Фактор віддалекості події: явище, віддалене за часом і в просторі, здається малоістотним, а попередження про нього малозначним. Наслідком дії фактора віддаленості події служить нехтування досвідом минулих прорахунків і помилок, оскільки за них не настає відповідальність в даний час.
Регулярні помилки моделювання: - типологічно значимим факторам придається зайва вага, що при складанні програм і моделей веде до перекручування результатів убік обгрунтування первинної гіпотези, прийнятої програмістом.
Фактор неповноти інформації (невизначеності): інформація для проведення господарської акції в природі завжди недостатня для апріорних суджень про всі можливі результати та наслідки здійснюваного заходу. Пов'язано це з винятковою складністю природних систем. Для ослаблення дії цього фактора необхідне детальне і різнобічне пророблення прогнозів за методом географічних аналогій, на натурних моделях, за допомогою логічного і математичного моделювання, на історичних аналогах і ін.
Фактор оманного благополуччя: успіх заходу природокористування стає очевидним лише після того, як сформується ланцюг відповідних природних реакцій у відповідь на даний захід і на їх регіонально-глобальну сукупність. У зв'язку з цим завжди потрібна глибока прогнозна (логічна і модельна) проробка, в першу чергу природно-господарських зв'язків.
Показники ефективності (економічні складові) в екологічній експертизі
Аналіз розміру капіталовкладень і швидкості їхньої амортизації з урахуванням існуючих нормативів. Економічність об'єкта варто розглядати в максимально широкому спектрі альтернатив з урахуванням їх динаміки в часі. Обов'язковий розрахунок витрат на демонтаж і весь ресурсний цикл підприємства.
Також важливі зміни цін у часі. Слід пам'ятати, що за тривалий період природні ресурси в цілому стають економічно і соціально дорожчими. Дорожчають природні ресурси і відповідно до їхнього розташування та віддаленості від об'єкта споживання. Всі економічні розрахунки необхідно здійснювати, виходячи з концепції інтегрального ресурсу - природного, трудового і матеріального.
Експлуатаційні витрати з урахуванням усього циклу виробництва від моменту одержання сировини до включення відходів у природний кругообіг речовини і енергії. Обов'язковим є врахування не тільки ціни сировини, але й оцінки використовуваних природних ресурсів, традиційно віднесених до природних умов (клімат, вода, повітря і ін.). Відсутність реальної ціни на ці умови може виявитися тимчасовою. Прогноз експлуатаційних витрат необхідний на ввесь передбачуваний термін функціонування об'єкта.
Екологічна ціна - це еколого-економічні витрати поточного і перспективного часу, екологічна рента, екологічні збитки від використання ресурсів з урахуванням супутніх утрат. У випадку руйнуючого впливу на невідновний і принципово незамінний ресурс екологічна ціна наближається. до бескінченності. Вкрай складно оцінити втрати невідновних і незамінних ресурсів. Часто вони не мають еквівалентних соціальних і економічних оцінок. Але хоча такі чіткі оцінки і відсутні, вони безупинно потенційно зростають. Різко зростає, наприклад, "ціна" певного виду зі зменшенням його чисельності. Оцінка деструкції екосистем може виходити з ринкової ціни опустиненої території чи з падіння її господарської потенційної продуктивності. Усі рекреаційні ресурси, крім незамінних, можна оцінювати за витратами на їхню компенсацію.
Здоров'я і життя людини важко оцінити в економічних категоріях, але, іноді необхідно. Виходячи з міжнародної практики, умовно втрата працездатності однією людиною в економічному вираженні потроюється (вважається, що двоє повинні його утримувати). Крім того, враховуються соціальні витрати (негативний приклад, стрес і ін.).
Розрахунки еколого-економічних витрат вимагають врахування просторової ієрархії наступних впливів.
1. Вплив на територію, безпосередньо зайняту господарським об'єктом (її повне чи часткове вилучення на певний час або навічно).
2. Вплив на територію непрямої дії даного об'єкта. Для хімічних і гірни-човидобувних виробництв - на воду, повітря, ґрунт, біоту в зоні впливу. Трансформація забруднювачів в атмосфері іноді відбувається на сотні кілометрів. Ті ж забруднення і зміни гідрогеологічного режиму охоплюють десятки, а іноді і сотні кілометрів. Наприклад, конус депресії підземних вод створюється в районах гірничовидобувних робіт. Накачування забруднених вод в відпрацьовані шахти дає ареал забруднення в радіусі кількох десятків кілометрів. Для ГЕС спостерігається вплив на території, розміщені вище і нижче водоймища і греблі, включаючи процеси евтрофікації, кавітаційного впливу на воду і ін. Для АЕС і ТЕС - теплове і радіаційне забруднення атмосфери і гідросфери. 3. Вплив на біосферу Землі в цілому (клімат, озоновий екран, електромагнітні властивості Землі, біоту і ін.).
Соціальна ціна - це соціальні витрати в процесі реалізації об'єкта. Вони найчастіше виникають в результаті зміни середовища життя людей (відселення, переселення, нового способу життя і ін.) і приводять до змін у демографічних процесах, соціальних перевантажень. (стреси, антигромадська поведінка, алкоголізм, наркоманія і ін.). Однією з важливих задач експертизи є розрахунок балансу соціальних плюсів і мінусів не тільки в рамках пропонованого проекту, але й виходячи з реальної ситуації регіону.
Соціальна ціна має дві найважливіші складові:
1) соціально складова - витрати на перспективний розвиток з урахуванням проектованого об'єкта чи господарського починання.
2) психологічні компенсації - витрати на соціально-психологічний опір населення, пов'язаний зі зміною соціального стереотипу сприйняття середовища проживання.
Аварійна ціна (ціна ризику) - це додаткові витрати, що можуть виникнути в результаті імовірної аварії, потенційно можливої в ході функціонування об'єкта без утручання катастрофічних природних факторів (землетрусів, цунамі і ін.). Суми, необхідні на ліквідацію аварій, повинні враховуватися в загальній економічній оцінці проекту. Аварійна ціна - розрахункова величина, похідна від математичної імовірності аварії й очікуваного від неї збитку. При визначенні аварійної ціни варто враховувати технологічну культуру країни і регіону. У місцях з низькою технологічною культурою аварійна ціна різко зростає.
Аварійна ціна включає ціну стресів і недовіри до технічних об'єктів (наприклад, радіофобії і хіміофобії), що викликає, наприклад, приріст стре-согенної захворюваності від близькості екологічно неповноцінного об'єкту та зниження продуктивності праці від техногенних стресів.
Природно-ресурсна ефективність - це відповідність одержуваного ефекту ресурсним витратам. Вона перекликається з екологічною ціною, але не завжди може бути виражена в економічних показниках. Ресурсні витрати завжди складаються з двох категорій:
а) ті, що залучаються безпосередньо до реалізації проекту чи господарського починання;
б) ті, що опосередковано використовуються у процесі будівництва і функціонування об'єкта.
Енергетична ефективність в екологічній експертизі є відношення затрачуваної й одержуваної енергії в повному циклі виробництва від будівництва до демонтажу об'єкта. Проблема енергетичної ефективності найбільш актуальна для енергетичних об'єктів. Перевага повинна бути за найменш енергоємними і найбільше енергетично ефективними альтернативами.
Територіальна ефективність - це розмір вилученої площі суші й акваторії для одержання одиниці продукту (у всьому виробничому циклі). Слід зазначити, що показник територіальної ефективності досить важко, а іноді і неможливо визначити через недостатність вихідних даних. Наприклад, сумарна площа уранових родовищ, підприємств збагачення урану, самих АЕС і їхніх ставків, підприємств з переробки атомного палива і місць поховання радіоактивних відходів разом із зонами відчуження поки точно не відома.
Загальна ресурсна ефективність - це обсяг використовуваних природних ресурсів з урахуванням взаємозв'язку екологічних компонентів для одержання одиниці продукту. Співвідношення матеріальних, трудових і природних ресурсів, що складають інтегральний ресурс, повинне бути оптимальним відносно життя і здоров'я людини, а не зовнішніх політичних чи економічних установок.
Соціально-екологічна ефективність - це ступінь "екологічної економії". Антропосистема, як і будь-яка інша система, розвивається за рахунок оточуючого навколишнього природного середовища й обмежена швидкістю використання цього середовища. Антропогенні впливи можуть поступово поліпшувати якість життя людей, але можуть і погіршувати цей показник, підриваючи соціальні й екологічні (а тому й економічні) основи їхнього існування, неухильно перетворювати місцевість у антропогенний пустир.
Соціальна сумісність об'єкта екпертизи (естетична, культурна, релігійна і ін.) - це ступінь його відповідності соціально-психологічним механізмам в житті населення регіону, його відповідності етнічному стереотипу, національним ціннісним установкам. Проблеми соціальної сумісності вирішуються, як правило, за допомогою матеріальних компенсацій, навчання місцевого населення необхідним професіям а також залучення кадрів ззовні регіону, що може дати спалах націоналізму.
Екологічна сумісність - це ступінь впливу на природні об'єкти і системи, неадаптовані до проекту. Наприклад, світлове забруднення порушує добові ритми тварин, поступове нагромадження радіоактивних речовин руйнує генофонд і ін.
Обидві форми сумісності - соціальну й екологічну - можна виразити в економічних показниках. У першому випадку - це витрати на навчання і соціальну переорієнтацію місцевого населення, витрати на залучення населення з інших регіонів, пов'язані з розселенням, оплатою і ін. У другому випадку доцільно розрахувати прямі і непрямі перманентні збитки, що, як правило, поступово зростають з ходом часу і залученням у процес нових природних факторів. Загальна сума витрат може виявитися дуже значною і зробити об'єкт економічно нерентабельним. Ще вищою є небезпека його моральної (соціально-психологічної) і соціальної нерентабельності.
Висновки екологічної експертизи
6.3. Правовий статус експерта екологічної експертизи
Права експерта
Обов'язки експерта
Відповідальність експерта
Гарантії реалізації та захисту прав
Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертизи
6.4. Розвиток та вдосконалення екологічної експертизи, міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи
Розділ 7. Екологічний аудит