Використання основних виробничих фондів аграрних підприємств характеризується системою показників. Головними вартісними показниками використання основних фондів є фондовіддача і фондомісткість.
Фондовіддача засвідчує, скільки отримано валової продукції у вартісному виразі на одиницю вартості основних виробничих фондів і визначається діленням валової продукції на середньорічну вартість основних фондів сільськогосподарського призначення. її можуть обчислювати як загалом по підприємству, так і за окремими його підрозділами та галузями (тваринництва, рослинництва).
Фондовіддача основних виробничих фондів різних аграрних підприємств може істотно відрізнятися. Це залежить від низки чинників, основні з яких - рівень оснащеності цим ресурсом, ступінь придатності, раціональне співвідношення між силовими і робочими машинами, між основними й оборотними фондами та ін. Інколи спад фондовіддачі відбувається внаслідок уведення в дію нових складів, сховищ, інших інфраструктурних одиниць, котрі не виробляють продукцію. Тому не завжди зниження фондовіддачі об'єктивно відображає рівень господарської діяльності підприємства й ефективності використання основних фондів.
Оберненим показником фондовіддачі є фондомісткість. Вона показує, скільки основних засобів у вартісній оцінці було використано на виробництво одиниці продукції. Якщо фондовіддача повинна мати тенденцію до підвищення, то фондомісткість - до зниження, оскільки вони перебувають в оберненій залежності.
Економічна ефективність виробничих фондів характеризується узагальнюючим показником їх рентабельності - нормою прибутку. Його визначають як відсоткове відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів:
Норма прибутку показує, скільки одержано прибутку на одиницю вартості виробничих фондів, дає уявлення про їх окупність.
Кругообіг основних фондів здійснюється в кілька виробничих циклів. Період, упродовж якого нарахована амортизаційна сума, дорівнює вартості основних фондів і засвідчує час їх обороту.
Для характеристики руху основних фондів використовують низку показників:
- К - коефіцієнт зростання - визначають як відношення суми основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року;
- Кв - коефіцієнт вибуття - визначають як відношення вартості вибулих основних засобів до їх суми на початок року;
- Ко - коефіцієнт оновлення - визначають як відношення заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх фондів на кінець року;
- Кд - коефіцієнт зносу - визначають як відношення суми зносу (амортизації) до середньорічної вартості основних фондів.
Від рівня використання виробничих фондів значною мірою залежать розвиток і темпи виробництва аграрного підприємства, зниження собівартості продукції та підвищення рентабельності. Основні шляхи підвищення використання основних фондів:
- зростання рівня фондозабезпеченості підприємства;
- удосконалення засобів праці, підвищення їх надійності та довговічності;
- поліпшення технічного обслуговування машинно-тракторного парку і зростання його продуктивності;
- здешевлення будівництва приміщень і споруд, використання місцевих будівельних матеріалів;
- зниження ціни на сільськогосподарські машини й обладнання, що постачаються промисловими підприємствами;
- удосконалення структури основних засобів, збільшення їх активної частини;
- встановлення оптимальних пропорцій між основними виробничими фондами й оборотними засобами;
- раціональна спеціалізація та концентрація виробництва;
- упровадження прогресивних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва;
- підвищення кваліфікації кадрів й удосконалення матеріального стимулювання.
8.1. Економічна суть оборотних фондів
8.2. Оцінка, склад і структура оборотних засобів
8.3. Економічна ефективність використання оборотних засобів
8.4. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів
Розділ 9. Інвестиції підприємств
9.1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
9.2. Джерела, види інвестицій та їх класифікація
9.3. Лізинг як особлива форма інвестицій
9.4. Ефективність інвестицій