Екологія - Джигирей B.C. - 3.7.6.6. Визначення ГДВ та ТПВ для окремого джерела

Для N близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші максимальні приземні концентрації С м, що відповідають ТПВ, розраховуються за тими ж рівняннями, що й для одиночних джерел. При цьому у згаданих виразах V 1 заміняється на де — сумарний

об'єм газоповітряної суміші, що видаляється з N джерел, а М — сумарний викид шкідливих речовин від усіх джерел.

3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря

Максимальна концентрація С м для аераційного ліхтаря, що досягається при вітрі вздовж осі факела, визначається за виразом

де С м — максимальна приземна концентрація суміші від точкового джерела, розрахована за рівняннями (3.86) або (3.107) при що визначається за формулою (3.79) та V — за (3.80); S- знаходиться за залежністю (3.81).

У випадку довільного напрямку вітру при розрахунку концентрації речовини, що викидається з аераційного ліхтаря довжиною Ь, в точці, розташованій на віддалі х від його центру, ліхтар розбивається на однакових ділянок, кожна з яких заміняється одинарним (точковим) джерелом, що знаходиться в центрі ділянки. Значення N. знаходиться з виразу

і округляється до найближчого більшого цілого числа.

Для кожного з одинарних джерел значення приземної максимальної концентрації шкідливих речовин См повинне визначатися за рівнянням

Відстань хм, на котрій досягається максимальна концентрація шкідливих речовин Сд/, визначається співвідношенням

Небезпечна швидкість вітру ии визначається за рівністю

3.7.6.6. Визначення ГДВ та ТПВ для окремого джерела

При визначенні ГДВ та ТПВ для окремого джерела слід встановити його зону впливу. Радіус цієї зони приблизно оцінюється як

Для цього на рис. 3.9 по осі ординат &. відкладається відношення 0,05ГДК/СЛ/ та проводиться лінія, паралельна горизонтальній осі, до її перетину з кривою 1 (для легкої фракції) або 2 (для важкої фракції). Точки перетину цієї лінії з кривими вважаються максимумом величини 5,. З точки перетину опускається перпендикуляр на горизонтальну вісь. Після цього отримане значення х/хм множиться на хм

та визначається значення х2, що шукається. Якщо , то х2 вважається рівним 0.

8.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу

Значення максимальної концентрації суміші С м при викиді через багатоствольну трубу (N стволів) знаходять таким чином:

Відповідні значення віддалі х м та небезпечна швидкість вітру u м, при котрих досягається максимальна концентрація, визначаються залежностями:

де С' м — максимальна концентрація шкідливої речовини, що обчислюється при значеннях параметрів викиду для одного ствола та викиді М, що дорівнює сумарному викиду а усіх стволів;

х м та u м — відповідно відстань, на якій спостерігається максимальна концентрація шкідливих речовин С' м та небезпечна швидкість вітру им при параметрах викидів для одного ствола;

С' м — максимальна концентрація суміші (мг/м9), що визначається при викиді Му що дорівнює сумарному викиду з усіх стволів, і значенні 2), рівному ефективному діаметру устя джерела викиду Ие, що розраховується за виразом (3.83).

Об'єм газоповітряної суміші V,, що викидається, при цьому вважається рівним її ефективному об'єму V , що визначається за залежністю (3.80); х м та u м відповідно відстань, на якій спостерігається максимальна концентрація См, та небезпечна швидкість вітру, що визначаються залежностями (3.87) та (3.88), (3.91) і (3.92), при . Безрозмірні коефіцієнти й. та d d визначаються за виразами (3.84) та (3.85).

У випадку, коли (де Сф — фонова концентрація) значно перевищує ГДК, необхідно знизити значення См до деякого значення С" при знайденому ТПВ необхідно проаналізувати, за рахунок яких параметрів викиду, в тому числі і висоти труби, можна досягти зниження концентрації викидів.