Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий тлумачний словник української мови" (1998 р.), "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (2001 р.), "Український орфографічний словник" (2002 р.), "Російсько-український словник ділового мовлення" (автор Шевчук С. В., 2010 р.).
Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:
* незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис "Вечірній Київ" відсвяткував свій ювілей. Часопис - періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис, ^ невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови, яке є "одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову"5.
Синоніми
Синоніми - це слова різні за звучанням, але мають тотожне чи близьке значення: обов'язково - неодмінно; конче - доконче - неминуче; властивий - притаманний; проживати - мешкати; аргумент - (у полеміці) доказ, підстава, обґрунтування.
Тексти офіційно-ділового стилю вимагають однозначності, й через те точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали Й витлумачували той чи інший закон, наказ, договір, контракт.
Щоб збагатити свій активний запас слів, радимо частіше звертатися до "Словника синонімів української мови" у двох томах (2001 р.). Пропонуємо короткий лексикон синонімів української мови, яким можна скористатися під час підготовки до усного чи писемного фахового спілкування (див. Короткий лексикон синонімів української мови С. 673-687). Що повніший синонімічний ряд, то легше вибрати найточніше, найвлучніше слово для висловлення думки. Основна функція синонімів - урізноманітнення власного мовлення, уникнення повторів.
Українська мова багата на абсолютні синоніми - слова, що відрізняються лише звучанням. Із двох слів для називання того самого поняття мовці перевагу чомусь надають іншомовному, запозиченому, а не оригінальному українському.
Українське | Запозичене | ||
абетка (азбука) | алфавіт | ||
важливий (сучасний, сво- | актуальний | ||
єчасний) | |||
вигадка | фікція | ||
вимір | масштаб | ||
вистава | шоу | ||
відвідини | візит | ||
відстань | дистанція | ||
відтінок | нюанс | ||
відхилення | аномалія | ||
вкладання | інвестиції | ||
вступник | абітурієнт | ||
доба | епоха | ||
доброзвичаєвість | етика | ||
доказ | аргумент | ||
доцільно | раціонально | ||
життєпис | біографія | ||
запас | резерв | ||
засновник | фундатор | ||
засоби масової інформації | мас-медіа | ||
зв'язки з громадськістю | пабл и к рилейшнз | ||
звання | ранг | ||
звертатися | апелювати | ||
згода | консенсус | ||
зустріч на найвищому рівні | саміт | ||
кава | кофе | ||
керівник | менеджер | ||
керівник | шеф | ||
краватка | галстук | ||
невдача, провал | фіаско | ||
несправжній, вигаданий | фіктивний | ||
організація збуту | маркетинг | ||
порцеляна | фарфор | ||
посол | амбасадор | ||
правник | юрист | ||
припис | циркуляр | ||
пристосувати | адаптувати | ||
скоропис | стенографія | ||
тло | фон | ||
тотожний | адекватний | ||
управління | менеджмент | ||
явище | феномен | ||
Відроджувані синоніми
бігун | полюс |
валіза | чемодан |
відсоток | процент |
водограй | фонтан |
двірець | вокзал |
двозвук | дифтонг |
двоспів | дует |
книгозбірня | бібліотека |
летовище | аеропорт |
майдан | площа |
мала | карта |
оплески | аплодисменти |
підсоння | клімат |
поземний | горизонтальний |
прямовисний | вертикальний |
південник | меридіан |
поступ | прогрес |
рівнобіжний | паралельний |
рівноденних | екватор |
робітня | майстерня |
світлина | фотокартка |
середник (розділовий знак) | крапка з комою |
хідник | тротуар |
часопис | журнал |
чинник | фактор |
Граматичні норми
1.1.5. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
Тема 1.2 Основи культури іукраїнської мови
1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора
1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення
1.2.3. Комунікативна професіограма фахівця
1.2.4. Словники у професійному мовленні. типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
1.2.5. Мовний етикет
1.2.5.1. Поняття етикету