Податковим кодексом України [39, ст. 102] та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [22, ст. 15] закріплено терміни виконання податкового обов'язку, критерії строків давності. На підставі цієї статті податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а у разі, якщо таку податкову декларацію було подано пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначив суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а суперечка щодо такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі щодо стягнення такого податку може бути почате без дотримання строку давності, якщо:
а) податкова декларація за період, коли виникло податкове зобов'язання, не була подана;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання. Слід врахувати, що ця умова не виконується (тобто не можна говорити, що судом встановлене вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків), коли кримінальна справа припиняється на так званих нереабілітуючих підставах: наприклад, внаслідок закінчення строку давності залучення особи до кримінальної відповідальності.
Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податків перебуває за межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює або перевищує 183 дні.
Якщо податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів, обов'язкових платежів або на їхнє відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
За рішенням податкових органів (керівника (його заступника) контролюючого органу), строки подання податкової декларації, а також заяв про повернення надміру сплачених податків можуть бути подовжені у випадках, коли платник податків (фізична особа; посадова особа юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність):
перебував за межами України;
перебував у плаванні на морських суднах за межами України у складі команди таких суден;
перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
був визнаний за рішенням суду безвісти відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.
Штрафні санкції, визначені Податковим кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації [39, ст. 102 п. 7].
Список використаної літератури