У деяких видів рослин листки у процесі еволюції різко видозмінилися. У барбарису листки видозмінились у колючки. В акації білої у колючки видозмінились прилистки. У гороху, вики листки видозмінились у вусики, якими рослина прикріплюється до опор. У деяких видів акації черешки листка видозмінились у філодії - розширені утворення, які схожі на пластинку листка і виконують функції пластинки листка. У цибулі м'ясисті лусочки - це листки, які видозмінилися у сховища поживних речовин, а плівчасті сухі верхні лусочки - це листки, які видозмінилися у покриви. У квіткових рослин листки видозмінились у частини квітки.
Листки комахоїдної рослини росички, зібрані в прикореневу розетку, мають довгі черешки і невеликі (до 1 см у діаметрі) круглясті пластинки. Пластинки листка всіяні залозистими волосками з була воподібними закінченнями, на яких виділяється слизиста клейка речовина. Комахи, що сідають на листок, приклеюються до закінчень залозистих волосків. Сусідні волоски нахиляються до комахи і притискують її до пластинки листка. Залозисті волоски виділяють фермент, що розщеплює білки комахи до амінокислот, які всмоктуються волосками. Після цього волоски знову розходяться і готові "ловити" нову комаху. Так у комахоїдних видів рослин листки видозмінились у різноманітні пастки.
7. Способи вегетативного розмноження рослин та його біологічне значення
Вегетативне розмноження рослин (від лат. vegetativas - рослинний) - це розмноження рослин за допомогою вегетативних органів (кореня, стебла, листка) або їхніх частин. Вегетативне розмноження рослин ґрунтується на явищі регенерації. Під час такого способу розмноження всі властивості й спадкові якості в дочірніх особин повністю зберігаються.
Розрізняють природне й штучне вегетативне розмноження.
Природне розмноження відбувається постійно в природі через неможливість або утрудненість насіннєвого розмноження. Ґрунтується на відокремленні від материнської рослини життєздатних вегетативних органів або частин, здатних у результаті регенерації відновлювати цілу рослину з її частини. Уся сукупність одержаних таким чином особин має назву клон. Клон (від грецьк. clon - паросток, гілка) - популяція клітин або особин, яка утворюється в результаті безстатевого поділу з однієї клітини або особини. Вперше цей термін запропонував британський генетик Джон Бардон Сандзрсон Хзлдан (1892-1964).
Вегетативне розмноження рослин у природі здійснюється шляхом:
o поділу (одноклітинні);
o кореневими паростками (вишня, яблуня, малина, ожина, шипшина);
o коренебульбами (орхідея, жоржини);
o відсадками (смородина, аґрус);
o вусами (суниці, жовтець повзучий);
o кореневищами (пирій, очерет);
o бульбами (картопля);
o цибулинами (тюльпан, цибуля, часник);
o виводковими бруньками на листках (бріофілюм).
Усі природні способи вегетативного розмноження широко використовуються людиною у практиці рослинництва, лісництва і особливо садівництва.
Людиною розроблені штучні способи вегетативного розмноження (не зустрічаються в природних умовах) (табл.14).
Таблиця 14
СПОСОБИ ШТУЧНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН
Вид розмноження Поділ: куща (бузок, жасмин) бульби (картопля) кореневища (ірис, кана) кореневих шишок (батат, жоржина) коренів (хрін, малина) | Характеристика ґрунтується на відокремленні від материнської особини життєздатних вегетативних органів (або їхніх частин), здатних до регенерації. на кожній частині вегетативних органів обов'язково мусять бути додаткові бруньки, за рахунок яких і відбувається відновлення цілої рослини |
Відведення (смородина, аґрус, калина, виноград, шовковиця) | частину пагона (відгілок) притискають до ґрунту для того, щоб укорінити, а потім механічно відокремлюють від материнської особини |
Живцювання: стеблове (чагарники: троянда, бузок, смородина, аґрус) листяне (бегонія, сенполія, лимон) кореневе (хрін, малина, слива, вишня, яблуня, троянда) | зрізані стеблові живці висаджують у спеціально підготовлений ґрунт або кладуть у посудину з водою до моменту утворення додаткових коренів. цілий листок або частину листка з великими жилками, що містять камбій, кладуть у посудину з водою або висаджують у вологий ґрунт (пісок, торф). частини бічних коренів з додатковими бруньками відокремлюють від материнської рослини |
Щеплення: окулірування, або очкування (троянда) копулювання (груша, яблуня) аблактування (виноград) | зрощують бруньки й живці однієї рослини (прищепа) зі стеблом іншої (підщепа). пересаджують вічка (пазушна брунька із шматочком деревини) у Т-подібний надріз на корі стебла підщепи. зближують живець прищепи зі стеблом підщепи декількома способами: прикладанням, розщепом, за кору. зближують і зрощують прищепу й підщепу за допомогою язичків - косих надрізів на корі |
Культура ізольованих тканин (морква, полуниця, більшість декоративних рослин) | Цей спосіб ґрунтується на вирощуванні в лабораторних умовах із максимальною стерильністю шматочків твірної тканини, здатних до швидкого поділу й розвитку в структури, які нагадують зародок рослини |
Біологічне значення вегетативного розмноження:
а) одне з пристосувань для утворення нащадків там, де немає сприятливих умов для статевого розмноження;
б) у нащадків повторюється генотип батьківської форми, що важливо для збереження ознак сорту;
в) один із шляхів збереження цінних сортових ознак і властивостей;
г) при вегетативному розмноженні рослина може зберігатися за умов неможливості насіннєвого відтворення;
д) переважний спосіб розмноження декоративних рослин;
є) при щепленні - у прищеплюваної рослини зростає стійкість до зовнішніх умов.
Слід зазначити й недоліки вегетативного розмноження:
а) передаються негативні риси;
б) передаються хвороби материнського організму.
ЛЕКЦІЯ 10. Генеративні органи рослинного організму. Квітка. Суцвіття
1. Загальна будова та функції квітки
2. Класифікація квіток
3. Формули квіток
4. Утворення квітки
5. Суцвіття: біологічне значення, класифікація
6. Запилення та запліднення
Питання для самоперевірки
ЛЕКЦІЯ 11. Генеративні органи рослинного організму. насінина та плід