Державне регулювання економіки - Гриньова В.М. - 3.3. Аналіз основних економічних та соціальних показників

Рівень соціально-економічних показників характеризує ефективність державного управління та регулювання економіки. Як відомо, економічний розвиток є основою для соціального та демографічного розвитку, тому необхідно, насамперед охарактеризувати динаміку основних економічних, показників, які подані у табл. 3.2. Валова додана вартість (ВДВ) - це узагальнюючий показник, який характеризує рівень економічного розвитку країни та розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням. Вона містить первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах, для секторів і видів економічної діяльності - випуском в основних цінах і валовою доданою вартістю. Випуск - це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць - резидентів у звітному періоді. Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб. Валовий внутрішній продукт (ВВП) на стадії виробництва визначається як різниця між випуском у ринкових цінах та проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти. Починаючи з 2001 р. розрахунки ВДВ здійснюються за видами економічної діяльності.

За результатами аналізу статистичних даних, які подані у табл. 3.2, можна стверджувати, що за період з 2000 до 2005 р. ВВП, розрахований у реальних цінах на одну особу, у середньому збільшився на 24,8 %:

Вартість основних засобів, розрахована у реальних цінах на одну особу, у середньому за період зросла на 12,7 %:

Таблиця 3.2. Основні соціально-економічні показники

Доходи населення, розраховані у реальних цінах на одну особу, також зросли за період з 2000 до 2005 р. у середньому на 28,6 %:

Обсяг реалізованої продукції промисловості, розрахований у реальних цінах на одну особу, за досліджуваний період, у середньому збільшився на 24,7 %:

Інвестиції в основний капітал збільшилися у середньому на 37,1 % (у реальних цінах на одну особу):

Зовнішньоторговельний оборот збільшився у середньому за період з 2000 до 2005 р. на 23,4 %:

Отже, усі основні економічні показники за період з 2000 до 2005 р. мали позитивну динаміку, але результатом розвитку економічних показників є удосконалення соціальних показників, найважливішим з яких є реальна заробітна плата. Так, за період, який був досліджений, реальна середньомісячна заробітна плата у середньому зросла на 32,3 %, що, з першого погляду, є позитивним в досягнутому рівні економічного розвитку. Однак демографічний показник - кількість постійного населення за період з 2000 до 2005 р. зменшився у середньому на 0,84 % або на 2 млн осіб. Це негативно впливає на перспективи економічного, соціального та демографічного розвитку України.

Важливою є спроба визначити рівень економічного розвитку України на початку періоду, що досліджується, та наприкінці. Так, за період з 2000 до 2005 р. рівень економічного розвитку України зменшився майже у два рази, або на 40,3 %, незважаючи на позитивну середньорічну динаміку основних економічних показників:

Рівень економічного розвитку у 2000 р.=

Рівень економічного розвитку у 2005 р.=

Отже, наявність економічного зростання в країні не сприяла забезпеченню економічного розвитку, який становить якісне поліпшення основних економічних показників, що має позитивно впливати на соціальну сферу та демографічну ситуацію. При цьому спостерігалося негативне співвідношення зростання реальної середньомісячної заробітної плати та реального ВВП, розрахованого на одну особу. Так, у 2001 р. середньорічні темпи зростання реальної середньомісячної заробітної плати перевищували середньорічні темпи зростання реального ВВП, розрахованого на одну особу, на 16,5 %; у 2002 р. - на 10,1 %; у 2003 р. - на 0,5 %; у 2005 р. - на 12,7 %. Тільки у 2004 р. темп зростання реального ВВП (до попереднього року) перевищував темп приросту реальної середньомісячної заробітної плати на 2,1 %, що є позитивним, тому що не сприяв негативному зростанню рівня інфляції. У середньому за період з 2000 до 2005 р. річні темпи зростання реальної середньомісячної заробітної плати в Україні перевищували річні темпи

приросту реального ВВП на 7,5 %, що сприяло негативному зростанню рівня інфляції, отже, зменшенню купівельної спроможності та рівня життя населення.