Правову основу організації і регулювання інвестиційної діяльності в Україні закладають Закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про іноземні інвестиції", Господарський кодекс України, а також понад 100 інших нормативно-правових актів, що регламентують економічні відносини суб'єктів НЕС у питаннях інвестиційної діяльності.
Принципи державного регулювання інвестиційного процесу в Україні:
o підвищення ролі і збільшення частки власних (внутрішніх) джерел інвестування національної економіки;
o удосконалення нормативно-правової бази з метою збільшення обсягів залучення інвестицій;
o забезпечення позитивних, інноваційних мікроструктурних зрушень;
o послідовна децентралізація інвестиційного процесу (передача функції забезпечення інвестиціями господарюючим суб'єктам);
o збільшення частки власних коштів суб'єктів господарювання у фінансові інвестиційні проекти;
o виділення бюджетних коштів переважно для реалізації державних пріоритетів, програм, проектів, спрямованих на забезпечення структурних зрушень в економіці у напрямку формування PCE;
o адресність інвестицій (фінансування інвестиційних проектів відповідно до державних цільових програм);
o розміщення централізованих КВ на конкурсній основі;
o надання переваги раніше розпочатому будівництву, технічному переобладнанню та реконструкції діючих підприємств;
o обов'язкова державна експертиза кожної інвестиційної програми і проекту (для визначення їх відповідності цілям і пріоритетам ДЕП та соціально-економічної ефективності);
o перехід від бюджетного фінансування до кредитування інвестиційних проектів;
o розширення джерел фінансування інвестиційних проектів (змішане фінансування);
o запровадження системи страхування інвестицій;
o здійснення відповідними державними організаціями контролю над цільовим використанням централізованих інвестицій тошо.
Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:
o прямого управління інвестиціями;
o регулювання умов інвестиційної діяльності;
o контролю за законністю здійснення інвестиційної діяльності всіма учасниками інвестиційного процесу та інвесторами. Пряме управління інвестиціями з боку держави здійснюється
органами центральної та місцевої влади й управління. На макроекономічному рівні - це Міністерство економіки, Міністерство з питань будівництва, архітектури і ЖКГ, Державна комісія з ЦП та фондового ринку, відділ будівельного комплексу та промисловості будівельних матеріалів у складі Мінекономіки, управління з реалізації інвестиційних програм і державного замовлення, яке функціонує у складі Міністерства з питанні, будівництва, архітектури і ЖКГ, та інші органи центральної виконавчої влади.
Визначають державне регулювання інвестиційної діяльності;
o показники соціально-економічного розвитку країни;
o національні та регіональні програми розвитку національного виробництва;
o державний та місцеві бюджети, передбачені в них обсяги державного фінансування інвестиційної діяльності.
Отже, пряме управління інвестиціями передбачає;
o прогнозування, планування та програмування розвитку національної економіки та окремих її структурних елементів;
o формування бюджету, передбачення у ньому обсягів державного фінансування інвестицій;
o планування централізованих державних коштів;
o розміщення держконтрактів і контроль за їх виконанням;
o визначення умов реалізації інвестиційних проектів та їх експертизу;
o проведення інвестиційної діяльності (інвестування бюджетних, позабюджетних та інших коштів, передбачених для цих цілей). Обсяги державних інвестицій за рахунок коштів ДБ за поданням уряду затверджує ВР України у ДПЕСР України.
За рахунок бюджетних асигнувань здійснюється інвестування не тільки ЦКП, а й розвитку соціальної інфраструктури загальнодержавного значення (передбачає формування переліку таких об'єктів). Фінансування розвитку таких об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у формі прямих бюджетних асигнувань і у формі державного кредиту. Розвиток соціальної інфраструктури у містах і селищах міського типу фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Міністерства і відомства визначають (конкретизують) дані щодо ризиків та обсягів інвестицій за відповідними програмами.
напрямами та об'єктами і забезпечують цільове використання державних коштів через виконання завдань державних замовлень (державних контрактів). Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві є однією з головних форм реалізації державних інвестицій.
Державні, міждержавні та регіональні інвестиційні проекти та програми, що фінансуються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, підлягають обов'язковій державній експертизі.
Важливим елементом регулювання інвестиційної діяльності є експертиза інвестиційних проектів. Інвестиційний проект - це планування, аналіз та освоєння інвестицій (інвестиційна діяльність). Реалізація інвестиційної політики держави передбачає розробку й аналіз інвестиційних проектів. Обов'язковій державній експертизі підлягають державні, міждержавні й регіональні інвестиційні проекти та програми, які реалізуються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів. Інвестиції, які фінансуються з інших джерел, підлягають державній експертизі з питань дотримання екологічних, санітарно-гігієнічних вимог, вимог пожежної безпеки, архітектурних вимог, будівельних вимог і правил. Особливі вимоги щодо експертизи висуваються до інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій, де виникають вимоги щодо отримання митних і податкових пільг.
Поняття ринку цінних паперів
Види цінних паперів. Державні цінні папери
Види ринків цінних паперів
Учасники ринку цінних паперів
Інфраструктура РЦП
Суб'єкти та форми державного регулювання РЦП
Ринок державних цінних паперів
Розділ 10. ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ОБ'ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
10.1. Поняття підприємництва, організаційні форми та види підприємницької діяльності