Екологічне управління - Шевчук В.Я. - 4.3 Механізми корпоративного управління

Під корпорацією зазвичай розуміють об'єднання підприємств і власників для ведення підприємницької діяльності, метою якої є отримання прибутку;або об'єднання, що надає послуги населенню (забезпечення газом, водою, електроенергією тощо).

Зазначимо, що є корпорації, які не мають за мету отримання прибутку. До них належать релігійні, освітянські, медичні та інші некомерційні організації. Також є корпорації державної і муніципальної структур. Як видно, є різні форми об'єднання в корпорації, однак усім корпораціям притаманні такі ознаки:корпорація — це складний майновий комплекс;

власність корпорації визначається частками у власному її капіталі;акціонери здійснюють контроль корпорації, власниками якої вони є і у формування статутного капіталу якої вони вклали власні кошти;керівники і директори корпорації мають юридичне право приймати рішення;вищий законодавчий орган корпорації — загальні збори акціонерів, вищий виконавчий орган стратегічного управління — рада директорів (корпоративний "кабінет міністрів").

Корпоративне управління має особливості, які випливають із принци-
пу партнерства, — це потрійна взаємодія корпорацій, уряду і суспільства

Система корпоративного партнерства охоплює такі поняття, як корпоративна філософія, корпоративні цінності, корпоративна культура, корпоративний стиль управління, які повинні бути узгоджені як із національними культурою й інтересами, так і зі світовими та міжнародними інтересами й зобов'язаннями.

Загальнолюдською, національною цінністю є Природа в усіх її проявах (земля, надра, вода, повітря, ліси, живі організми). Усе це й має бути корпоративною цінністю, але не з погляду капіталу, а з погляду національного надбання, джерела життєвих сил, екологічної парадигми життєдіяльності.
Тільки за такого підходу можна говорити про раціональне природокористування й охорону навколишнього природного середовища. Для здійснення вказаного підходу кожна корпорація повинна мати свою корпоративну екологічну політику і реалізовувати її в контексті глобальної,європейської та національної екологічної політики і міжнародних екологічних зобов'язань держави. Це потребує створення й забезпечення ефективного функціонування системи корпоративного екологічного управління як складової загальної системи корпоративного управління, яка має керуватися державними й міжнародними регламентами і стандартами, що стосуються систем екологічного управління за принципами:

відповідальності — пошук та ідентифікація джерел екологічної шкоди, відповідальність за порушення екологічних регламентів і норм;

раціональності — досягнення господарських цілей за мінімальних впливів на навколишнє середовище;

превентивності — постійний моніторинг, проведення попереджувальних заходів щодо впливів;

мотивації (адміністративної та економічної) — ефективне природокористування;

компенсації — відшкодування витрат, пов'язаних із завданою шкодою як у природній, так і в соціальній сферах.

4.3 Механізми корпоративного управління

Корпоративному управлінню притаманні особливі механізми, які в міжнародній практиці називаються корпоративною ідентичністю. Корпоративна ідентичність характеризує ступінь відповідності як системи управління окремого корпоративного підприємства корпоративним цінностям, культурі, стилю управління, так і системи життєдіяльності всієї корпорації цінностям, вимогам і культурі навколишнього середовища (господарського,
ринкового, національного, міжнародного). Тобто йдеться про систему ідентичності "як знизу, так і зверху" відповідно до загальносистемних законів функціонування й розвитку будь-яких систем-об'єктів господарювання та життєдіяльності. Корпоративна філософія й корпоративна культура (у тому числі екологічна) перебувають у тісному зв'язку з корпоративною ідентичністю. Корпоративна філософія як "світоглядна" основа діяльності підприємств,

корпорації, що визначає принципи такої діяльності, зазвичай зафіксована в головних корпоративних політичних і регламентуючих документах функціонування та розвитку, у тому числі в задекларованій екологічній політиці.
Корпоративна культура об'єднує традиції, цінності, принципи й моральні норми, що склалися історично для підприємства, корпорації. У відношеннях між корпоративною філософією і корпоративною культурою обов'язково діє системна корпоративна ідентичність, призначена подолати дисбаланс між бажанням та дійсним станом підприємства, корпорації і досягти таким чином зовнішньої та внутрішньої системної корпоративної ідентичності (рис. 4.2).

Механізм забезпечення корпоративної ідентичності передбачає системний аналіз філософії й культури корпоративного управління з позицій збалансованості його функціональних складових (управління власністю, фінансове управління, управління персоналом, екологічне управління тощо).
Існують прямі зв'язки між проявами корпоративної культури й корпоративними стандартами функціонування та розвитку.

Так, культура, що формується на основі інновацій, особистості й ризико захищеності, зумовлює стратегію диференціації корпоративних функцій. Стратегія ресурсозбереження підтримується культурою, що грунтується на екологічній свідомості, заощадливості, дисципліні, прискіпливості й патріотичності. Таким чином, корпоративна культура може розглядатися як засіб досягнення конкурентних переваг, стратегії європейської інтеграції. Стратегія корпоративної ідентичності повинна сприяти узгодженню корпоративної культури і стратегічної концепції, у тому числі її (концепції)екологічних аспектів як проявів екологічної культури.

Корпоративна ідентичність є центральною системо-утворювальною частиною стратегічного управління, екологічні функції якого виконує система корпоративного екологічного управління.

На сьогодні в системі загального корпоративного управління України функціонує комплексна система управління раціональним використанням ресурсів, яка за своїм змістом не відповідає як вимогам Європейського регламенту 1836/93, так і міжнародним та державним стандартам серії ISO 14000 (ДСТУ ISO 14000). Нині проблема полягає в перетворенні діючої системи корпоративного управління ресурсо-використанням на корпоративну систему екологічного управління. Лише за такої умови можна буде гово-
рити про цілісну систему корпоративної ідентичності в контексті Всесвітньої стратегії збалансованого еколого-соціоекономічного розвитку і національної стратегії європейської інтеграції.