Економіка підприємства - Гетьман О.О. - 3.7. Принципи формування ефективної виробничої структури підприємства

При побудові виробничої структури підприємства спід дотримуватися наведених нижче наступних основних принципів.

1. Принцип підпорядкованості приватних інтересів інтересам єдиного цілого передбачає доцільність створення будь-якої структури всередині підприємства, якщо вона буде сприяти підвищенню загальної ефективності його функціонування на ринку і не суперечити стратегічним інтересам.

2. Принцип пропорційності передбачає чіткі кількісні співвідношення між різними елементами та дільницями виробництва.

3. Принцип концентрації полягає в укрупненні підприємства в цілому, його окремих підрозділів, у формуванні оптимальної виробничої програми підприємства відповідно до сформованого на продукцію попиту.

4. Принцип спеціалізації. Застосовується для виокремлення певних часин технологічного процесу, окремих видів чи типорозмірів продукції, для організації спеціалізованих ліній всередині цехів. Окрім предметної і технологічної спеціалізації використовуються також функціональна спеціалізація, за допомогою якої формуються окремі бригади працівників, відділи заводоуправління тощо.

5. Принцип кооперування передбачає чітку систему зв'язків в часі і просторі між окремими підрозділами підприємства, між окремими змінами в цехах, між бригадами, між окремими робочими місцями.

6. Принцип маневреності передбачає організаційно та економічно доцільну, а також технічно виконувану швидку перебудову виробничих процесів в цілому на підприємстві чи на окремих його дільницях при виникненні такої необхідності. Саме цей принцип може забезпечити швидку адаптацію виробничої структури підприємства до швидко змінюваних ринкових умов господарювання і не призвести до втрати ринкової позиції підприємством.

7. Принцип превентивності (тобто попередження) є наслідком обов'язковості планування і передбачає необхідність підготовки виробництва (розробку варіантів нових технологічних рішень, видів нової продукції, нових виробництв). Він обґрунтовує необхідність моніторингу відхилень в процесі оперативного регулювання виробництва.

8. Принцип керованості передбачає, що кожна дія, кожний елемент виробництва та кожна структура повинні бути керованими і контрольованими, що узгоджено з принципом зворотного зв'язку.

Із викладеного вище слід зробити висновок про те, що і виробничу і організаційну структуру необхідно постійно удосконалювати відповідно до змінюваних ринкових вимог та умов жорсткої конкуренції між вітчизняними й іноземними товаровиробниками.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗПІЗНАННЯ ТЕРМІНІВ

Розпізнайте, яку економічну категорію характеризують наведені нижче визначення. Обґрунтуйте свою відповідь.

Зашифрованими економічними категоріями є:

- адаптивні (органічні) організаційні структури управління;

- бюрократичні (механістичні) організаційні структури управління;

- виробнича структура підприємства;

- відповідальність;

- делегування;

- дивізіональна організаційна структура управління;

- контроль;

- ланка управління;

- лінійні повноваження;

- матричний тип організаційної структури управління;

- методи управління;

- мотивація;

- організаційна структура управління; -

- організація;

- планування;

- повноваження;

- процес управління підприємством;

- рівень управління;

- стиль управління;

- функція управління.

1. Способи впливу на окремих працівників чи трудові колективи в цілому, необхідні для досягнення поставлених підприємством цілей

2. Продукт поділу і спеціалізації управлінської праці, відокремлений напрямок управлінської діяльності, який дає можливість здійснювати управлінський вплив

3. Функція управління, що визначає перспективи розвитку економічної системи та її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей завдань і показників з установленням термінів виконання

4. Функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності

5. Функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети

6. Функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду

7. Цілеспрямована діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей для досягнення поставлених завдань або визначеної мети

8. Передача завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання

9. Зобов'язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх наслідки, тобто нести всі ризики за неналежне виконання завдання

10. Обмежене право щодо використання ресурсів організації та спрямування зусиль підлеглих працівників на виконання певних завдань

11. Повноваження, які передаються безпосередньо від керівника підлеглому і далі за ієрархією підпорядкування

12. Стійка система способів, методів і форм практичної діяльності менеджера, звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих, націлена на вплив спонукання їх до досягнення поставлених цілей

13. Конструкція підприємства з формальним чи неформальним вираженням, на основі якої здійснюється управління ним, яка охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками, а також потік інформації, яка передається цими каналами

14. Відокремлений орган (працівник), наділений управлінськими функціями, правами їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав

15. Сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії

16. Структури, які характеризуються високим рівнем поділу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями

17. Структури, які розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливості швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища та мобільного впровадження нових наукомістких технологій

18. Структура, заснована на поглибленому поділі управлінської праці за поставленими цілями, при якій кожний виробничий підрозділ підприємства має власну розгалужену структуру, що забезпечує його автономну діяльність, але стратегічні завдання управління вирішуються централізовано

19. Ефективний тип організаційної структури управління, який створюється шляхом суміщення структур двох типів: лінійної та програмно-цільової

20. Сукупність керованих панок (цехів, дільниць, господарств тощо), об'єднаних технологічними чи кооперованими зв'язками, яка відображає склад структурних підрозділів виробництва як суб'єкта управління

ТЕСТОВІ ВПРАВИ

Дайте відповідь на наступні тестові запитання:

1. Цілеспрямована діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей (трудових колективів) на підприємстві для досягнення поставлених завдань або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку тощо):

а) процес управлінням підприємством;

б) функція управління;

в) стиль управління;

г) кадрова політика.

2. Яка з перелічених нижче функцій не відноситься до функцій управління?

а)планування;

б) організація;

в) аналіз;

г) мотивація;

д) контроль.

3. З наведених нижче визначень оберіть те, яке, на Вашу думку, відповідає мотиваційній функції управління:

а) функція управління, що визначає перспективи розвитку економічної системи і її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і показників з установленням термінів виконання;

б) функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду;

в) функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети;

г) функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперацію людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності.

4. Яка з наведених нижче функцій не належить до специфічних функцій управління підприємством?

а) управління фінансами;

б) управління науково-технічною підготовкою виробництва;

в) управління персоналом підприємства;

г) мотивація персоналу;

д) управління збутом продукції;

е) управління якістю продукції;

є) управління основним, допоміжним і обслуговуючим виробництвом;

ж) управління матеріально-технічним постачанням;

з) управління розвитком і удосконаленням системи адміністрування.

5. Яке з наведених нижче визначень розкриває зміст категорії "повноваження"?

а) передача завдань особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання, тобто засіб, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання;

б) обмежене право щодо використання ресурсів організації та спрямування зусиль підлеглих працівників на виконання певних завдань;

в) зобов'язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх наслідки.

6. Відповідно до якої теорії управління "Праця є природним процесом. Якщо умови праці сприятливі, люди не тільки візьмуть на себе відповідальність, вони будуть прагнути до неї. Якщо люди залучені до виконання організаційних цілей, вони будуть використовувати самоврядування і самоконтроль. Залучення є функцією, винагороди, пов'язаної з досягненням мети. Здатність до творчого вирішення проблем зустрічається часто, разом з тим інтелектуальний потенціал пересічної людини використовується лише частково"?

а) теорія "X" Д.МакГрегора;

б) теорія "Y" Д.МакГрегора;

в) модель управління Р.Лайкерта;

г) управлінська схема Блейка і Моутона.

7. Про який стиль управління відповідно до управлінської схеми Блейка і Моутона йдеться, якщо "Керівник досягає прийнятної якості виконання виробничих завдань, знаходячи баланс ефективності і сприятливого для виробництва настрою працівників. Керівник вміло сполучає турботу про людей з турботою про виробництво, вважає компромісними у всіх випадках кращі для підприємства рішення, які повинні прийматися керівником, але обов'язково обговорюватися з підлеглими. Позитивними рисами такої концепції є сталість, зацікавленість в успіху діяльності, нестандартність мислення, прогресивні погляди"?

а) соціальне управління;

б) виробничо-соціальне управління;

в) командне управління;

г) примітивне управління;

д) авторитарне управління.

8. Хто є автором теорії стилів управління, класифікованих в такі групи: "угодовець, адміністратор, прогресист, дезертир, доброзичливий автократ, автократ, місіонер, бюрократ"?

а) Д.МакГрегор;

б) Блейк і Моутон;

в) Б.Реддін;

г) Р.Лайкерт.

9. Конструкція підприємства з формальним чи неформальним вираженням, на основі якої здійснюється управління, яка охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами і працівниками, а також потік інформації, що передається цими каналами?

а) ланка управління;

б) рівень управління;

в) організаційна структура управління підприємством;

г) виробнича структура управління;

д) стиль управління підприємством.

10. Яким з наведених нижче вимог повинна відповідати організаційна структура управління підприємством?

а) бути адаптивною;

б) бути гнучкою;

в) бути динамічною;

г) бути адекватною;

д) бути спеціалізованою;

е) бути оптимальною;

є) бути оперативною;

ж) бути надійною;

з) бути простою;

і) організаційна структура повинна відповідати всім визначеним вище вимогам.

11. До переваг якої організаційної структури управління підприємством відносяться встановлення чітких і простих зв'язків між підрозділами; єдність і чіткість розпоряджень; узгодженість дій виконавців; підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу; оперативність у прийнятті рішень; отримання виконавцями пов'язаних між собою розпоряджень і завдань,, забезпечених ресурсами?

а) лінійної;

б) функціональної;

в) лінійно-функціональної;

г) матричної;

д) дивізіональної;

е) регіональної.

12. До недоліків якої організаційної структури управління підприємством відносяться можливість втрат часу на забезпечення ефективних комунікацій; труднощі в утриманні балансу між різними гілками влади; проблематичність оперативного вирішення проблем через необхідність досягнення консенсусу між різними управлінськими світоглядами; сприяння розвитку організаційної бюрократії та послабленню дієвого підприємництва; непропорційність залучення до трудової діяльності промислово-виробничого персоналу підприємства; можливість виникнення конфлікту інтересів?

а) лінійної;

б) функціональної;.

в) лінійно-функціональної;

г) матричної;

д) дивізіональної;

е) конгломератної;

є) регіональної.

13. Який тип організаційної структури управління передбачає створення в структурі підприємства самостійних господарських підрозділів - виробничих відділень, орієнтованих на виробництво і збут конкретних видів продуктів однієї групи або одного продукту. При цьому передбачається спеціалізація виробничих відділень в головній компанії за окремими видами або групами продуктів і надання їм повноважень управління виробничими і збутовими дочірніми підприємствами, розташованими в країні та за її межами?

а) продуктовий тип дивізіональної організаційної структури управління;

б) регіональний тип дивізіональної організаційної структури управління;

в) споживацький тип дивізіональної організаційної структури управління;

г) матричний тип організаційної структури управління;

д) конгломератний тип організаційної структури управління.

14. Який принцип побудови ефективної організаційної структури управління передбачає можливість здійснення постійного контролю за результатами функціонування системи та створення умов для її коригування?

а) принцип керованості;

б) принцип первинності функцій і вторинності структури;

в) принцип зворотного зв'язку;

г) принцип єдності мети;

д) принцип єдиноначальства.

15. Адміністративно і організаційно відокремлений структурний підрозділ підприємства, який виконує комплекс виробничо-управлінських функцій, - це:

а) господарство;

б) дільниця;

в) цех;

г) бригада.

16. Цехи, які здійснюють механічну, хімічну, термічну, електричну, ультразвукову та інші способи обробки продукції, називаються:

а) заготівельними;

б)обробними;

в) збиральними;

г) обслуговуючими.

17. Які з перелічених нижче факторів впливають на вибір виробничої структури підприємства?

а) характер продукції та основні технологічні процеси її виготовлення;

б) ступінь спеціалізації підприємства і кооперування його з іншими суб'єктами підприємницької діяльності;

в) обсяг виготовлення продукції;

г) всі визначені вище фактори впливають на вибір виробничої структури.

18. В чому полягають переваги предметного принципу спеціалізації основних, допоміжних та інших цехів над технологічним?

а) посилення відповідальності за якість, кількість і час виготовлення продукції;

б) встановлення більш тісних зв'язків між працівниками, які беруть безпосередню участь у виробничих процесах, що найбільш повно відповідає бригадній формі організації праці;

в) спрощення оперативного планування і управління цехом;

г) значне скорочення тривалості виробничого циклу;

д) всі вказані вище переваги.

19. Яке з наведених нижче пояснень розкриває зміст визначення принципу спеціалізації при побудові ефективної виробничої структури підприємства ?

а) принцип, який передбачає доцільність створення будь-якої структури всередині підприємства, якщо вона буде сприяти підвищенню загальної ефективності його функціонування на ринку і не суперечити стратегічним інтересам;

б) принцип, який передбачає чіткі кількісні співвідношення між різними елементами та дільницями виробництва;

в) принцип, який полягає в укрупненні підприємства в цілому, його окремих підрозділів, у формуванні оптимальної виробничої програми підприємства відповідно до сформованого на продукцію попиту;

г) принцип, який застосовується для виокремлення певних часин технологічного процесу, окремих видів чи типорозмірів продукції, для організації спеціалізованих ліній всередині цехів;

д) принцип, який передбачає чітку систему зв'язків в часі і просторі між окремими підрозділами підприємства, між окремими змінами в цехах, між бригадами, між окремими робочими місцями;

е) принцип, який передбачає організаційно та економічно доцільну, а також технічно виконувану швидку перебудову виробничих процесів в цілому на підприємстві чи на окремих його дільницях при виникненні такої необхідності;

є) принцип, який передбачає необхідність підготовки виробництва та моніторинг відхилень в процесі оперативного регулювання виробництва;

ж) принцип, який передбачає, що кожна дія, кожний елемент виробництва та кожна структура повинні бути керованими і контрольованими, що узгоджено з принципом зворотного зв'язку.

20. Які з наведених нижче елементів не відносяться до характеристик організаційної структури управління підприємством?

а) склад та структура функцій управління;

б) кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

в) професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

г) порядок інформаційних зв'язків;

д) кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

е) забезпечення дільничних виробничих зв'язків; є) склад самостійних структурних підрозділів.

ДІЛОВА СИТУАЦІЯ

Необхідно розв'язати ділову ситуацію, прийнявши відповідне науково обґрунтоване управлінське рішення. Для цього попередньо слід вивчити ситуацію досліджуваного підприємства на ринку лакофарбової за офіційно опублікованими даними, скориставшись періодичною регіональною літературою.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ділова ситуація є імітацією реальної проблеми обґрунтування вибору організаційної структури управління конкретним підприємством, яким в даному випадку є відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський лакофарбовий завод".

Метою розв'язання ділової ситуації є об'єднання теоретичних знань, набутих в ході засвоєння і систематизації лекційного матеріалу, а також самостійного вивчення з практикою створення дієвої організаційної структури управління підприємством.

До завдань, які слід вирішити в ході імітаційного ігрового моделювання реальної ситуації щодо обґрунтування організаційної структури управління підприємством, відносяться:

- вивчення чинної організаційної структури управління підприємством (рис. 3.10);

- дослідження принципів та мотивів побудови чинної організаційної структури управління підприємством;

- внесення коригувань до організаційної структури управління відповідно до сучасних ринкових потреб підприємства;

- характеристика чинної виробничої структури підприємства (за довідковими даними);

- виявлення недоліків в організації чинної виробничої структури управління підприємством;

- внесення коригувань до виробничої структури підприємства.

Характеристика місця відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський лакофарбовий завод" на ринку лакофарбової продукції

В Україні третій рік поспіль зростають обсяги виробництва лакофарбової продукції. За даними Держкомстату, в 2004 р. було випущено 154,7 тис т лакофарбової продукції (далі - ЛФП) без урахування обсягів виробництва малих і підсобних підприємств. Що стосується місткості ринку, то, за даними Держкомстату, в 2004 р. було експортовано 8,43 тис т, імпортовано - 30,6 тис т паків і фарб. Сальдо склало 22,17 тис т. Якщо враховувати обсяги виробництва 2003 р. (180,6 тис т), то виходить, що в 2004 р. український ринок спожив не менше 202,77 тис т ввезеної в країну ЛФП. За оцінками ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод", в грошовому вираженні обсяги споживання 2003 р. відповідають 2 млрд. грн. Судячи з даних, які надали підприємства галузі, провідними товаровиробниками ЛФП 2003 р. були ТОВ ПП "ЗІП" (м. Дніпродзержинськ), що реалізувало продукції на 167 млн грн, ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод" -123 млн грн, ЗАТ "Лакма" (м. Київ) - 87,3 млн грн, АТЗТ "Хімрезерв" (м. Київ) - 55 млн грн.

Зауважимо, що більшість лакофарбової продукції виробляють в Дніпропетровській області. Найкрупнішим виробником є ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод", якому, за оцінками фахівців, належить 25-30% українського ринку. Крім того, на Дніпропетровщині працюють такі компанії, як ТОВ СП "Мефферт Ганза Фарбен", ТОВ "Біон-Імпекс", ПК "Лідер" (м. Дніпропетровськ), СП "Софрахім" (м. Павлоград), ЗАТ "Криворізький суриковий завод" (м. Кривий Ріг), ВАТ "Спектр", ТОВ ПП "ЗІП" (м. Дніпродзержинськ) та інші. В м. Дніпропетровську офіційно зареєстровано 27 лакофарбових підприємств. У Житомирській області працює АТЗТ "Янтар" (м. Коростень), в Кіровоградській області - АТЗТ "Хімрезерв" (м. Кіровоград), в Сумській області - ВАТ "Сумихімпром" (м. Суми), в Львівській області - ТОВ "Сніжка-Україна" (м. Яворів). ВАТ "Галлак" (м. Борислав), в Харківській області. - АТЗТ "Червоний хімік" ТОВ "Бордо", ТОВ "Тімекс" (м. Харків), в Луганській - ВАТ "Хімік", ТОВ "Луга, колор" (м Луганськ). До загальної статистичної скарбнички суттєвий внесок роблять київські майстри - ЗАТ "Лакма", ТОВ "Сплав МВ", ТОВ "Йобі-Україна", ТОВ "БНС-Фарба", СП "Інтер-люкс" та інші. На лакофарбовому ринку помітні також ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод "Аврора" (м. Черкаси), ЗАТ "Ніфар" (м. Ніжин), ТОВ "Стіролхімбит" (м. Горловка), ВАТ ВТФ "Елакс" (м. Одеса).

Стабільне зростання попиту на лакофарбову продукцію і не менш стабільне збільшення обсягів її виробництва роблять вітчизняну індустрію ЛФП вельми привабливої як для вітчизняних, так і для зарубіжних інвесторів. Постійно з'являються нові підприємства на ринку. Потужні підприємства купують нові виробничі приміщення, нарощують потужності, розширюють асортимент, відновлюють виробництво.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський лакофарбовий завод" - один з найкрупніших виробників відповідної продукції в Україні. У 2004 р. він виробив 13,58% всіх лакофарбових матеріалів в Україні і зайняв друге місце за обсягом виробництва в порівнянні зі своїми конкурентами.

Підприємство було засноване 4 вересня 1945 р. У 1947 р. воно випустило першу продукцію - густотерті фарби, а в 1953 р. - сухі цинкові білила. Потім дніпропетровські виробники освоїли випуск смоляно-летючих лаків, потрібних в електротехнічній, авіаційній, меблевій, суднобудівній галузях. Відкритим акціонерним товариством завод став 20 липня 1994 р. після двох років роботи на орендних умовах.

Основним видом його діяльності є виробництво лакофарбових матеріалів. Номенклатура продукції, що випускається включає: лаки на конденсаційних смолах; ґрунти й емалі на конденсаційних смолах; лаки, емалі на ефірах целюлози; емалі на полімерних смолах; оліфа; розчинники.

У 2004 р. виробництво лакофарбових матеріалів склало 30,8 тис т при використанні потужності на 50,2%. Обсяг товарної продукції в звітному періоді знизився і склав 105,2 млн грн (87,8% до рівня 2003 p.).

Основні показники, що характеризують виробництво, представлені в табл. 3.10.

Таблиця 3.10

Характеристика товарної номенклатури підприємства

Знизивши у 2004 р. обсяги виробництва, підприємство виконало всі замовлення споживачів, оскільки мало значні запаси готової продукції на складах. Задишки ЛФП на складі зменшились на 32%, що відносно призвело до зниження витрат на зберігання продукт. Такі дані відображують сьогоднішній стан підприємства на ринку.

Чинна структура управління відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський лакофарбовий завод" представлена на рис 3.10. "Дніпропетровський лакофарбовий завод" представлена на рис. 3.10.