Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства є складовою частиною механізму забезпечення раціонального природокористування, відновлення екологічних об'єктів і охорони навколишнього природного середовища. її суть полягає в тому, що особа, яка порушила законодавство про охорону навколишнього природного середовища, зобов'язана понести відповідальність, що забезпечується у свою чергу примусом держави.
За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища може настати: дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність. Підставою притягнення особи до відповідальності є вчинення правопорушення.
Протиправними визнаються діяння, якщо ними порушується законодавство про охорону навколишнього природного середовища. Шкода внаслідок таких правопорушень може заподіюватися як майну і здоров'ю особи, так і самому довкіллю. Особливістю відшкодування шкоди, заподіяної природним об'єктам, є те, що вона підраховується на підставі затверджених у встановленому порядку норм та методик відшкодування шкоди. Такі норми і методики прийняті щодо землі, вод, атмосферного повітря, лісів, об'єктів тваринного світу та природно-заповідного фонду.
Відповідальність за екологічне правопорушення настає також і у разі відсутності вини у випадках, передбачених законодавством.
Відповідальність настає за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Слід зазначити, що є різні види екологічних правопорушень, вчинивши які особа буде нести юридичну відповідальність. За ступенем суспільної небезпеки розрізняють екологічні злочини та екологічні правопорушення. їх склад, порядок притягнення винних до відповідальності визначаються у Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення.
За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть відповідальність особи, винні у;
o порушенні прав громадян на екологічне безпечне навколишнє природне середовище;
o порушенні норм екологічної безпеки;
o порушенні вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку;
o невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
o фінансуванні, будівництві та впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
o порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
o допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
o перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
o самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
o порушенні строків внесення зборів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;
o невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
o невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища та вчиненні опору їх представникам;
o порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин і відходів;
o невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, шо підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
o відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;
o приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя та здоров'я.
Таким чином, державному регулюванню підлягають використання природних ресурсів і охорона навколишнього природного середовища. Суть державного регулювання названих об'єктів визначається екологічною політикою держави, яка спрямовується на перебудову відносин у системі "Людина - суспільство - навколишнє середовище" з метою підтримання та створення екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів.
15.1. НТП і соціально-економічний розвиток