Державне регулювання економіки - Гриньова В.М. - Тема 7. Баланси в системі державного регулювання

7.1. Використання балансів у системі державного регулювання. Класифікація балансів

Використання балансів у системі регулювання зумовлене необхідністю підтримки макроекономічної рівноваги. Макроекономічне рівновага передбачає стан, за якого здатність використання органічних ресурсів для виробництва товарів і послуг та їх розподілу між членами суспільства збалансовані. Макроекономічна збалансованість - це визначена рівновага між обсягами виробництва та споживанням; наявними ресурсами та їх використанням; пропозицією та попитом на ринку; чинниками виробництва та його результатами; матеріально-речовинними та фінансовими потоками.

Застосування сукупності економічних балансів дає змогу підтримувати необхідні макроекономічні пропорції за допомогою застосування балансового методу планування. Баланс (пер. з фр. "вага, рівновага або урівноваження двох сторін у будь-якому явищі, яке постійно змінюється") - це забезпечення кількісної відповідності між ресурсами та потребами, господарськими заходами та очікуваними результатами. Будь-який вид продукції, роботи або послуг, з одного боку, - результат діяльності, а з іншого, - це ресурс для споживання. Балансовий метод планування - це система планів виробництва продукту, ресурсу, галузі, регіону або економіки загалом, обґрунтованих шляхом складання балансів, в яких визначаються потреби та джерела їх задоволення. Виявлені ресурси пов'язуються з розрахунковими потребами, тобто балансуються.

Якщо сукупні потреби перевищують можливі обсяги ресурсів, то під час розробки балансів необхідно ранжувати потреби, тобто виділяти їх за мірою значущості.

У системі державного регулювання економіки існують такі види балансів;

- матеріальні - характеризують речовинні елементи процесу відтворювання;

- трудові - характеризують наявність і використання трудових ресурсів у суспільному виробництві;

- фінансові - характеризують наявні та потрібні фінансові ресурси.

Прикладом матеріального балансу є міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції, який детальніше буде розглянуто далі. Приклад фінансового балансу подано на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Структура зведеного балансу фінансових ресурсів України

Матеріальні баланси є найчисленнішими, оскільки пов'язують виробництво та споживання матеріальних ресурсів. Матеріальні баланси пов'язують суспільні потреби в певних видах продукції з ресурсами на основі раціонального та ефективного їх використання. В умовах ринку матеріальні баланси також мають сприяти найбільш доцільному розподілу продукції між регіонами та товаровиробниками. У свою чергу матеріальні баланси класифікуються за: періодами та стадіями розробки та виконання (баланси на довгострокову перспективу, на середньострокову перспективу та рік); видом балансової моделі, яка використовується (баланси однопродуктові, багато-продуктові (зведені, комплексні, міжпродуктові) і міжгалузеві); одиницями вимірювання (баланси натуральні, вартісні та натурально-вартісні).

На всіх рівнях і стадіях державного регулювання використовують однопродуктові баланси, які мають забезпечувати таку рівновагу:

де - обсяг т-го виду матеріальних ресурсів за л-им джерелом надходження;

Ртк - потреба у т-му виді матеріальних ресурсів у А-му напрямі використання.

Однопродуктові баланси розробляються за певними видами матеріальних ресурсів і мають забезпечувати рівність між обсягами цих ресурсів за джерелами надходження та потребами за напрямами використання.

Зведені баланси становлять сукупність однопродуктових балансів, об'єднаних за певною ознакою (галузева належність, технологічне призначення продукції та ін.). Під час розробки зведених балансів однопродуктові баланси приводять до одного з видів балансованій продукції у відповідній одиниці вимірювання (натуральної, умовній, вартісній).

Комплексні баланси розробляють за групами взаємозамінних матеріальних ресурсів однієї або декількох галузей (паливно-енергетичні ресурси та ін.). У цих балансах враховуються чинники виробництва та застосування взаємозамінних ресурсів: технічна обґрунтованість і економічна ефективність взаємозаміни, регіональні особливості споживання, можливість використання місцевих ресурсів, транспортування, наявність використання виробничих потужностей.

Міжпродуктові баланси служать для пов'язування та збалансування виробництва певних видів продукції, для виготовлення яких необхідні різні види ресурсів. Ці баланси складають за продукцією галузі, декількох галузей і за всім суспільним господарством.

Матеріальні баланси в натуральному вираженні складають за окремими видами продукції в різних натуральних одиницях вимірювання (баланс чавуну - у тоннах, баланс круглого лісу - у куб. м). Ці баланси є також однопродуктові, оскільки в них відображається тільки один вид продукції (табл. 7.1-7.3).

Таблиця 7.1. Баланс попиту та пропозиції природного газу, млн куб. м

Таблиця 7.2. Баланс попиту і пропозицій нафти (включаючи газовий конденсат), тис. т

Таблиця 7.3. Баланс попиту і пропозиції електроенергії, млн Квт на рік

Залежно від видів продукції матеріальні баланси можуть характеризувати універсальні та локальні зв'язки. Якщо продукт споживається багатьма галузями, то баланс цього продукту є універсальним (наприклад, баланси електроенергії або нафти). Якщо ж певний вид продукції має обмежене споживання, то баланс в локальним, (наприклад, баланс залізняку).

Вартісні матеріальні баланси - це баланси в грошовому вираженні, вони мають (порівняно з матеріальними балансами в натуральному вираженні) узагальнений і універсальний характер та є багатопродуктовими. Розробляються ці баланси на рівні всієї галузі або регіону, наприклад баланс обладнання.

Натурально-вартісні матеріальні баланси розробляються за групами однорідної продукції. За одиницю вимірювання беруть умовну одиницю з якимось певним змістом. Наприклад, баланс палива розраховується в одиницях умовного палива (1 кг умовного палива - 7000 Ккал). Ці баланси є універсальними багатопродуктовими, оскільки об'єднують декілька видів продукції, на виробництво якої витрачаються ресурси.