Відходами називають будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем свого утворення. Є такі основні види відходів:
- залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, утворені під час виробництва, які цілком або частково втратили вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);
- розкривні і супутні гірничі породи, які видобуваються у процесі розроблення родовищ корисних копалин;
- залишкові продукти сільськогосподарського виробництва;
- бракована і некондиційна продукція або продукція, забруднена небезпечними речовинами і тому непридатна до використання;
- неідентифікована продукція, застосування або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки (мінеральні добрива, отрутохімікати та ін.);
- зіпсовані (пошкоджені), фізично або морально зношені вироби, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);
- залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи);
- осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб;
- залишки від фармацевтичної промисловості, аптечної справи, медичного та ветеринарного обслуговування;
- матеріальні об'єкти, радіоактивне забруднення яких перевищує встановлені нормативи (радіоактивні відходи).
Особливу групу становлять так звані небезпечні відходи, які створюють або можуть створити значну небезпеку для природного середовища та здоров'я людини і тому потребують спеціальних методів поводження з ними.
Якщо немає роздільного збирання відходів, на полігони під виглядом малонебезпечних відходів разом з харчовими відходами, папером, склом і металом вивозять ліки з простроченим терміном придатності, розбиті термометри і люмінесцентні лампи, тару із залишками отрутохімікатів, лаків і фарб, автопокришки та ін. Внаслідок цього в атмосферу постійно потрапляють фільтрати з тіла звалищ, а також газоподібні продукти розпаду твердих побутових відходів (ТПВ): метан, аміак тощо (одна розбита люмінесцентна лампа середньої довжини викидає у повітря близько 50 м3 отруйної ртутної пари).
При спалюванні 1 т ТПВ на сміттєспалювальному заводі утворюється від 4 до 8 тис м3 газів, які містять оксиди азоту й сірки, важкі метали, сполуки групи діоксинів. Діоксини (стійкі органічні забруднювачі) є найбільш токсичними хімічними сполуками, стійкими до розкладання, які переносяться на великі відстані з повітрям та водою і потім акумулюються в тканинах живих істот. А у стічних водах цих заводів, окрім важких металів, містяться сульфати, нітрати, нітрити, нафтопродукти тощо.
Органічна речовина, що міститься у ТПВ, є сприятливим середовищем для розвитку патогенної мікрофлори, яєць гельмінтів (аскариди, анкілостоміди, гострика), а також виплоду мух та гризунів. У відходах може бути присутня паличка черевного тифу, паратифу, туберкульозу та сибірської виразки. Також міститься велика група сапрофітної флори, представлена мезофілами і термофілами, що беруть участь у розкладі органічної речовини відходів.
Звалища - це не лише епідеміологічна небезпека, вони також неминуче стають потужними джерелами біологічного забруднення. Відбувається це тому, що анаеробний розклад органічних відходів супроводжується утворенням вибухонебезпечного біогазу, який містить метан, азот, діоксид вуглецю, водень та сірководень. Таким чином, очевидно, що міське звалище ТПВ, окрім відчуження значних земельних площ, є джерелом забруднення навколишнього середовища дуже токсичними елементами, які не можуть бути включеними до природних кругообігів речовин. Рухаючись трофічними ланцюгами, ці елементи потрапляють до організму людини, завдаючи їй незворотних змін. Так, цинк, кадмій, свинець та ртуть впливають на проникність клітинних мембран, змінюють структуру білків, утворюють комплекси з фосфоліпідами. Кадмій (Сd) викликає хвороби нирок, остеомаляцію, анемію, здійснює мутагенну та канцерогенну дію, мідь (Сu) - пневмонію та гепатити. У результаті дії свинцю (Рb) відбувається ушкодження центральної нервової системи, печінки, нирок, мозку, статевих органів, а ртуть (Н^) спричинює появу інтоксикації, паралічу та психічної неповноцінності немовлят.
7.2. Основні екологозалежні захворювання людини
7.3. Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини
7.3.1. Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини
Космічні, геліо- та геофізичні фактори
Кліматичні і метеорологічні фактори
Хімічні фактори
7.3.2. Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини
7.3.3. Вплив антропогенних факторів на людину
ПІСЛЯМОВА