Голонасінні складають деревний ярус лісів помірної зони. Вони є постачальниками кисню й органічних речовин, середовищем проживання тварин та їхньою їжею, добре очищують повітря не тільки від бруду, але й від шкідливих мікроорганізмів, беруть участь у кругообігу води та інших речовин.
З серцевини саговника пониклого виготовляють крупу саго. Крупне насіння сибірського кедра, так звані "кедрові горішки", вживають в їжу.
Породи дерев використовуються як паливо, будівельні матеріали (вагонобудування, кораблебудування, авіація, виготовлення музичних інструментів тощо).
Соснові бруньки, ялицева олія, хвоя застосовуються для виготовлення лікарських препаратів.
У хімічній промисловості з голонасінних одержують смоли й ефірні олії.
Голонасінні є декоративними й полезахисними рослинами.
4. Загальна характеристика відділу Покритонасінні, або Квіткові (Magnoliophyta)
Покритонасінні (Квіткові) поширені всюди. Нині вони переважають у рослинному покриві Землі, тому їх називають "панівною групою". Від решти вищих рослин покритонасінні відрізняються низкою ознак, що й забезпечили їх панування на Землі:
o наявність таких нових органів як квітка, яка виявилася найефективнішим утвором для забезпечення розмноження, та плід - найкраще пристосування для поширення рослин, до завоювання ними нових територій;
o насінні зачатки розвиваються на плодолистиках не відкрито, а в зав' язі, тому добре захищені від несприятливих умов довкілля;
o покриття насіння оплоднем (чому й відділ названо Покритонасінні);
o подальша редукція чоловічого й жіночого гаметофітів, які розвиваються на рослині-спорофіті за рахунок її поживних речовин;
o властиві різноманітні способи запилення, найефективнішим з яких є запилення комахами;
o значно скорочений час від запилення до запліднення та утворення насіння (для порівняння: у голонасінних цей час становить півроку і більше, у покритонасінних - від запилення до запліднення проходить кілька годин, а дозрівання насіння триває від трьох-чотирьох тижнів до трьох-чотирьох місяців);
o подвійне запліднення, внаслідок якого утворюються не тільки зародок, а і запасальна тканина (ендосперм);
o досконала провідна система (наявність у деревині справжніх судин), краще організовані механічна, покривна і запасальна тканини;
o дерев' янисті або трав' янисті рослини з добре розвиненими і різноманітними вегетативними органами - коренями, стеблами і листками;
o виняткова пристосованість квіткових рослин до різноманітних умов існування;
o невичерпна різноманітність форм.
Покритонасінні поділяють на два класи - Дводольні та Однодольні. Розглянемо анатомо-морфологічні відмінності, які існують між дводольними і однодольними рослинами (табл. 22).
Таблиця 22.
АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ДВОДОЛЬНИМИ І ОДНОДОЛЬНИМИ РОСЛИНАМИ
Ознаки | Клас Дводольні | Клас Однодольні |
Коренева система | Стрижневого типу, добре розвинений головний корінь. У деяких трав'янистих форм коренева система мичкувата | Мичкуватого типу, головний корінь рано відмирає |
Зародок насіння | Зародок складається із двох сім' ядоль. Інколи він має 1 сім'ядолю (жовтець-пшінка, ряст) | Зародок має 1 видозмінену сім'ядолю (щиток), яка прилягає до ендосперму |
Стебло | Трав' янисте, дерев' янисте, здатне до вторинного потовщення, галузиться. Провідні пучки розміщені в центрі стебла або мають вигляд кільця. Є камбій. Кора і серцевина звичайно добре диференційовані | Трав'янисте, не здатне до вторинного потовщення. Провідні пучки розкидані по всьому стеблу. Немає камбію, диференційованої кори й серцевини |
Листки | Різної форми, краї розсічені або зубчасті, жилкування сітчасте, перисте, пальчасте. Розміщення листків чергове, супротивне, рідко має піхвову основу | Прості, цілокраї. Листки звичайно без черешків. Часто мають піхвову основу. Жилкування паралельне, дугове. |
Квітка | Чотири-, п'ятичленна, лише в деяких (кір-казонових) рослин - тричленна. Оцвітина подвійна. Найчастіше запилюється комахами | Тричленна, інколи чотири- і двочленна з простою оцвітиною. Найчастіше запилюється за допомогою вітру або відбувається самозапилення |
Життєва форма | Листяні дерева й чагарники, однорічні та дворічні трави | Однорічні та багаторічні трави (виняток - деревоподібні алое і пальми) |
Кількість видів / родин | Близько 180 тисяч видів і 325 родин | Близько 60 тисяч видів і 65 родин |
Розглянемо основні ознаки родин класу Дводольні (Ма§по1іор8І<Са) (табл.23) та класу Однодольні (ЬШор8ІсІа) (табл.24).
Таблиця 23
ОСНОВНІ ОЗНАКИ РОДИН КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ (MAGNOLЮPSГОA)
Родина, кількість видів у світі / в Україні | Життєві форми | Особливості генеративних органів (формула квітки, суцвіття, плід) | Особливості вегетативних органів | Представники класу та їхнє значення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Хрестоцвіті (Капустяні, Бгаяяісаееае), 3 тис./220 | Однорічні, дворічні, багаторічні трави | Ч2+2П2+2Т2+4М1; китиця; стручок, стручечок | Стебла часто вкорочені (розеткові), листки прості, цілісні або розсічені; видозміна коренів (коренеплоди) | Овочеві: капуста, редька, хрін, ріпа. Олійні: ріпак, гірчиця, рижій. Лікарські: гикавка, хрін, грицики, гірчиця. Декоративні: левкой. Бур 'янові: суріпка, дика редька, жовтушник, крупка |
Продовження табл. 23
Родина, кількість видів у світі / в Україні | Життєві форми | Особливості генеративних органів (формула квітки, суцвіття, плід) | Особливості вегетативних органів | Представники класу та їхнє значення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Розоцвіті (Розові, Яойасеае), 3 тис./150 | Багаторічні трави, чагарники та дерева | або ЧзПзХоМ"; китиця, простий зонтик, щиток; кістянка, яблуко, багато-горішок, бага-токістянка | Стебла часто мають колючки, листки прості та складні з прилистком | Плодово-ягідні: яблуня, груша, слива, вишня, полуниці, малина, персик, мигдаль. Лікарські: перстач, глід, горобина, шипшина, малина. Декоративні: троянда, таволга |
Бобові (Метеликові, БаЬасеае), 12 тис./300 | Однорічні й багаторічні трави, дерева, чагарники | Ч(5)П1+2+(2)Т(9)+1 М1; китиця, головка; біб (одно-, дво-, багато-насінний); насіння без ендосперму | Стебла - часто трав' янисті ліани, листки пери-стоскладні з великими прилистками, трійчастоскладні окремі елементи листка видозмінюються у вусики. На коренях є бульбочки з бульбочковими бактеріями | Харчові: боби, квасоля, горох, сочевиця, нут, соя. Кормові: конюшина, люпин, люцерна. Лікарські: буркун, термопсис, конюшина, в'язіль, дрік, астрагал, софора. Декоративні: робінія, чина, альбіція |
Пасльонові (Зоїапасеае), 2,5 тис./30 | Однорічні та багаторічні трави | Ч(5)П(5)Т(5)Мь китиця, завійка, волоть; ягода, коробочка | Листки прості, цільні або розсічені, без прилистків; деякі мають бульби - видозмінені пагони | Овочеві: картопля, перець, баклажан, помідор. Технічні: тютюн. Лікарські: блекота чорна, дурман, беладона. Декоративні: петунія, тютюн |
Складноцвіті (Айстрові, Лйгегасеае), 25 тис./800 | Однорічні й багаторічні трави | П(5)Т(5)М1 або П(3)Т(5)М1; чашечка перетворена на чубок або редукована; кошик; сім'янка | Стебла часто вкорочені (розеткові), листки прості та складні | Олійні: соняшник, сафлор, мадія. Овочеві: топінамбур, латук, артишок. Каучуконосні: кок-сагиз, гваюла. Лікарські: пижмо, череда, деревій, кульбаба, полин Декоративні: жоржини, айстри, волошки, хризантеми. Бур 'янові: осот, молочай |
Закінчення табл. 23
Родина, кількість видів у світі / в Україні | Життєві форми | Особливості генеративних органів (формула квітки, суцвіття, плід) | Особливості вегетативних органів | Представники класу та їхнє значення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Гарбузові (СиситЬіїасеае) 700/700 | Однорічні трави | Квітки одностатеві: 3 Ч(5)П(5)Т(2)+ (2)+1; ? Ч(5)П(5)М1; одно- , дводомні; гарбузина | Стебло лежаче - батоги, що чіпляються вусиками; листки прості, без прилистків | Овочеві: гарбуз, кавун, диня, огірок. Господарські: люфа. Лікарські: переступень білий. |
Зонтичні (Селерові, Аріасеае), 3 тис./150 | Однорічні трави | Чашечка редукована до зубців; П5Т5М1; складний зонтик, простий зонтик, головка; двосім' янка | Листки прості, без прилистків, черешки біля основи розростаються в піхви, які охоплюють стебло | Харчові: морква, петрушка, селера, кріп. Ефіроолійні: фенхель, коріандр, аніс. Лікарські: дягель, болиголов. Кормові: борщівник. |
Губоцвіті (Ьашіасеае), 3500/230 | Трави | Квітки неправильні (зигоморфні); Ч(5)П(2+3)Т4М1; китиця; плід - збірний (з 4 горішків) | Чотиригранне стебло, прості листки без прилистків розміщені супротивно | Лікарські: м' ята, шавлія лікарська, чебрець, лаванда, кропива собача. Декоративні: монарда, шавлія блискуча. |
Лободові СІїепоросСіас еае 1500/100 | Трави | О5Т5М1; суцвіття - волоть, складний колос; плід - горішок, супліддя (у буряка) | Листки прості, без прилистків, часом редуковані або зрослі з міжвузлями стебла, суцільні | Харчові: буряк, шпинат городній. Бур' яни: лобода, курай. |
У життєвому циклі розвитку квіткових повністю переважає спорофіт (2п). З мікроспор у пиляках тичинок розвивається чоловічий гаметофіт - пилкове зерно, утворене з вегетативної клітини й двох сперміїв. З мегаспори в насінному зачаткові розвивається жіночий гаметофіт - зародковий мішок. Всередині зародкового мішка розвиваються яйцеклітина, клітини-синергіди, полярні ядра, антиподи. Запліднення подвійне. Обидва спермії зливаються з клітинами жіночого гаметофіта - яйцеклітиною та центральною клітиною. Насінина, яка утворюється в результаті запліднення, містить зародок з однією або двома сім' ядолями, насінну шкірку й ендосперм. Насінина формується всередині плоду, який утворюється із зав' язі квітки або інших її частин.
Таблиця 24
ОСНОВНІ ОЗНАКИ РОДИН КЛАСУ ОДНОДОЛЬНІ (ЫТЛОРЭГОА)
Родина, кількість видів у світі / в Україні | Життєві форми | Особливості генеративних станів (формула квітки, суцвіття, плід) | Особливості вегетативних органів | Представники класу та їхнє значення |
Злакові, (Тонконогові, Роасеае), 10 тис./500 | Багаторічні, рідше дворічні та однорічні трави | О2Т3М1; складний колос, волоть, початок; Зернівка | Стебло соломина (порожнисте всередині міжвузлів, зі здутими вузлами), листки сидячі, з піхвою, цілокраї, прості, лінійні, з паралельним жилкуванням | Зернові: пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, просо, сорго, овес, рис. Технічні: цукрова тро-стина, бамбук, очерет. Кормові: тимофіївка, стоколос, тонконіг. Лікарські: кукурудза, пирій. Бур' янові: пирій, мишій, вівсюг, пажи-тниця, куряче просо |
Лілійні (ЬШасеае), 470/70 | Багаторічні трави | О3+3Т3+3М1; поодинокі квітки, зонтик, китиця, волоть; коробочка, ягода | Характерні видозмінені пагони (кореневище і цибулина). Листки прості, цілісні, лінійні або овальні, з паралельним або дуговим жилкуванням | Овочеві: цибуля, часник, спаржа. Лікарські: конвалія, купина, цибуля, чемериця, алое. Декоративні: лілія, тюльпан, нарцис, конвалія, гіацинт, проліска |
Осокові (Сурегасеае), 5 тис./150 | Багаторічні та однорічні трави | Квітка не має оцвітини або вона сильно редукована; роздільностатеві: 3 О(0)Т.3; ? О(0)М1; колоски, які, в свою чергу, зібрані у волоть або головку; горішок. | Стебло частіше тригранне, рідко циліндричне; листки лінійні з піхвою, що обгортає стебло у вигляді трубки | Кормові: осока сухих місцевостей. |
5. Значення покритонасінних у природі та житті людини
Питання для самоперевірки
ЛЕКЦІЯ 15. Рослинність україни та її охорона
1. Поняття про рослинність
2. Класифікація рослин за життєвими формами і за тривалістю життя
3. Охорона рослинного світу України
Питання для самоперевірки
СЛОВНИК БОТАНІЧНИХ ТЕРМІНІВ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ