Промислова екологія - Апостолюк C.O. - 8.8. Екологічна експертиза промислових об'єктів

8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи

Згідно з вимогами державних стандартів з охорони навколишнього природного середовища екологічній експертизі підлягають усі промислові підприємства, технологічні процеси та обладнання, транспорті засоби, машини, механізми, пристрої, проекти стандартів, технічних систем і продукції.

Екологічною експертизою вважають оцінювання впливу об'єкта на природне середовище. Основною метою екологічної експертизи є попередження можливого шкідливого впливу наслідків господарської діяльності людини на стан природного середовища і здоров'я людей.

Екологічну експертизу проводять на етапі проектування підприємства або об'єкта, коли допущені помилки можуть бути завчасно усунені. Екологічній експертизі підлягають не тільки проекти будівництва нових підприємств або об'єктів, але й проекти реконструкції як усього підприємства, так і його окремих виробничих дільниць.

Розрізняють державну та відомчу експертизи. Державну екологічну експертизу здійснює Мінприроди України. Державна екологічна експертиза полягає у вивченні документації, проектів нових підприємств та об'єктів експертними підрозділами міністерства на республіканському й регіональному рівнях.

Відомчу (галузеву) екологічну експертизу здійснюють спеціальні структурні підрозділи з охорони природи та санітарно-епідеміологічні установи міністерств і відомств. Відомча екологічна експертиза завжди передує державній екологічній експертизі.

Основне завдання екологічної експертизи полягає в оцінюванні ґрунтовності (ступеня екологічної досконалості об'єкта) та достатності заходів щодо забезпечення необхідного рівня екологічності (екологічної чистоти об'єкта), в тому числі:

- відповідності проектних рішень вимогам чинного природоохоронного законодавства при розробленні нового підприємства, об'єкта, продукції;

— ґрунтовності і достатності відображення технічних показників, які характеризують рівень впливу на природне середовище нового підприємства, об'єкта, продукції в документації, що розглядає їх відповідність нормативам природоохоронного законодавства;

— ґрунтовності та ефективності заходів щодо попередження можливих аварійних ситуацій, пов'язаних з виробництвом і використанням нової продукції;

— ґрунтовності, вірогідності та наукової обґрунтованості оцінки впливу на природне середовище;

— вибору засобів і методів контролю впливу підприємства, об'єкта, продукції на стан природного середовища і використання природних ресурсів;

— способів і засобів утилізації або ліквідації об'єкта чи продукції після відпрацювання ресурсу.

Екологічна експертиза проводиться за такою послідовністю [1]:

— визначення номенклатури продукції, що розробляється;

— встановлення переліку прогнозованих впливів на природне середовище;

— визначення рівнів впливів на природне середовище та їх відповідності граничнодопустимим параметрам;

— встановлення взаємозв'язку між впливами на природне середовище і технічними та технологічними параметрами об'єктів продукції.

Розглядається комплекс нормативно-технічних документів, які встановлюють технічні вимоги до об'єкта продукції, а також вимоги охорони навколишнього природного середовища, вносять до них відповідні вимоги.

Рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймають експертні підрозділи органів державного управління в галузі природокористування та охорони навколишнього середовища в таких випадках:

— при розробленні принципово нових підприємств, об'єктів, продукції, які не мають аналогів в Україні та за кордоном;

— при розробленні нових типів особливо небезпечних об'єктів і продукції;

— лід час планового й вибіркового контролю за дотриманням норм і правил при розробленні нових об'єктів, продукції галузі;

- при виникненні суперечок між розробником нових об'єктів, продукції та замовником у питаннях екологічної безпеки;

— при постачанні в країну та експорті відповідних видів нової продукції.

Порядок проведення експертизи визначають Мінприроди та окремі міністерства.

Гранично допустимі та тимчасово погоджені викиди шкідливих речовин визначають на підставі розрахунку розсіювання домішок в атмосфері. У випадку нагрітих викидів з одиночного джерела з круглим перерізом отвору при значеннях фонових концентрацій забруднень Сф, менших від ГДК, гранично допустимі викиди визначають за формулою (8.9).

Якщо у повітрі населених пунктів, де розташовані промислові підприємства, фонова концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК, а значення ГДВ з об'єктивних причин не можуть бути досягнуті, вводиться поетапне зниження викидів шкідливих речовин до ГДК. На кожному етапі до забезпечення ГДВ встановлюють тимчасово узгоджені викиди на рівні викидів підприємств, аналогічних за потужністю та технологічним процесом.

Гранично допустимі стоки (ГДС) визначають для всіх категорій водокористування за формулою:

де тст — максимальна годинна витрата стічних вод, м3/год; Сет — концентрація забруднювальних речовин у стічних водах, г/м8.

Згідно із Санітарними нормами охорони поверхневих вод від забруднень, норма С для скидання стічних вод у межах міста чи населеного пункту встановлюється на рівні відповідних ГДК.

Якщо фактичне скидання шкідливих речовин із стічними водами менше за розрахункове ГДС, то за ГДС беруть фактичне скидання.

Якщо природний фоновий вміст забруднювальних речовин у водному об'єкті чи за будь-якими показниками не забезпечує нормативної якості води у контрольному пункті, то ГДС за цими показниками встановлюють з урахуванням умов збереження природної якості води в контрольному місці. Для підприємств та обладнання, що генерують значний шум і вібрацію, при екологічній експертизі визначають гранично допустимі рівні, для джерел електромагнітних випромінювань — їхню потужність.

Допустимі рівні таких параметрів визначаються з рівнянь, які пов'язують потужність джерела шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань, їхні відстані до житлової забудови, форму поверхні випромінювання тощо. При цьому можна використовувати рівняння для розрахунку шумових забруднень та електромагнітних полів, наведених у розділі 7 посібника.

Основні види впливу шкідливих факторів на навколишнє природне середовище враховують в екологічних паспортах підприємств.