Екологічне управління - Шевчук В.Я. - ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА КОРПОРАЦІЇ

Попередній комплексний аналіз та оцінка поточного стану вирішення екологічних проблем внутрішнього й зовнішнього характеру в корпорації охоплює такі сфери:

· ідентифікацію законодавчих і нормативних природоохоронних актів;

· ідентифікацію екологічних аспектів діяльності корпорації, її технології, продукції, послуг, що характеризують вплив на навколишнє середовище, стан еколого-техногенної безпеки. При цьому визначаються ті процеси, які пов'язані з викидами шкідливих речовин в атмосферу, скидами у воду, виробництвом твердих відходів, забрудненням ґрунту. Попередньо оцінюється продукція за характером і рівнем впливу на навколишнє середовище на стадіях свого життєвого циклу;

· існуючу практику бухгалтерського обліку та звітності;

· здійснення зворотного зв'язку за результатами аналізу;

· можливості забезпечення переваг у конкурентній боротьбі;

· оцінку зацікавлених сторін (населення, громадськості);

· функції та діяльність інших структурних підсистем, які можуть сприяти або перешкоджати поліпшенню екологічних характеристик.

Процес аналізу та оцінки поточного стану повинен бути задокументований, а можливості розробки та впровадження системи корпоративного екологічного управління — ідентифіковані. У цьому найкраще допомагають засоби екологічного аудиту.

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА КОРПОРАЦІЇ

Екологічна політика корпорації ідентифікується із загальнодержавною і регіональною екологічними політиками відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно-правових природоохоронних актів і формується як складова загальної стратегії діяльності та розвитку корпорації з урахуванням стану навколишнього природного середовища. Рівень корпоративної відповідальності за стан навколишнього середовища й відповідні корпоративні дії повинні бути оцінені на відповідність чинному законодавству.

До екологічної політики корпорації висуваються такі системні вимоги:

· включення положень державної екологічної політики і політики збалансованого розвитку;

· відповідність сфери виробничої діяльності принципу корпоративної ідентичності;

· включення положення про запобігання забрудненню навколишнього середовища і зобов'язання безперервно поліпшувати екологічну ситуацію;

· включення положення про зобов'язання відповідності вимогам нормативних документів, які регламентують характер і рівень впливу на навколишнє середовище, а також виконання угод, договорів, прийнятих зобов'язань стосовно охорони навколишнього середовища;

· передбачення механізму коригування цілей і завдань екологічної політики відповідно до змін зовнішньої ситуації;

· включення положення про порядок створення, документування, впровадження й забезпечення функціонування системи КЕУ;

· передбачення здійснення програмного планування діяльності з охорони навколишнього середовища;

· передбачення доступності екологічної інформації про екологічні аспекти діяльності підприємств.

ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Корпорація та підприємства, що входять до її складу, повинні розробити й підтримувати процедуру ідентифікації екологічних аспектів своєї діяльності. Особливу увагу тут слід приділяти тим аспектам, які найбільше впливають на навколишнє середовище. Це можуть бути окремі технології, фрагменти виробничої продукції, відходи, сировина, комплектуючі тощо.

Зауважимо, що обов'язково мають бути враховані аспекти діяльності, які мають істотний вплив. Тобто повинна діяти система екологічного обліку за визначеними показниками, що характеризують рівень впливу того чи іншого виду діяльності на навколишнє середовище.

Стратегічне планування, визначення цілей і завдань екологічної політики повинні охоплювати всі ієрархічні корпоративні рівні, всі корпоративні системи: виробничу, соціальну, маркетингову та ін. Якщо цілі мають якісний характер, то завдання повинні, де це можливо, містити кількісні показники, наприклад такі, як скорочення витрат сировини в технологічних
процесах, зниження енергоспоживання, частка екологічно чистих технологій у загальному виробничому процесі, кількість відходів тощо.

Корпорація розробляє зведений план-графік екологічного оздоровлення (екологічної модернізації), досягнення цілей і завдань екологічної політики, у якому кожне корпоративне підприємство основного й допоміжного виробництв має свої завдання з визначеними обсягами і термінами.

Розробка та використання планів-графіків — це ключовий елемент системи корпоративного екологічного управління. Плани мають конкретизувати заходи щодо матеріального, фінансового і кадрового забезпечення з розподілом відповідальності за їх здійснення.

У планах повинні бути наведені програми екологічного та енергетичного аудитів, екологічної модернізації виробництва, впровадження екологічно чистих технологій, менеджменту відходів, енерго- й ресурсозбереження.
Процес екологічного оздоровлення виробництва має охоплювати всі стадії життєвого циклу продукції як на поточному, так і на стратегічному напрямах діяльності.