Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А.Я. - 3.3.5. Інтеграція клієнтів у банківський документообіг

Четвертою, не менш важливою вимогою до інформаційних систем є вимога забезпечення автоматизації міжфілійних розрахунків, тобто систем управління філіями. Кожний багатофілійний банк або велика компанія стикається з необхідністю автоматизувати й оптимізувати міжфілійні розрахунки. Спочатку цей напрям автоматизації був зорієнтований на сферу платежів. Однак платежі - тільки частина інформації, якою повинні обмінюватися філії як між собою, так і з головним офісом. Це вимагає поширення автоматизації міжфілійних розрахунків і на міжфілійний документообіг, а це передбачає обмін не тільки платіжними документами, а й, наприклад, заявками на конвертацію, видавання кредиту тощо. Філія також може відправляти в головний офіс первинні дані і агреговані показники для отримання зведеної звітності, а з головного офісу отримувати значення лімітів на проведення тих чи інших операцій, візи на видавання кредитів тощо.

Таким чином, розширюючи межі задачі, пов'язаної з побудовою системи документообігу, можна сформулювати четверту вимогу: інформаційна система повинна забезпечувати документообіг, що охоплює всі підрозділи корпорації - її відділення, філії, віддалені офіси і представництва.

3.3.5. Інтеграція клієнтів у банківський документообіг

Ще одна вимога - включення клієнтів у банківський документообіг. Спочатку системи типу Клієнт - Банк були зорієнтовані на передачу платіжних доручень у кредитну установу і відправлення витягів із рахунку з банку в офіс клієнта. Але з розвитком цієї технології стрімко розширювалась і номенклатура повідомлень - заявки на конвертацію валюти, на зняття готівки, інформаційні листи тощо. У результаті система обміну фінансовими повідомленнями трансформувалась у комплексну систему взаємодії клієнта і банку (аналогічно зі змінами в самому банку - від автоматизації бухобліку до автоматизації документообігу).

Крім того, саме поняття офіс клієнта стає дедалі віртуальнішим. Більшість клієнтів активно пересуваються не тільки по країні, а й по всьому світу, і офісом у них іноді виступає переносний комп'ютер. Окрім того, комп'ютер може бути і не власним (припустімо, комп'ютер, установлений в Інтернет-кафе), а всі взаємодії здійснюються через глобальну мережу. Можна сказати, що в цьому разі "офіс" - це людина, яка може тим чи іншим способом ідентифікувати себе при входженні в інформаційну систему банку. Із позиції банку цю тенденцію можна охарактеризувати як наближення до клієнта. Стирається межа між постачальником послуг і споживачем. Отже, банк входить у дім клієнта, відвідує його офіс, потрапляє на його робочий стіл. І навпаки, клієнт із будь-якої точки світу отримує багато послуг, доступних раніше тільки в офісі фінансової установи.

Таким чином отримуємо п'яту вимогу: інформаційна система повинна забезпечити інтеграцію в єдиний інформаційний простір (єдиний документообіг із розподіленою обробкою даних) не тільки всіх підрозділів банку, а й усіх клієнтів за повним переліком наданих послуг.

Отже, магістральна тенденція розвитку програмних засобів автоматизації фінансових операцій полягає в універсалізації цих засобів. Розробка інформаційних систем не повинна орієнтуватися на вузькоспеціалізоваїгу сферу діяльності. Програмне забезпечення майбутнього буде являти собою не банківські або бухгалтерські програми, а корпоративні офісні системи. А якщо до цього додати певну тенденцію до децентралізації збереження даних і бізнес-серверів, точніше сказати, що системи майбутнього - це корпоративні мережі. І побудовані вони будуть, по-перше, як системи автоматизації документообігу; по-друге, як системи, реалізовані в трирівневій архітектурі клієнтісервер, що знищує кордони між локальною і глобальною мережами; і по-третє, як системи, що забезпечують документообіг у глобальному інформаційному просторі з можливістю офлайнової роботи різних ланок цього документообігу.