Основи екології - Олійник Я.Б. - 5.7.2. Тваринні ресурси

Нині налічується близько 2 млн видів тварин (рослин - у 5 разів менше). Найбільш чисельною групою є безхребетні. Наприклад, на 1 га ґрунту лісу середніх широт живе до 2,5 млн особин дощових черв'яків, до 6 млн комах, 1 млн молюсків. На кожну людину планети припадає одних лише комах та мух не менше 200 млн, а у тайзі є райони, де на кожному гектарі живе до 5 кг комарів. Біомаса тварин становить лише 2 % усього живого на нашій планеті, але через високий рівень енергетичних процесів, величезну різноманітність та високу рухливість роль фауни в біосфері дуже велика. Тобто тварини необхідні для нормального функціонування біосфери, вони мають універсальну цінність завдяки тому, що виконують такі функції:

- середовище твірну функцію, що полягає у підтримці цілісності природного середовища через кругообіги речовини й енергії. Саме за участю тварин формуються хімічний склад ґрунтових вод, багато осадових гірських порід (вапняки, крейда, кремній, фосфорити тощо), самі ґрунти, а також розподіляються плоди і насіння, здійснюється самоочищення навколишнього середовища;

- ресурсну функцію: як особливі виділяють генетичні ресурси - об'єм спадкової інформації, що міститься у живих організмах. Люди використовують генетичні ресурси у селекції та генній інженерії. Слід пам'ятати, що біологічні ресурси е відновними кількісно, а не якісно, тобто утрачені види не відновлюються;

- естетичну функцію;

- наукову функцію.

Найважливішу роль у біосфері відіграє найчисленніший і найрізноманітніший клас тварин - комахи. Вони виконують функції запилення, є поживою для птахів, звірів, амфібій, рептилій, беруть участь у формуванні ґрунту, розкладанні тваринних решток, впливають на склад повітря, вод і ґрунтів. Безхребетні становлять 95-99 % біомаси тварин на Землі, тому їх значення у кругообігах речовин і трансформації енергії величезне.

Людина впливає на тварин як безпосередньо шляхом знищення, так і опосередковано в результаті зміни умов їхнього існування (розорювання великих територій суші, осушення боліт, спорудження гребель і каналів тощо). До цих факторів додається також забруднення довкілля - ґрунтів, рослинності, водойм, повітря. Руйнування людиною місць мешкання тварин (біотопів) уже призвело до загрози зникнення близько 600 видів птахів і 120 видів ссавців, багатьох видів риб, земноводних, молюсків, комах. Окрім повного вимирання, широко розповсюдженим явищем стало часткове вимирання, тобто різке зниження чисельності виду або його зникнення в окремих країнах та регіонах.

Вплив на біоту взагалі здійснюється внаслідок антропогенних процесів, які впливають прямо чи опосередковано на біологічні об'єкти (рослинний світ і царство тварин) аж до їхнього знищення або призводять до погіршення їх репродуктивних чи інших функцій. Процеси прямого впливу (усвідомлені чи непередбачені) спричинюють ушкодження або загибель біологічних об'єктів. Усвідомлені дії пов'язані з полюванням, збиранням, рибальством, промисловою заготівлею рослин, вирубуванням лісів, знищенням рослин і тварин внаслідок промислового та цивільного будівництва.

За первинними процесами прямого впливу на біоту, як правило, йдуть вторинні процеси деградації екосистем. Наприклад, вирубування лісів призводить до заміни біоценозів і появи пустель. Вилучення біологічних видів при досягненні критичного мінімуму популяції веде до її деградації та вимирання. Форми непрямого впливу на біоту пов'язані з порушенням рівноваги природних екосистем. Основні причини цих явищ зводяться до дій тих людей, які внаслідок своєї неосвіченості, технічної неспроможності, моральної недосконалості тощо не можуть або не хочуть передбачати та запобігати вторинним наслідкам впливу на біоту. Найхарактернішими діями є:

o Блокування технічними спорудами (трубопроводами, дамбами, насипами, транспортними магістралями) або іншими об'єктами (кар'єрами, відвалами, каналами) шляхів міграції тварин. Наприклад, трубопроводи в тундрі перетинають звичні шляхи міграції оленів.

o Ускладнення або унеможливлення пересування тварин. Подібні дії часто заважають реалізації репродуктивних функцій тварин. Наприклад, каскади водосховищ перешкоджають нересту риби.

o Порушення умов зростання рослин і проживання тварин. Причинами таких порушень можуть бути різноманітні види забруднень, кислотні опади, так звані "фактори занепокоєння" (шуми, вибухи, вібрація), особливо у період розмноження,

o Гіпертрофія кількості популяцій. Деякі біологічні види, на думку людини, є "більш корисними", ніж інші види. Звісно, ця думка призводить до дій, що погіршують умови життя "інших" видів.

o Порушення екологічної рівноваги. До цього призводять, як правило, вилучення людиною частини популяцій або привнесення (інтродукція) чужорідних для цієї екосистеми видів.

На думку фахівців, найбільш потужна тенденція, яка незворотно вплине на майбутнє, - прискорене знищення рослинних і тваринних видів. Про це свідчать такі дані: частка видів птахів, ссавців та риб, уразливих сьогодні або таких, що перебувають під безпосередньою загрозою вимирання, вже вимірюється двозначними числами: 11 % з 8615 існуючих у світі видів птахів, 25 % з 4355 видів ссавців і приблизно 34 % від усіх видів риб1. Головною причиною втрат видів є руйнація середовища їхнього мешкання, але не тільки. Навіть незначні зміни цього самого середовища внаслідок глобального потепління або забруднення також можуть призвести до вимирання значної кількості як рослинних, так і тваринних видів. У результаті тоді, коли чисельність людства постійно збільшується, кількість видів, з якими люди поділяють планету, навпаки, зменшується. У міру того, як зникають види, продовжують деградувати місцеві екосистеми. Отже, досить скоро людство може постати перед фактом загальної загибелі екосистем біосфери.