Екологія - Потіш Л.А. - Питання для самоперевірки

Демекологія — один із фундаментальних підрозділів сучасної теоретичної екології — є одним із потужних механізмів управління природою. Саме завдяки дослідженням міжпопуляційних зв'язків вдалось виявити закономірності поведінки окремих видів, прогнозувати їх вплив на довкілля. В середині XX ст. з розвитком техніки масштаби переміщення людини істотно змінились. Переміщуючись на великі відстані, людина спричинила появу нових видів там, де їх не було ніколи. Таким чином в екосистеми свідомо, а найчастіше несвідомо, були внесені елементи, поведінку яких важко прогнозувати. Нерідко зовсім непомітний "вдома" вид поводиться особливо агресивно в нових умовах (колорадський жук, американська норка тощо). Тільки володіючи інформацією про стратегію популяції виду, можна вести дієвий контроль над ним.

Особливий інтерес і дискусію викликають питання регуляції чисельності хижих тварин як потенційного джерела особливо небезпечної і невиліковної хвороби — сказу. Довгий час вважали: достатньо винищити хижаків і сама проблема сказу стане контрольованою. Ґрунтовні дослідження показали, що це хибна думка. На прикладі лисиці було доведено, що її чисельність можна набагато дешевше контролювати, збільшуючи або стимулюючи чисельність кормових конкурентів — хижих птахів і сов. У такий спосіб людина на основі глибоких знань про популяційну динаміку конкурентних видів може стримувати небезпеку поширення сказу. Наступний приклад стосується непомірного бажання людини експлуатувати лісові ресурси, створюючи монокультуру. Ллє практика засвідчила; порушення вікової структури деревних насаджень призводить до їх одномоментного руйнування внаслідок слабкої стійкості до вітровалів. Так, у період між 1990 і 1996 роками вітровалами було знищено великі площі хвойних насаджень на території Національного парку "Синевир" і 3/4 хвойних насаджень Низьких Татр у Словаччині внаслідок катастрофи 2004-го року.

Висновок

Популяція є цеглиною, з якої і починається власне екологія організмів будь-якої екосистеми, є першою надорганізмо-вою біологічною системою.

Виділення структурних елементів популяції дає змогу більш ефективно аналізувати стан популяції того чи іншого виду.

Розрізняють три основних типи розподілу особин у популяції: рівномірний, випадковий, груповий нерівномірний.

Динаміку чисельності популяції та механізми її визначення важливо знати для того, щоб керувати розвитком популяцій, особливо корисних або шкідливих для людей.

Розуміння законів життя популяцій надто важливе для екології. Популяції — це саморегулювальні біосистеми з певними межами саморегуляції та стійкості. Всі живі організми в природі існують лише у формі популяцій.

Популяційна екологія має широке прикладне значення.

Питання для самоперевірки

Першим надорганізмовим рівнем організації живої матерії є:

1. Сукупність популяцій, які населяють певну територію.

2. Популяція.

3. Угруповання.

4. Біоценоз.

5. Клітина.

Термін "популяція" в екологію був запозичений з демографії:

1. В. Йогансеном.

2. В. Йогансеном в 1905 році.

3. Г. Менделем.

4. Ю. Злобіним.

5. Ч. Ельтоном.

Позначте відповіді, які дають визначення популяції

1. Групи особин одного виду, які здатні до вільного схрещування.

2. Населяють певний простір протягом життя багатьох поколінь.

3. Однакові за розмірами.

4. Відокремлені від інших подібних угруповань.

5. Однакові за віком.

Найістотнішими параметрами популяції є:

1. Динаміка чисельності.

2. Динаміка чисельності, структура.

3. Вікова, статева, просторова, ієрархічна структура.

4. Динаміка чисельності, структура, густота населення.

5. Динаміка чисельності, структура: вікова, статева, просторова, ієрархічна, густота населення.

Ценопопуляції — це;

1. Популяції рослин, розміщені у певних біоценозах.

2. Популяції тварин, розміщені локально.

3. Популяції всіх рослин і тварин певного біоценозу.

4. Локальні популяції.

5. Менделівські популяції.

Під чисельністю популяції розуміють:

1. Загальну кількість особин.

2. Кількість особин, які належать до популяції.

3. Загальну кількість особин, які належать до популяції на даній території або об'ємі.

4. Просту чисельність особин на виділеній території.

5. Кількість особин популяцій в межах ареалу.

Яку небезпеку несе зниження чисельності особин популяції нижче мінімуму?

1. Ніякої.

2. Популяція не зможе себе підтримувати.

3. Порушиться структура популяції.

4. Особини популяції емігрують.

5. Збільшиться конкуренція за територію.

Зникнення популяції одного виду призводить до таких наслідків:

1. Викликає загибель 3—4 видів.

2. Викликає загибель 3—4, іноді до ЗО видів.

3. Спричиняє коливання чисельності інших видів.

4. Не викликає ніяких змін.

5. Викликає недостатню передачу генетичної інформації між популяціями різних видів.

Яка із запропонованих відповідей є правильною?

1. Зниження чисельності зменшує можливість обміну аудіо-інформацією.

2. Зниження чисельності зменшує можливість обміну генетичною інформацією.

3. Зниження чисельності призводить до зниження життєздатності.

4. Зниження чисельності збільшує можливість генетичного обміну.

5. Зниження чисельності може порушити структуру популяції (за винятком ценопопуляцій).

Статистичними параметрами популяції є:

1. Народжуваність.

2. Смертність.

3. Плодючість.

4. Щільність.

5. Конкурентоспроможність.

Яким параметром визначають швидкість зростання популяції?

1. Турботою про потомство.

2. Біотичним потенціалом.

3. Мінімальною чисельністю.

4. Максимальною чисельністю.

5. Кількістю нащадків, яку здатна дати одна материнська особина.

Які види організмів мають низький біотичний потенціал?

1. Організми, які мають високі параметри плодючості.

2. Організми, які мають низьку плодючість.

3. Яким властива турбота про потомство.

4. Які не турбуються про потомство.

5. Правильна відповідь відсутня.

При яких із перерахованих умов чисельність популяції зростає?

1. Коли відсоток виживання удвічі перевищує рівновагу.

2. Коли відсоток виживання перевищує відсоток рівноваги.

3. Коли відсоток виживання нижчий за відсоток рівноваги.

4. Тиск зовнішніх умов зменшується.

5. Збільшується кількість їжі.

Якою структурою володіє популяція?

1. Віковою.

2. Статевою.

3. Просторовою.

4. Ієрархічною.

5. Мозаїчною.

Під просторовою структурою розуміють:

1. Розподіл особин у просторі.

2. Закономірний розподіл особин у просторі.

3. Закономірний розподіл особин популяції в просторі.

4. Закономірне розміщення особин даної популяції в просторі в певний період часу.

5. Рівномірний розподіл особин даної популяції.

Від чого залежить просторова структура популяції?

1. Біологічних особливостей виду.

2. Пори року.

3. Стадії розвитку популяції.

4. Умов місцезростання.

5. Парцел.

Укажіть неправильні твердження стосовно просторової структури популяції:

1. Особини популяції можуть розташовуватись тільки рівномірно.

2. Для особин популяції властивий рівномірний, груповий випадковий розподіл.

3. Випадковий розподіл не властивий регресивним популяціям.

4. Рівномірний розподіл — ідеальний розподіл особин популяції.

5. Аґреґований розподіл демонструє просторову структуру популяції.

Завдяки чому йде процес підтримання просторової структури?

1. Завдяки територіальності.

2. Підтриманню територіальних меж особин популяції.

3. Алелопатії.

4. Анемохорії.

5. Номадизму.

Вікова структура популяції — це:

1. Закономірний розподіл індивідуумів різного віку різних видів.

2. Закономірне співвідношення різних видів.

3. Закономірне співвідношення різних вікових груп популяції.

4. Закономірне співвідношення особин, що розмножуються.

5. Віковий розподіл особин даної популяції.

До яких наслідків веде порушення вікової структури популяції?

1. Зниження репродуктивних властивостей особин популяцій.

2. Зниження біотичного потенціалу.

3. Зниження чисельності.

4. Зниження репродуктивних властивостей популяції.

5. Нема правильних відповідей.

Чи можна утворити стійкі угруповання з одновікових популяцій одного виду?

1. Ні, неможливо.

2. Можливо тільки за умови їх постійного контролю.

3. Існування популяції тільки одного виду на певній території неможливе.

4. Одновікові популяції властиві тільки агроценозам.

5. Нема правильної відповіді.

Яка реакція системи на штучне підтримання одновікових популяцій рослин?

1. Велика вразливість до зовнішніх факторів (вітровали, пожежі тощо).

2. Деструктивні зміни.

3. Намагання встановити типову вікову структуру популяцій.

4. Масова імміграція особин.

5. Масова еміґрація особин.

Яке співвідношення статі є закономірним для організмів, які населяють Землю?

Співвідношення статі — індивідуальна ознака виду.

1. 1:1.

2. 1:3, самок більше.

3. Закономірності співвідношення статі для всіх організмів не встановлені.

4. 3:1, самців більше.

Під статевою структурою популяції розуміють:

1. Закономірний розподіл особин.

2. Закономірний розподіл особин популяції по статі.

3. Розподіл особин популяції різних видів по статі.

4. Розподіл видів за градієнтом умов.

5. Розподіл особин залежно від градієнта умов.

Яке з наведених тверджень е правильним?

1. Статева структура відображає ієрархію популяцій.

2. Статева структура знаходиться у взаємозв'язку із віковою.

3. В популяції особини різних вікових груп представлені різним співвідношенням статі.

4. Вікова структура залежить від статевої.

5. Статева структура залежить від вікової.

В який із періодів існування особин співвідношення статей в популяції близьке до 1:1?

1. Репродуктивний.

2. Дорепродуктивний.

3. Пострепродуктивний.

4. Ембріональний.

5. Нема правильного варіанта.

До яких наслідків призведе різке збільшення особин пострепродуктнвного віку?

1. Чисельність популяції короткий період буде зменшуватись.

2. Чисельність популяції буде збільшуватись за рахунок імміграції.

3. На чисельність популяції це не вплине.

4. Популяція цих організмів буде вразлива до зовнішніх впливів.

5. До настання репродуктивного віку особинами дорепродуктивного віку чисельність буде зменшуватись.

Що є ознакою існування ієрархічної структури популяції?

1. Ступінь домінантності особин.

2. Принцип підпорядкованості.

3. Ступінь реґресії.

4. Принцип дигресії.

5. Правильний варіант відсутній.

Які із запропонованих варіантів відображають утворення популяції за ієрархією?

1. Прайд.

2. Зграя.

3. Культура організмів.

4. Сім'я.

5. Стадо.

Міжвидова конкуренція чітко прослідковується для:

1. Видів певного трофічного рівня.

2. Видів різних трофічних рівнів.

3. Видів одного роду.

4. Видів однієї родини.

5. Видів одного ряду.

Яка різниця між хижацтвом і паразитизмом?

1. Різниці нема.

2. Паразит зацікавлений у довготривалому використанні господаря.

3. Хижацтво — спосіб добування їжі.

4. Загалом ці два типи схожі, відмінність тільки у стратегії.

5. В обох типах взаємовідносин помітне зміщення точок максимальних чисельностей.

Який із запропонованих варіантів є правильним?

1. Чисельність хижака залежить від чисельності жертви.

2. Чисельність жертви залежить тільки від чисельності хижака.

3. Хижак не здатен контролювати чисельність жертви.

4. Чисельність паразита залежить від чисельності господаря.

5. Чисельність господаря залежить від чисельності паразита.

Чим схожі графічні моделі відносин "хижак—жертва" і "господар—паразит"?

1. Зміщенням точок максимальної чисельності.

2. Зміщенням точок мінімальної чисельності.

3. Зміщенням точок перетину.

4. Схожість відсутня.

5. Правильна відповідь відсутня.

Які умови необхідні для утворення синусоїди динаміки чисельності популяції?

1. Можливість відслідковувати чисельність протягом тривалого часу.

2. Можливість вивчати взаємовідносини з іншими компонентами біоти.

3. Можливість вивчати паразитів досліджуваного виду.

4. Можливість вивчати хижаків, які впливають на досліджувану популяцію.

5. Необхідно володіти відомостями про екологічну валентність виду.

Який фактор відповідає за найбільшу кількість змін у популяції?

1. Будь-який фактор, який впливає на смертність.

2. "Ключовий" фактор, який відповідає за найбільшу кількість змін.

3. Фактор, який впливає на смертність.

4. Фактор, який впливає на народжуваність.

5. Фактор, який впливає на щільність.

Максимальна дія обмежуючих чинників чисельності популяції виявляється:

1. При збільшенні чисельності.

2. При збільшенні щільності.

3. При збільшенні кормового ресурсу.

4. При зменшенні смертності.

5. При зменшенні кормового ресурсу.

В яких умовах спостерігається в-подібна крива зростання чисельності популяції?

1. Коли організм потрапляє в нове багате харчовим ресурсом середовище.

2. Коли організм відчуває нестачу території для існування.

3. Коли організм перебуває в конкурентних взаємовідносинах.

4. Коли умови не відповідають вимогам організму.

5. Коли умови максимально сприятливі для зростання.

Чому популяція не може збільшувати свою чисельність безмежно?

1. Через обмеженість харчового ресурсу.

2. При збільшенні чисельності збільшується щільність.

3. Збільшення щільності веде до загострення внутрішньо-популяційної конкуренції.

4. Через збільшення потреби у кількості особин репродуктивного віку.

5. Через короткотривалість існування популяції.

В яких умовах спостерігається Л-подібна крива зростання чисельності популяції?

1. Коли організм потрапляє в нове багате харчовим ресурсом середовище.

2. Коли через певний час різко зменшується харчовий ресурс.

3. Коли організм перебуває в конкурентних взаємовідносинах.

4. Коли умови не відповідають вимогам організму.

5. Коли умови максимально сприятливі для зростання.

Який із факторів впливає на розміри популяції?

1. Кількість особин репродуктивного періоду.

2. Відсоток особин, які досягають статевої зрілості.

3. Відсоток особин, які гинуть до досягнення статевої зрілості.

4. Кількість особин пострепродуктивного періоду.

5. Будь-який нелімітуючий фактор.

У чому полягає практичне значення відомостей про закономірності існування популяцій?

1. У прогнозуванні поведінки інтродукованих видів.

2. У контролюванні чисельності "шкідливих" видів.

3. В утримуванні чисельності "шкідливих" видів у певних межах.

4. У збільшуванні чисельності "корисних" видів.

5. Має тільки теоретичне значення.

Зникнення динаміки чисельності популяції виду як явища можливе:

1. Коли вид зник.

2. Коли зникають популяції різних видів.

3. Коли зникає одна популяція одного виду.

4. Як наслідок адаптаційних змін.

5. Як наслідок еволюції виду.

Яке з наведених тверджень є правильним?

1. Популяції — саморегульовані біосистеми.

2. Популяції мають чіткі межі саморегуляції та стійкості.

3. Існування організму за межами популяції неможливе.

4. Існування популяції можливе тільки в урбоценозах.

5. Існування популяцій неможливе в урбоценозах.

Які відмінності між популяціями рослин і тварин?

1. У популяціях тварин межі особин чітко виражені.

2. Популяції рослин володіють модульною структурою, при якій елементами тіла виступають пагони.

3. Одновікові особини тварин мають однакові розміри.

4. У тварин відсутня турбота про потомство.

5. Щільність популяції тварин зберігається протягом періоду існування особини.

У чому полягає суть "принципу конкурентного виключення"?

1. Популяція конкурентно слабкішого виду є нечисленною.

2. Популяція конкурентно слабкішого виду гине.

3. Популяція конкурентно сильного виду цілком витісняє менш конкурентоспроможних.

4. Конкурентно сильний вид через деякий час створює монокультуру.

5. Нема правильного варіанта.

Які механізми ізоляції окремих популяцій одного виду?

1. Територіальні.

2. Дорепродуктивні.

3. Пострепродуктивні.

4. Репродуктивні.

5. Пошарові.

Чому популяції використовують при біомоніторингу?

1. Популяція пов'язана з іншими елементами системи енергетично.

2. Зміна чисельності популяції може бути реакцією на стан екосистеми.

3. Популяція має свою структуру.

4. Популяція є "цеглиною" будь-якої екосистеми.

5. Популяції не використовуються як об'єкти біомоніторингу.