Українське ділове мовлення - Шевчук С.В. - Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).

Кома не ставиться:

1) якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію та ЇЇ мету: Піди купи хліба;

2) якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Ол.).

Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: У світі є не тільки добро, а й зло (Сух.); Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.).

Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз: Коли між батьком і між сином Стоїть невидима стіна. На очі тоскно і полинно Сльоза накочує сумна (Крищ.); Він мав років десять чи дванадцять.

Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками

Кома ставиться:

1) між однорідними членами речення, з'єднаними повторюваними сполучниками: В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, І темні праліси, і гори; Безмежна тиша навкруги - Ні голосу, ні шуму... На все навіяли сніги Якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся);

2) між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з'єднана інтонаційно, а частина - за допомогою повторюваних сполучників: В підземній глибині, в морях, і під водою, І на вершинах гір, і в хащах лісових, Уранці, вніч, удень, вечірньою порою, І в селах, і в містах звучить мені твій сміх (Сос);

3) між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з'єднані сполучниками попарно: Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя (3 жури.).

Кома не ставиться:

1) перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Сгеяьм.);

2) якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени речення: Курінь пах землею і мохом і видавався підземельникові горою, що зникає десь високо в тумані (Тют.);

3) якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, Ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий; Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Шевч.).

Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

Якщо однорідні члени речення з'єднані парними сполучниками як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не стільки... скільки, не так..як і под., то кома ставиться лише перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.).

Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Тире між однорідними членами речення ставиться:

1) якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий - на віки (Б. Ол.);

2) якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія - одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (Шевчук).

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли вони поширені, передусім коли в їх складі вже є розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, Над водою гне з вербою червону калину; На калині одиноке гніздечко гойдає (Шевч.).

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб, і сіль, і краплину щастя (Мал.);

2) перед однорідними членами речення, коли узагальнювального слова немає, а слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (Довж.);

3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (3 підр.).

Тире ставиться:

1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле (Гонч.).

Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в контексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучливе сюрчання трав яних коників, що як не розірвуться, - і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мирн.);

2) після однорідних членів речення, які стоять після узагальнювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева- сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Іноді після узагальнювального слова замість двокрапки може ставитися тире. У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: І яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час-уранці, опівдні, увечері - зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний "бородинський", апетитний "український" або приправлену родзинками пухку здобу (З жури.).

Вправа 44. Напишіть проект наказу по навчальному закладу, в якому ви навчаєтеся, про призначення студентові Шевченківської стипендії та про відрахування студентів.

Вправа 45. Прочитайте слова; розподіліть їх на групи за наявністю чи відсутністю апострофа: апостроф після літер, що позначають губні приголосні звуки; після р; після к, після префікса; немає апострофа після букв, що позначають губні звуки; немає апострофа після р.

Суб'єктивний, роз'ятрений, об'єктивний, святковий, мавпячий, тім'я, подвір'я, тьмяний, роз'їзд, бур'ян, в'їзд, зав'язка, в'юнкий, вітряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, взаємопов'язаний, сап'янці, бязевнй, рутвяний, Лук'ян, торф'яний, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об'їхати, Лук'янівка, роз'єднати, Лук'янович, дзвякнути.

Вправа 46. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф; поясніть його вживання.

Полум/яний, возз/єднання, здоров/я, св/ятковий, духм/яний, уз гір/я, надвечір/я, нев/янучий, дев/яносто, п/ятірка, безхмар/я, розм/якнути, зор/яно, перед/ювілейний, рутв/яний, солом/яний, з/їзд, тьм/яно, цв/ях, зв/язківець, торф/яний.

Вправа 47. Перепишіть речення; де треба, замість крапок поставте апостроф.

1.1 сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любов..ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжував його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі... (Гонч.). 2. Україно! Україно! Ти розквітла солов..їно (Рил.). 3. В квітневім надвечір..!* висне тиша, і ніби чути, як росте трава {Донч.). 4. Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, Чарує, тішить і п..янить (Олесь). 5. Духм..янить медуниця й рута, і сонце міниться від млості. 6. Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів..яне (3 те. Д. Павличка). 7. Могила великого Кобзар..я стала нашою національною св..ятинею (Цюпа). 8. Колись без..язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на повний зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб.). 9. Найвища честь - довір..я народу. 10.У двох матерів по п..ять синів, у кожного своє ім..я (З народної творчості). 11. Творчий геній Т. Шевченка вказав українській мові її майбутнє, мова великого поета об..єднала всіх українців. 12. Надзвичайно актуальні сьогодні думки о. о. Потебні про зв..язок між культурою і мовою народу (3 газети).

Вправа 48. Перепишіть речення, поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх.

1. Ми думаем про вас. В погожі літні ночі В морозні ранки і вечірній час І в свята гомінкі і в дні робочі Ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.).

2. Моя рука ніколи і нікому Ні кривди ні біди не принесе! (Павл.).

3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (Сух.). 4. Чи то жарт напівзабутий Чи одна із небилиць - Тільки чув я, ніби Лютий Довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці Мандрував собі щодня По дорозі по стежинці По заметах навмання (Осам.). 5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (З журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Л. Укр.). 7. Як не любить той край, Що дав тобі і силу І гострий зір очей і розум молодий І далі, що тобі красу одкрили І моря голубий розгойданий прибій (Сос). 8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев.). 9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (Донч). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (З газ.). 11. Мово рідна! Ти ж - як море - безконечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя!

В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і переможний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість і безсмертя його (Плач.).

Вправа 49. Складіть речення з поданими словами. Запам'ятайте їх значення.

Відзначати - відмічати, закінчити - завершити, присвячувати - приурочувати.

Довідка. Дієслова відзначати і відмічати мають спільне значення "звертати увагу на щось". В офіційних документах вживається дієслово відзначати. В усному мовленні вживається також дієслово відмічати. Дієслово закінчити означає кінець дії, видів роботи, діяльності, навчання тощо: закінчити школу, університет. Дієслово завершити означає абсолютний кінець справи й має більш абстрактне значення: завершити навчання. Дієслова присвячувати і приурочувати близькі за значенням. Дієслово присвячувати керує безприйменниковим давальним відмінком: присвятити Дню Незалежності, а дієслово приурочувати - родовим відмінком з прийменником до: приурочити до ювілею.

Запитання і завдання для самоконтролю

/. Який діловий документ називається наказом?

2. Що регламентують накази щодо особового складу?

3. Які реквізити наказу?

4. З якого моменту набуває чинності наказ?

5. Які основні вимоги до наказів: а) про прийняття на роботу; б) про переведення на іншу роботу; в) про надання відпустки; г) про звільнення працівників?

6. Для чого в українському письмі вживається апостроф?

7. Після яких літер і за якими правилами ставиться апостроф?

8. Коли апостроф не ставиться?

9. Поясніть правопис слів зв'язок, об'єднання, пам'ятний, Му-равйов, сузір 'я, об 'ява.

10. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

11. Які розділові знаки ставляться при узагальнювальних словах?

12. Запишіть текст під диктовку, поясніть контрольні орфограми і пунктограми.

Біля давнього вівтаря

У музеї Павла Тичини нова виставка. Цього разу її тематика сягає трипільської культури - однієї з найдавніших цивілізацій, з якої

проростає праукраїнське коріння. А доніс до нас голос предків, перекинувши місток пам'яті з далекої давнини в незалежну Україну кінця XX століття доби Христової, молодий талановитий майстер, випускник художнього інституту скульптор і графік Руслан Найда. Талантом наділений від природи, він шліфував свою майстерність в інституті та самотужки, мужнів і гартувався у козацьких походах, археологічних експедиціях, де предки являлися у солодкому сні, коли ніч заставала просто неба, а кулак здавався м'якішим від подушки.

Отже, ерудиція, глибоке знання історії, свіжий погляд, духовне злиття з природою, вільна орієнтація в художньому просторі, часі, прадавній символіці та міфології - все це і створює той довершений мистецький моноліт графіки та скульптури, об'єднаний промовистою назвою "Три-глав".

І хоча виставка перша, оцінку вона одразу здобула щонайвищу. В одних роботах - суцільний політ, рух, динаміка, в інших - неспокій, мудрість, глибока задума. Коментуються сюжети всескіфським письмом. У скульптурі - нічого зайвого. Лише кілька промовистих ліній-тиснень і тих же, як у малюнках, прадавніх знаків-символів.

o Органічно доповнюють виставку пам'ятки трипільської культури, що є власністю Академії наук України: статуетки, глечики, а то й просто черепки (безцінні!), котрі дійшли до нас із п'ятого тисячоліття до нової ери.

Неповною буде розповідь про художника, якщо не згадати ще одне. Його руками змайстровано бандуру та гуслі, а сам він грає на них та співає. На виставку громаду скликали бандура та ліра, якими вправно оволоділи побратими художника: Олесь Смик, Вадим Шевчук (козак Ярема), Тарас Компаниченко. Одним з почесних гостей був духовний батько та однодумець молодого майстра - художник старшої генерації М. А. Стороженко.

Це було свято відродження, свято презентації молодих талантів, в чиї надійні руки переходить мистецтво і святий обов'язок оберігати прадідівське! Отже, причастімося разом з трипільського жбана... (За С. Гловаком).

Увага! Культура мовлення! Згода, підтвердження

Згоден.

Я не заперечую. Добре.

Домовилися. Погоджуюся.

Ви маєте рацію.

Це справді так (правильно).

Авжеж (звичайно; певна річ, що), можна.

Чдоово.

Так. Мушу погодитися. Саме так. Напевно. Обов'язково.

Безперечно.

Безсумнівно (певна річ, звичайно).Поза всяким сумнівом. Безумовно. Звичайно. Ми в цьому впевнені. Будь ласка (прошу). Гаразд (добре).

З приємністю (із задоволенням). Ще б пак. Так воно і є.

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

к тому идет лицом к лицу между прочим между тем

меры по предупреждению

мысли без всякой связи на будущей неделе на прошлой неделе на следующий день наверстать упущенное на вся'кий случай

наводить справки назвать по фамилии назначить к рассмотрению на общественных началах на пове'стке дня на произвол судьбы на протяжении двух лет на удивле'ние на худой конец не возьму в толк не ко времени не к спеху не по плечу

до того йдеться віч-на-віч між іншим тим часом запобіжні заходи;

заходи запобігання безладні думки на тому тижні минулого тижня наступного дня надолужити згаяне про всяк випадок,

на будь-який випадок довідуватися назвати на прізвище призначити на розгляд на громадських засадах на порядку денному напризволяще упродовж двох років на диво

у найгіршому разі не збагну не на часі не спішно не під силу