Водні екосистеми відрізняються від екосистем суші насамперед своїми фізичними та хімічними властивостями. При розгляді водних екосистем їх розділяють на прісноводні та екосистеми Світового океану.
Прісноводні екосистеми.
Прісноводні екосистеми широко представлені на всіх континентах. Ріки та озера Землі вміщують основну частину прісної води, хоча в деяких внутрішніх водоймах вода солона (це характерно для спекотного та сухого клімату).
У прісноводних озерах завжди виділяють три частини, які можна розглядати як окремі екосистеми:
прибережна частина — літораль;
глибоководна частина — профундаль;
основна товща води — пелагіаль.
Найбільш заселена живими організмами літораль. Прибережні зони будь-яких водойм є їхніми головними трофічними областями. Окрім напівзанурених рослин, у водоймах живуть придонні організми, які становлять бентос, і планктон, що
плаває у товщі води. Продукція більшості водойм часто лімітується нестачею біогенних мінеральних речовин. Річ у тім, що життя зосереджене у верхніх шарах води, де є достатньо сонячного світла, а мінеральні речовини надходять з придонних шарів. Верхні та нижні шари води розділені між собою так званим термоклином, що особливо чітко проявляється у водоймах субтропічного та тропічного поясів. Термоклин перешкоджає вертикальному водообміну та призводить до дефіциту мінеральних речовин у поверхневих шарах води.
Літораль характеризується наявністю великої кількості прикріплених рослин — макрофітів. Фауна представлена комахами та їх личинками.
Багата і фауна хижаків. У прибережній частині озер звичайними є такі види риб, як плітка, краснопірка, лин, дикий короп, корюшка. Хижі риби представлені щукою, окунем та судаком. Придонна частина озер майже не має рослин, вода малорухома і зберігає протягом майже всього року температуру +4" С. Фауна таких місць збіднена. Вона представлена в основному личинками комарів-дзвонців та молюсками.
У пелагіалі рослини представлені планктоном із синьозеле-них, діатомових та зелених водоростей, макрофітами, що плавають (елодея, рдести). Усі живі організми мають різноманітні пристосування, що допомагають їм утримуватися в товщі води. У рослин — це парашутоподібні вирости, крапельки жиру в тілі, тварини активно плавають. У пелагіалі водяться озерна форель, сигові риби. Тут багато хижих коловерток, веслоногих рачків та циклопів.
Рослинний і тваринний світ озер у багатьох випадках визначається наявністю у воді поживних речовин. За цією ознакою озера поділяються на евтрофні, що багаті на азот, фосфор, оліготрофні, бідні на азот і фосфор (нітратів менше 1 мг/л) та проміжні між ними озера — мезотрофні. Фауна риб суттєво відрізняється в цих трьох типах озер. Для оліготрофних озер характерні сиги, гольці, окуні, щука та плітка. В евтрофних озерах живуть види, які стійкі до частого тут дефіциту кисню — короп, лин, карась, плітка та лящ. У розвитку річкових екосистем основну роль відіграють характер дна та берегів, температура води та швидкість течії. У прибережній частині струмків та річок ростуть звичайні для цих місць очерети, комиші, лепешняки та стрілолист. У товщі води плавають елодея, латаття. При зростанні швидкості течії до 0,3—0,6 м/с та більше товща води вже не зростає. Для річок планктон не характерний, оскільки зноситься течією. Річкова ентомофауна досить різноманітна. Тут чимало водяних комах та їхніх личинок. Часто зустрічаються рачки-бокоплави. Вздовж течії рік спостерігається своя закономірність у розподілі іхтіофауни. У витоках чистих рік з прозорою водою живе форель. У середній течії основними видами є харіус та вусач, тут звичайні лини та головань. У нижній частині рік, де течія сповільнюється, до складу іхтіофауни входять лящ, короп, щука та верховодка.
Трофічні ланцюги прісноводних екосистем та особливо річок короткі через відсутність багатої кормової бази. Вони починаються з автотрофних рослин та закінчуються в пасовищних трофічних ланцюгах хижими рибами, а в детритних трофічних ланцюгах — мікроорганізмами. На території України зареєстровано 71 тисячу річок, що мають загальну довжину 243 тис. км. Більшість рік належить до басейнів Чорного та Азовського морів. В Україні 3 тисячі озер із загальною площею водного дзеркала 2 тис. кв. км. Окрім цього, країна має 23 тисячі ставків і водосховищ, особливо їх багато в районі середнього та нижнього Дніпра.
Ріки та озера України містять у собі 195 видів водяних макрофітів, а також багато тисяч видів водоростей. В Україні є 57 водних рослинних формацій. Водні екосистеми є важливим національним багатством. Це і сховища прісної води, і джерела різноманітної продукції, і місця відпочинку населення.
Екосистеми Світового океану. Характерною особливістю океанічних екосистем є:
глобальність розмірів і величезні глибини, заповнені життям;
безперервність (усі океани пов'язані один з одним);
постійна циркуляція (наявність сильних вітрів, які дмуть протягом року в одному і тому ж напрямку, наявність глибинних течій);
домінування різних хвиль і приливів, що зумовлює помітну періодичність життя угруповань, особливо в прибережних зонах;
солоність і сильна буферність;
• наявність розчинених біогенних елементів, які е лімітуючими факторами, що визначають розміри популяції.
Умови життя в океанічній воді більш рівні, ніж на суші. Рослинність бідніша — в основному це водорості. Тваринний світ багатий. Він представлений такими групами:
• Бентос — природні організми (водорості, губки, моховатки, асцидії), повзаючі (голкошкірі, ракоподібні), риби, молюски.
• Планктон — завислі у воді діатомові та інші водорості.
• Тимчасові компоненти — личинки черв'яків, молюсків, ракоподібних, голкошкірих, мальки риб. З постійного компонента — найпростіші, черевоногі молюски, веслоногі рачки. Вони е поживою для морських птахів.
Нектон — група активних організмів товщі. Риби, головоногі молюски, китоподібні, ластоногі. Основні екологічні частини океану:
літораль, або шельф (до 200 м), займає 7—8%, живе тут до 80% усіх морських організмів;
материковий схил (200—2000 м) займає 8,1 %;
абесаль — 82,2%;
глибоководні жолоби — 2,1 %.
Усе населення водних екосистем (близько 200 тисяч видів), як і наземних, поділяють на продуцентів, консументів і реду-центів. Екосистеми океанів відзначаються великою продуктивністю, відіграють важливу роль гігантських регуляторів клімату Землі.
Питання для самоперевірки
На які типи ділять екосистеми планети Земля?
1. Природні.
2. Штучні.
3. Водні.
4. Наземні.
5. Навколоземні.
Що лежить в основі поділу екосистем за типами?
1. Походження.
2. Об'єм створюваної продукції.
3. Тип середовища.
4. Відмінності у функціонуванні різних екосистем.
5. Коефіцієнт подібності між різними екосистемами.
Які із запропонованих відповідей відповідають характеристиці екосистем тундр?
1. Рельєф рівний.
2. Ґрунти слаборозвинуті, гуміфікація проходить повільно.
3. Ґрунти завжди кислі.
4. У рослинному покриві переважають низькорослі чагарники.
5. Багатий склад фауни.
Які із запропонованих відповідей відповідають характеристиці екосистем тайги?
1. Рельєф рівний.
2. Ґрунти слаборозвинуті, гуміфікація проходить повільно.
3. Ґрунти підзолисті.
4. У рослинному покриві переважають голонасінні.
5. Склад фауни стабільний стосовно до складу фауни тундр.
Які із запропонованих відповідей відповідають характеристиці екосистем тропіків?
1. Рельєф рівний.
2. Ґрунти слаборозвинуті, гуміфікація проходить швидко.
3. Ґрунти глеєві.
4. У рослинному покриві переважають вічнозелені рослини.
5. Тут представлено 50 відсотків світового генофонду.
Які із запропонованих відповідей відповідають характеристиці екосистем степів?
1. Рельєф рівний.
2. Ґрунти слаборозвинуті, гуміфікація проходить швидко.
3. Ґрунти потужні чорноземи, гуміфікація проходить швидко.
4. У рослинному покриві переважають багаторічні трави.
5. Тут представлено 50 відсотків світового генофонду.
Які із запропонованих відповідей відповідають характеристиці екосистем пустель?
1. Рельєф рівний.
2. Ґрунти слаборозвинуті, гуміфікація проходить швидко.
3. Ґрунти малопотужні.
4. Рослинний покрив сильно зріджений.
5. Тут помітні значні добові коливання температури повітря.
На які типи ділять екосистеми боліт?
1. Низинні болота.
2. Верхові болота.
3. Перехідні болота.
4. Прибережні болота.
5. Середні болота.
Які із запропонованих відповідей відповідають характеристиці екосистем боліт?
1. Екосистеми боліт азональні.
2. Виникають у місцях сильного перезволоження.
3. Детритний харчовий ланцюг подовжується.
4. Детритний харчовий ланцюг сильно вкорочується.
5. Утворення гумусу неможливе.
Чим відрізняються водні екосистеми між собою?
1. Солоністю води.
2. Глибиною.
3. Наявністю або відсутністю течії.
4. Складом флори.
5. Складом фауни.
Які із запропонованих варіантів відображають характеристики екосистем Світового океану?
1. Глобальність.
2. Безперервність.
3. Постійна циркуляція.
4. Сильна буферність.
5. Солоність.
7.1. Поняття про біосферу
7.2. Структура біосфери. Жива речовина. Розподіл життя у біосфері
7.3. Жива речовина. Геохімічна робота живої речовини
7.4. Енергетичний баланс біосфери. Зміни енергетичного балансу біосфери, пов'язані з діяльністю людини
7.5. Біогеохімічні цикли. Кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері. Антропогенний вплив на природні цикли основних біогенних елементів
7.6. Стабільність біосфери. Ноосфера, управління біосферою
Питання для самоперевірки
ПРАКТИКУМ З ОСНОВ ЕКОЛОГІЇ
Вчення про фактори навколишнього середовища