7.1. Суть і значення бюджетного контролю у фінансовій системі України
Реформування економічних відносин у напрямку ринкових перетворень в Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства, зокрема, державний контроль, і найважливішу ланку та невід'ємний Його складник - фінансовий контроль.
Організаційні форми фінансового контролю мають відповідати вимогам частини 2 статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України".
Призначення фінансового контролю полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи.
За своєю суттю фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійснює держава з метою успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.
У всіх державах для незалежності фінансового контролю застосовують ті чи інші заходи стосовно порядку призначення на посади відповідальних осіб, їх зміни, матеріального забезпечення тощо. Незалежний фінансовий контроль буде ефективним тільки в тому випадку, якщо його діяльність перебуватиме у взаємозв'язку з діяльністю законодавчих установ. У цьому полягає один з найважливіших принципів організації фінансового контролю.
Суть фінансового контролю може бути визначена як система заходів держави для забезпечення ефективного використання державних фінансових ресурсів в інтересах суспільства, які охоплюють усі операції, пов'язані з рухом державних коштів, і здійснюються у відповідних формах за допомогою спеціальних методів. Для контролю функції управління державними фінансами необхідна розробка його методологічних та організаційних основ і закріплення їх у законодавстві країни.
Фінансовий контроль як спеціалізований вид управлінської діяльності та особлива галузь економічних знань володіє арсеналом методичних прийомів, які базуються на досягненнях суміжних наук (аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, статистики тощо). Системність досягається комбінованим використанням різних способів контролю: логічного і математичного, документального і фактичного. їх застосування дає змогу всебічно аналізувати і синтезувати фактичний матеріал, з'ясовувати послідовність дій суб'єкта контролю в складних господарських ситуаціях або в умовах невизначеності, встановлювати достовірність залучених джерел інформації.
Фінансовий контроль є і повинен бути важливою функцією державного управління економікою та її регулювання. Фінансова діяльність кожної держави спрямована на вирішення таких завдань:
1. Усі приписи держави щодо організації і здійснення фінансової діяльності мають бути точно виконані (забезпечення законності).
2. Кошти держави, а також кошти суспільних організацій повинні використовуватись економно, раціонально та ефективно (збереження коштів).
3. Держава намагається зберегти свої кошти від розкрадань (збереження коштів).
Управління державними коштами завжди було дискусійним. Воно може мати домінуюче значення у критичні моменти розвитку держави або обмежений характер у період відносної стабільності та процвітання. Управління державними коштами традиційно розглядається як система контролю. У свою чергу, контроль виконує дві функції:
- перевірка, порівняння даних і, при необхідності, їх додаткова документальна перевірка;
- ієрархічне підпорядкування, відповідно до якого один орган на вищому рівні домінує над іншим з конкретною метою - регулювати діяльність органу, що перебуває на нижчому рівні відповідальності.
Контроль, що здійснюється таким чином, не є і не може бути статичним - його форми і методи змінюються залежно від рівня розвитку суспільства [7].
7.3. Основні засади діяльності суб'єктів фінансового контролю
7.4. Державний фінансовий контроль в Україні
7.5. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення
Список використаної та рекомендованої літератури
Словник основних термінів до курсу "Бюджетний Менеджмент"