Для оцінювання природних вод існують певні показники, головними серед яких є гігієнічні ГДК (гранично допустимі концентрації)/іх дотримання забезпечує нормальний стан здоров'я населення і сприятливі умови для санітарно-побутового використання. Вони також є критеріями ефективності заходів з охорони водойм від забруднення, а також стимулами прогресу в галузі промислової технології. Ці гігієнічні нормативи використовуються також для оцінки комплексного забруднення поверхневих вод. Вони визначалися з урахуванням запаху, кількості завислих речовин, прозорості, кольору, окислюваності, вмісту розчинного кисню, біологічної потреби кисню (БПК), щільного залишку, кількості солей, хлоридів, фенолів, нафтопродуктів, жорсткості тощо/-^
Аналіз ситуації показав, що малі річки України забруднені більше, ніж великі. Це пояснюється не тільки їхньою малою водністю, але й недостатньою охороною. Найбільш забруднені Південнй Буг, річки Донецької і Луганської областей, Чорноморського узбережжя півдня України.
Щороку до водоймищ України потрапляє 5 млн тонн солей і значна частина стоків від тваринницьких комплексів. Майже половина мінеральних добрив і отрутохімікатів змивається з полів у ріки. В табл. 2,13 проілюстровано обсяги скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі об'єкти за регіонами.
Рівень очищення води надзвичайно низький. Існуючі очисні споруди навіть при біологічному очищенні вилучають лише 10— 40 % неорганічних речовин (40 % азоту, ЗО % фосфору, 20 % калію) і практично не вилучають солі важких металів.
У басейні Дніпра — найбільшої водної артерії країни — крім Чорнобильської атомної електростанції діють також Запорізька, Південно-Українська, Хмельницька, Рівненська,
Таблиця 2.13. Скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі об'єкти за регіонами у 2003 р.
Адміністративне утворення | Всього | У тому числі | Частка у загальному обсязі скидання зворотних вод, відсотків | |
без очищення | недостатньо очищених | |||
Україна | 2948 | 804 | 2144 | 31 |
Автономна Республіка Крим | зо | 10 | 20 | 7 |
Області | ||||
Вінницька | 51 | 6 | 45 | 55 |
Волинська | 4 | 0 | 4 | 7 |
Дніпропетровська | 664 | 200 | 464 | 44 |
Донецька | 745 | 130 | 615 | 44 |
Житомирська | 28 | 3 | 25 | 43 |
Закарпатська | В | 1 | 12 | 25 |
Запорізька | 403 | 240 | 163 | 36 |
Івано-Франківська | 41 | 4 | 37 | 48 |
Київська | 32 | 20 | 12 | 4 |
Кіровоградська | 46 | 0 | 46 | 58 |
Луганська | 280 | 39 | 241 | 66 |
Львівська | 83 | 3 | 80 | 28 |
Миколаївська | 79 | 36 | 43 | 73 |
Одеська | 210 | 53 | 157 | 77 |
Полтавська | 12 | 1 | 11 | 6 |
Рівненська | Зі | 2 | 29 | 32 |
Сумська | 13 | 0 | 13 | 18 |
Тернопільська | 4 | 1 | 3 | 6 |
Харківська | 18 | 10 | 8 | 5 |
Херсонська | 28 | 1 | 27 | 25 |
Хмельницька | 8 | 0 | 8 | 11 |
Черкаська | 27 | 8 | 19 | 12 |
Чернівецька | 10 | 6 | 4 | 21 |
Чернігівська | 35 | — | 35 | 27 |
м. Київ | 26 | 26 | — | 3 |
м. Севастополь | 27 | 4 | 23 | 44 |
Курська і Смоленська АЕС//Через греблі косяки осетрових риб не можуть піднятися на свої природні нерестилища.
У Дніпро щорічно скидається 370 млн кубометрів забруднених стоків, або 14 % від їх обсягу по країні.
Значна частина річного стоку Дніпра використовується промисловими підприємствами при гранично допустимих 20 %. Це дуже знижує якість води, а також рибопродуктивність і може призвести до втрати Дніпра як постачальника питної води.
36 мільйонів жителів України, що споживають води Дніпра, можуть залишитися без питної води вже в XXI столітті. Наслідки забруднення водного середовища можуть бути дуже різноманітними для здоров'я людини. Шкоди можуть завдати такі поширені забруднювачі як фторо-, хлоро- і фосфороорганічні забруднювачі, нітрати, нітрити, нітросполуки, пестициди, гербіциди тощо.
Ці та інші негативні явища відбуваються на тлі низьких запасів води в Україні, які складають 97,3 куб. км (у маловодні роки — 66 куб. км). Дефіцит води в Україні вже зараз складає 4 млрд кубометрів.
Деградація, висихання малих річок невідворотно призведе до деградації великих рік, тому проблема їхнього збереження й оздоровлення є однією з най гостріших для нашої молодої держави.
У країні проводиться значна робота з охорони вод від забруднення^ Розробляються схеми комплексного використання і охорони вод, згідно з цими схемами здійснюється вибір ділянок під будівництво об'єктів, кожен проект будівництва і реконструкції промислових та інших об'єктів проходить екологічну експертизу.
Що стосується очищення стічних вод, то в Україні діє понад 2,8 тис. очисних споруд з самостійним випусканням стічних вод у водні об'єкти. Серед них споруд біологічного очищення — 60 %, механічного — 36 % і фізико-хімічного — 5 %. Понад 300 міст мають споруди повного біологічного очищення.
З метою охорони вод від забруднення потрібно пришвидшити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.
2.5.1. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери
2.5.2. Стан повітряного середовища України
2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
3. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні