетичного факультету. У відповідь також називають себе й установу: Доброго ранку! До Вас звертається керівник студентського наукового товариства НУХТ Василь Марко; Добрий день! Раїса Гриндюк, журнал "Дивослово"; Добривечір! Це Андрій Васильович Панібудьласка.
На анонімний дзвінок можна не відповідати Й покласти трубку.
Якщо необхідно поговорити з іншою особою, то звертаються так:
Рябошапку Антоні ну Семенівну, будь ласка;
Перепрошую, чи не можна запросити до телефону заступника голови студентського самоврядування?
Вибачте за турботу, покличте, будь ласка, до телефону методиста заочного відділення.
Інша сторона може дати один із запропонованих варіантів відповіді:
Одну хвилинку, скоро підійде;
На жаль, Андрій Васильович вийшов. Чи можу я йому щось передати?
Директора немає. Є його заступник. Будете говорити?
Висловлення суті справи. Вміння вести телефонний діалог полягає в тому, щоб стисло передати суть питання, ситуації, дати конкретні відповіді. Щоб розмова не перетворювалася на монолог, потрібно вчасно зробити паузу й дати співрозмовникові можливість висловити свою думку. Це створює певний ритм діалогу, запобігає перебиванню.
Закінчувати розмову за правилами телефонного етикету має той, хто телефонує. Якщо співрозмовник старший за віком, посадою або це жінка, то слід надати йому право закінчити розмову. За певних обставин викликаний до телефону може ввічливо сказати, що поспішає закінчити розмову через нагальні справи, присутність у кабінеті відвідувачів або сторонньої особи.
Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, яка має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що неодмінно зателефонуєте після роботи.
З цієї самої причини не завжди, телефонуючи на службовий номер у певній справі, слід говорити Вас турбує співробітник."., оскільки телефонна розмова - один з посадових обов'язків, тому турбувати не може. У цьому разі доцільно використати формулу З вами говорить"., До вас звертається...
Не слід зловживати займенником я, інакше розмова може перетворитися на монолог.
10.6. Візитна картка та її використання