Валютні операції. Порядок здійснення та обліку - Лівшиц Д.М. - 3. Коригування у разі зміни розрахунків

При розрахунках за імпортний товар так чи інакше маємо справу з валютою. Тож у разі повернення товарів чи авансів постає запитання, який курс НБУ (на яку дату) використовувати.

У разі повернення раніше сплаченого авансу постачальнику-нерезиденту слід врахувати таке. Пам'ятаємо, що аванс, сплачений у валюті, відноситься до немонетарних статей. Але чи залишається такою назавжди стаття, яку один раз визначено немонетарною? Ні. I так трапляється тоді, коли підприємство приймає будь-які рішення про зміну попередніх домовленостей. Так буде і в разі повернення авансу, перерахованого нерезиденту-постачальнику. Повернення коштів однозначно пов'язане з неможливістю виконання однією зі сторін своїх зобов'язань з постачання товару. Тобто в разі повернення нерезидентом валютного авансу, отриманого ним від покупця-резидента, останній повинен здійснити перерахунок курсових різниць, бо стаття з немонетарної перетворилася на монетарну. На дату отримання повернутих коштів відображаються курсові різнині з урахуванням курсу НБУ на дату їх отримання на поточний валютний рахунок резидента.

Так відображається операція з повернення передоплати від постачальника-нерезидента у бухобліку. У податковому обліку така операція не відображається взагалі - адже з 01.04.2011 р. сплачені аванси у витратах не відображаються, причому статус вашого контрагента не має значення. Втім, так було і до цієї дати саме з авансами нерезидентам, адже відповідно до пп. 11.2.3 Закону про прибуток вони не відображалися у ВВ платника податку на прибуток. Тобто можна дійти висновку, що повернення авансів від постачальника-нерезидента у податковому обліку як не відображалося до дати набрання чинності розділом III ПКУ, так і не відображається тепер.

Приклад 8. Підприємство у серпні 2011 р. перерахувало аванс 10000 евро постачальнику-нерезиденту. Курс НБУ на дату оплати - 11,50 грн/євро.

Стаття є немонетарною, тож на кінець кварталу перерахунок не проводиться. Ужовтні, узв 'язку з неможливістю виконати умови контракту, сторони прийняли рішення про його розірвання і повернення нерезидентом авансу, отриманого від покупця-резидента. Кошти повернуто, курс НБУ на дату отримання - 12,00 грн. Числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 9.

Таблиця 9

ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ПЕРЕДОПЛАТИ, СПЛАЧЕНОЇ НЕРЕЗИДЕНТУ

При поверненні імпортного товару ситуація з перерахунками курсових різниць змінюється у зворотному порядку. Кредиторська заборгованість перед постачальником-нерезидентом є монетарною статтею (розглядаємо випадок, коли імпортний товар ще не оплачено). Але при поверненні товару така стаття з розряду монетарних переходить до немонетарних (повертається товар, а не кошти). Тобто жодного перерахунку курсових різниць з дати прийняття рішення про повернення товару в бухобліку не повинно проводитися.

Приклад 9. Підприємство імпортувало обладнання на суму 10000 дол.

США на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнен-ня - 8,0 грн у серпні 2011 р.; на дату балансу 30.09.2011 р. - 7,85 грн. У жовтні виявлено, що обладнання містить брак, який неможливо виправити на місці. Сторони прийняли рішення повернути обладнання і розірвати контракт. Оскільки стаття перестає бути монетарною, то на дату повернення обладнання перерахунок не проводимо. Всі числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 10.

Таблиця 10

ОПЕРАЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ ІМПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ

Фактично курс при замитненні обладнання для повернення в режимі експорту бухгалтером ніде не використовуватиметься. Крім того, що він зазначається тільки у ВМД. Оскільки повернення відбувається у режимі експорту, тобто ставка ПДВ буде 0%, то постає запитання: чи треба сторнувати ПДВ, який було сплачено під час імпорту обладнання? Чи можна повернене обладнання вважати таким, що не використовувалося у госпдіяльності, в оподатковуваних операціях (головні вимоги для права на ПК)? Чи все-таки повернення обладнання/товару належить до госпдіяльності Адже від браку чи пошкоджень ніхто не застрахований. ПДВ на митниці в момент ввезення все-таки сплачено. Однозначно, що чітко це питання не прописане, і постачальник-нерезидент не може нам видати розрахунок-коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник. Тож, на думку редакції, оскільки ПДВ все-таки сплачено (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він може бути включений до складу податкового кредиту. У разі повторного постачання обладнання у підприємства-покупця знову виникне право на ПК у тому звітному періоді, в якому буде подано ВМД і сплачено податок до бюджету в сумі, зазначеній у цій декларації.

Щоправда, думка податкових органів з цього приводу є протилежною: якщо раніше імпортований товар виявився непридатним для використання у виробництві і він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не беруть участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах госпдіяльності платника податку.

Якої позиції дотримуватиметься суб'єкт господарювання - йому вирішувати самостійно. Але ми ознайомили читача з двома позиціями.

Повернення імпортованого товару в податковому обліку з податку на прибуток після 01.04.2011 р. жодним чином не відображається. Все тому, що придбання товару, а точніше, витрати на придбання тепер відображаються у податковому обліку тільки в момент продажу (реалізації) товару.