Економіка підприємства - Гетьман О.О. - 11.4. Методи калькуляцїї собівартості продукції на підприємстві

Як було визначено в п.11.2, усі виробничі витрати розділяються на витрати прямих матеріалів, прямої праці і загальновиробничі накладні витрати. Якщо перші дві групи відносяться до прямих змінних витрат (безпосередньо відносяться на виготовлену продукцію), то загальновиробничі накладні витрати є змішаними (включають як змінну, так і постійну компоненти).

Змінні виробничі накладні витрати варто відносити на собівартість готового продукту, тому що вони включають витрати на силову енергію, непрямі матеріали, упакування, контроль якості тощо, разом з тим постійні виробничі витрати потребують розподілу за такими варіантами:

- включення їх до складу виробничої собівартості рівномірно;

- віднесення їх на сукупність витрат, пов'язаних з реалізацією продукції в конкретний період, подібно до збутових і адміністративних витрат.

Іншими словами, ключовим питанням оцінки собівартості продукції є вибір періоду для віднесення постійних виробничих витрат: періоду їх фактичної появи чи періоду реалізації продукції.

Існує два методи калькуляції собівартості:

1) метод поглинених витрат, при якому усі виробничі витрати (змінні і постійні) відносяться на собівартість виробленої продукції і пропорційно розподіляються між реалізованою продукцією і продукцією, що залишилась на складі;

2) метод прямих витрат, при якому змінні витрати відносяться на вироблену продукцію, а постійні витрати відносяться на реалізовану продукцію.

Для того щоб зрозуміти принципове розходження між цими підходами, варто пам'ятати, що із загального обсягу виробленої продукції тільки, частина реалізується (приносить дохід), а інша частина залишається на складі. Це є типовою ситуацією сьогодення. Адже стовідсотково спрогнозувати і спланувати виробничо-господарську діяльність конкретного підприємства в часі неможливо.

При застосуванні методу прямих витрат постійні виробничі витрати - це витрати, пов'язані зі сприянням виробництву, а не з випуском конкретних одиниць продукції. Тому їх варто враховувати як витрати конкретного періоду і відразу списувати на реалізовану в даному періоді продукцію. При застосуванні методу поглинених витрат для оцінки запасів на складі необхідно враховувати постійні виробничі витрати, необхідні для виробництва продукції.

ПРИКЛАД 11.2. Підприємство виготовляє один вид продукції. Його діяльність характеризується такими показниками: ціна за одиницю продукції (баз ПДВ) -11 тис грн; змінні витрати на одиницю продукції - 8 тис грн; постійні виробничі витрати за місяць - 240 тис грн; нормальний рівень виробництва - 150 виробів: адміністративні і збутові витрати на місяць — 100 тис грн. Обсяг виробництва продукції по місяцях: 1, 2, 3, 4 місяці - 150 виробів: 5 місяць -170 виробів: 6 місяць -730 виробів Обсяг реалізації готової продукції по місяцях: 1 місяць -140 виробів: 2 місяць - 130 виробів: 3 місяць - 160 виробів: 4 місяць - 150 виробів; 5, 6 місяці - 160 виробів. При цьому до початку оціночних операцій склад був порожній.

РІШЕННЯ. Здійснимо порівняльний аналіз розрахунку собівартості і прибутку в кожному місяці за допомогою методів прямих тв поглинених витрат.

У табл. 11.7 представлені результати розрахунку відповідно до методу прямих витрат.

У табл. 11.8 аналогічні розрахунки здійснені за допомогою методу поглинених витрат.

Таблиця 11.7

Розрахунок прибутку за методом прямих витрат

Номер місяця123456
Запаси на початок080240160160240
Змінні витрати12001 20012001 2001 3601040
Запаси на кінець802401601602400
Сумарні змінні витрати1 12010401 2801 2001 2801 280
Постійні виробничі витрати240240240240240240
Собівартість1 3601 2801 5201 4401 5201 520
Виручка від реалізації1 54014301 7601 6501 7601 760
Валовий прибуток180150240210240240
Загальновиробничі витрати100100100100100100
Чистий прибуток8050140110140140

Таблиця 11.8

Розрахунок прибутку за методом поглинених витрат

Номер місяця123456
Запаси на початок096288192192282,35
Виробничі витрати1 4401 4401 4401 4401 6001 280
Запаси на кінець96288192192282,350
Собівартість1 3441 2481 5361 4401509,651562,35
Виручка від реалізації1 5401 4301 7601 6501 7601 760
Валовий прибуток196182224210250,35197,65
Загальновиробничі витрати100100100100100100
Чистий прибуток9682124110150,3597,65

Принципове розходження між розрахунковими схемами досить очевидна з наведених у таблицях 11.7-11.8 даних. Разом з тим слід зазначити, що відповідно до обох схем сумарна величина прибутку за півріччя однакова і складає 660 тис грн. Отже, у загальному підсумку підприємство нічого не втрачає і нічого не виграє.

Особливості застосування методу поглинених витрат:

- найчастіше застосовується на українських підприємствах;

- використовується для оформлення зовнішньої звітності;

- ґрунтується на розподілі усіх складових собівартості за видами продукції, тобто передбачає розрахунок повної собівартості продукції;

- передбачає розподіл витрат на прямі і непрямі;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі за повною собівартістю.

Разом з тим, при використанні цього методу існує можливість спотворення реальної собівартості Окремих видів продукції, тому що непрямі витрати розподіпяються за видами продукції відповідно до визначеної бази, що призводить до необгрунтованого встановлення цін на продукцію.

Метод поглинених витрат використовують в тих випадках, коли:

- на підприємстві виготовляють один продукт чи кілька продуктів в невепикому обсязі;

- сума загальновиробничих витрат істотно змінюється з часом;

- підприємство має довгострокові контракти на виконання певного обсягу робіт.

Особливості застосування методу прямих витрат:

- метод є невід'ємною частиною управлінського обліку;

- ґрунтується на обліку конкретних виробничих витрат;

- всі постійні витрати відносяться на фінансовий результат і не розподіляються за видами продукції;

- передбачає розподіл витрат на постійні і змінні;

- дає можливість здійснювати аналіз беззбитковості;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі тільки за змінними витратами;

- дає можливість гнучко підходити до процесу ціноутворення.

Крім того, метод прямих витрат дає можливість визначити прибуток, який приносить продаж кожної додаткової одиниці продукції і, відповідно, планувати ціни і знижки на визначений обсяг продажів.


11.5. Напрямки зменшення собівартості продукції на підприємстві
11.6. Показники оцінки витратності виробництва
11.7. Поняття цін, їх види та функції
11.8. Методи ціноутворення
11.9. Вибір стратегії ціноутворення на підприємстві
Встановлення цін на нові товари
Ціноутворення в межах товарної номенклатури
Встановлення цін за географічною ознакою
Встановлення цін зі знижками і заліками
РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru